– Короче, Дімон. У тебе ж було удостовєрєніє помощніка народного депутата? І шото про журналістику...
Дімон кліпнув виряченими очима і підгигикнув.
– Аж два, шо я журналіст, поняв.
– Але на цій роботі ще ствол нада.
– Ну так, Саня, у мене ж є розрєшеніє, поняв. Токо просрочене.
– Ага, ну нічо. Там нада буде ж чергуваця, Вовчику я вже подзвонив.
Ми з донькою сиділи за сусіднім столиком в Макдональдс. З контексту було зрозуміло – Саня набирав «перевірені» кадри для охорони важливої персони. Досвідчений і підлещений пропозицією Дімон зі знанням «справи» підгигикував далі.
Ще одна історія. Буквально за місяць до цього я зіштовхнулась у місті з нянею знайомого хлопчика, друга доньки з дитячого майданчика. Загорнута в норкову шубу, жінка впевнено стукала високими підборами зі самовдоволеним виразом обличчя. І раптово залила мене монологом:
– Ой, здрааастє, як справи? А я оце біжу до Кличка на нараду, ой, а в мене ж все так змінилося. Я ж уже працюю заступником у компанії «N», а в мене ж іще фонд з афганцями... Ой, побігла, бо ще ж доїхать нада.
Наскільки я пам'ятаю, вищої освіти, як і відповідної посади, в неї немає. Чи бодай якогось управлінського досвіду керування величезним і важливим столичним виробництвом.
Ну, і третя історія вже з інформаційного простору останніх днів: «ЦВК зареєструвала Романа Зварича народним депутатом від БПП».
Отже, він знову з нами, один з двох легендарних проффесорів. До речі, другий – Янукович – дуже переживає, як ми тут без нього, про що досить емпатично заявив на своїй останній прес-конференції. Поки широкому загалу невідомо, як останніми роками за нас боліло серце у екс-міністра юстиції в урядах Тимошенко і Януковича. Думаю, невдовзі з парламентських кулуарів дізнаємось.
Насправді, нам зручно і тепло в цьому болоті
Замість довідки. Зварич включений до виборчого списку під № 82 від партії «Блок Петра Порошенка». Він тимчасово не працює, немає судимості, (фух, на відміну від іншого проффесора) безпартійний, проживає у Києві. Так зазначає сайт ЦВК.
Зварич – досвідчений парламентар, був депутатом Ради в III і IV скликаннях від «Народного Руху України» та у V-VI – від «Нашої України» Віктора Ющенка.
Та, як кажуть, любимо ми його не за це. Адже запам'ятався він все ж не законодавчими ініціативами.
13 років тому розгорівся чималий медійний скандал. Журналісти Української правди дізналися, що він не отримував диплому від Колумбійського університету, про який раніше говорив – отже, не мав професорського наукового ступеня. Після цього екс-міністр юстиції зізнався, що не має юридичної освіти і заявив, що він і «ніколи не говорив, що має».
Утім, п'ять років – до 1991 року – викладав у Нью-Йоркському університеті політичну теорію, філософію, інтелектуальну історію та теорію права. Ну а потім для сина українських політичних емігрантів розпочався карколомний проект «Все буде Україна».
Насправді, у його біографії мене по-справжньому вражає один прецедент: у 1995 році Зварич став першим в історії США громадянином, який змінив американське громадянство на українське.
А от «підкорює» те, що у нульових політик правих і центристських сил у парламентських комітетах займався питаннями правової реформи (так, ця тема має величезний бекграунд) і європейської інтеграції (тема з не менш славетним минулим), і навіть був членом делегації Ради в ПАРЄ.
Звісно, справа зовсім не в особистості Зварича, хоча хто, як не він, мав стати для нас носієм на ґатунок вищих західних цивілізаційних цінностей.
А справа ж у тотальній «підробці» нашої реальності. Коли всі, від охоронців і нянь до народних депутатів з екс-міністрами, готові до всіляких фальсифікацій. Аби будь-що і як – урвати свій шматок. І краще, якщо це шматок влади і впливу.
Згідно з торішнім опитуванням GfK Ukraіne, корупція в державних органах все ще є головною проблемою країни. Так відповіло 48% українців. Ще 42% респондентів назвали головною проблемою військові дії на Донбасі, 41% – ріст цін.
А шосте місце проблем у країні посіла некомпетентність влади. Та є цікава деталь. Опитування проводили і під іншим кутом зору. На питання, яка з проблем є найголовнішою для вас особисто, майже 70% українців обрали ріст цін. Затим війну. Корупція опинилася на 6-му місці, а некомпетентність влади – на 8-му. Тобто так, держава корупційна і некомпетентна, але що ближче до тіла – важливіше.
Тим не менш, я певна, що і в шахрайсько-некомпетентній, і в корупційній темі критичним є оце «виробництво замкненого циклу» – лояльність загалу та тотальний рівень, як у повені.
І чому б не кивнути на більш розвинених – ми ж не одні такі. Он, Захід теж має свої рильця в пушку. Та цей «пушок» там має надто високу ціну – посадовці привселюдно йдуть у відставку і довго трамбують попіл на головах своєї репутації.
З останніх прикладів – цілий міністр оборони Великобританії Майкл Феллон подав у відставку після звинувачень у сексуальних домаганнях.
Десятки тисяч румунів вийшли на тривалі антикорупційні протести, бо не хотіли обмежень антикорупційних законів.
І, наостанок, приклад за межею нашого постсовкового розуміння, коли очільники на будь-які заходи чи зустрічі без докорів сумління запізнюються годинами.
Лорд Майкл Бейтс, він же заступник міністра з питань міжнародного розвитку, запізнився на засідання верхньої палати парламенту.
Вибачився і заявив, що через запізнення негайно йде у відставку. Втім, британська прем'єрка цей емоційний крок не прийняла. Вочевидь, розцінила це за лордський вибрик. Але ж – сам факт!
Ми ж, як недосформована у своїй ідентифікації та загрузла у подвійних стандартах, нація – інші. Обтерлися і пішли.
І тут справа не стільки в тому, що наша держава вже десятки років як неповносправна і неправова, – насправді, нам зручно і тепло в цьому болоті.
Оця неповносправність і лояльність до дрібних порушень закону – в усіх нас. У нашій підробленій моральності.
І мене, насправді, лякає підозра, який відрізок особисто мого життя має пройти, щоб цей рівень внутрішнього шахрайства впав з критичної позначки хоча б до рівня інших країн Східної Європи.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени