У Верховній Раді вже майже півроку лежить законопроект, що стосується збільшення технічної спроможності Національного Антикорупційного Бюро у питанні «прослуховування» під час слідчих дій.
Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, наразі таке право мають нереформована і недолюстрована Служба безпеки та Національна поліція. А от НАБУ, як правоохоронний антикорупційний орган, поки позбавлене можливості самостійно проводити відповідні дії і в обов’язковому порядку має звертатись до СБУ. Це значно ускладнює отримання необхідних даних або призводить до банального «зливу» конфіденційних відомостей, що в подальшому зводить нанівець слідчі дії.
Аналогічними (навіть розширеними) повноваженнями наділені багато успішних антикорупційних правоохоронних органів у світі.
Наприклад, в Сінгапурі антикорупційне бюро (СРІВ – Corrupt Practicies Investigation Bureau) має розширені повноваження: право не лише на прослуховування, а й на проведення слідчих дії та затримання без рішення суду - при достатніх підставах). Антикорупційне бюро Індонезії (KPK) крім прослуховування додатково має повноваження контролювати та призупиняти фінансові транзакції, забороняти виїзд підозрюваним закордон.
Наші чиновники не дарма бояться прослуховування, як вогню. Візьмемо для прикладу Румунію: їхнє антикорупційне агентство, DNA, поки (офіційно) не наділене таким правом, але активно співпрацює із службою розвідки та користується у слідчих діях їхніми інструментами. 2015 рік став доволі рибним для румунського антикорупційного агентства: 144 чиновники вищої категорії засуджено до тюремного ув’язнення, серед яких - колишній прем’єр-міністр, п’ять міністрів, 16 депутатів і п’ять сенаторів. Багато доказів, отриманих шляхом прослуховування телефонних розмов, зіграли вирішальну роль у притягненні корупціонерів до відповідальності.
Але на початку 2016 року розпочався процес наступу на повноваження румунського бюро зі сторони парламенту та окремих політичних сил. Конституційний суд визнав використання прослуховування у зв’язці зі службою розвідки неконституційним.
Не зважаючи на значно вищий організаційний рівень румунських органів, багато «смачних» розмов, що стосувались відомих політиків і бізнесменів, замішаних у злочинних схемах, все ж просочились у пресу та зірвали деякі гучні справи.
Щодо нашої ситуації виходить певного роду конфуз: вимоги у суспільства до НАБУ високі (ми однозначно хочемо гучних затримань і посадок), а от інструментарій, який дозволяє розслідувати корупційні злочини, обмежений.
Чи має НАБУ звітуватись за зняття інформації? Скоріше за все, так. Наприклад, перед СБУ, яке з певною періодичністю перевірятиме кількість підключень до телекомунікаційних систем і кількість судових рішень на прослуховування.
Про необхідність розширення функціональних повноважень НАБУ неодноразово вказували посол США Марі Йованович, комісар ЄС з питань розширення Йоханес Хан. Також дане положення чітко зазначено у Меморандумі про співпрацю з МВФ - окремим орієнтиром (benchmark), який українська влада зобов’язалась виконати до кінця листопада.
Якщо цього не буде зроблено, наступний транш для України буде під великим питанням.
Враховуючи мексиканський серіал із е-декларуванням, можна зі стовідсотковою впевненістю говорити, що розширення повноважень НАБУ не відбудеться безболісно - тобто, без тиску громадськості і міжнародних партнерів, які в черговий раз будуть ламати владу через коліно. Тому запасаємось терпінням і попкорном. Далі буде.
Більше поглядів тут