"Мости замість стін" – спільний проект Українського ПЕН та Нового Времени, у рамках якого провідні українські інтелектуали – письменники, філософи, журналісти та науковці – розмірковують про те, що об’єднує українців. Всі тексти шукайте за тегом #мости замість стін
Саме так сталося з популярною в середовищі прихильників «Нової лівиці» ідеєю символічного руйнування стін, що роз’єднують людей, і наведення уявних мостів єднання і порозуміння. Наприкінці «бурхливих 1960-х» вона настільки поширилась на Заході, що навіть Джон Леннон свій новий сольний альбом назвав «Walls and Bridges» («Стіни та Мости»). Рухаючись Європою із Заходу на Схід, ця ідея поступово віддалялась від свого джерела, натомість вбирала відлуння суспільних протестів і громадянського спротиву, а відтак здобувала нових прихильників і набувала нових втілень – як та пісня каталонських самостійників авторства Льюїса Льяка «L’Еstaca» («Стовп»), що її спочатку Яцек Корчмарський переспівав як «Mury» («Мури») – неофіційний гімн польської «Солідарності», а згодом Андрей Хадановіч переклав білоруською:
«Разбуры турмы муры!
Прагнеш свабоды – то бяры!
Мур хутка рухне, рухне, рухне –
І пахавае сьвет стары!».
Врешті-решт ті стіни справді рухнули та поховали старий комуністичний світ, а разом із ними тріумфально завалилось і його сутнісне осердя – імперія зла, і щасливий був той, хто дочекався цього часу. Напевно, саме тодішня загальна ейфорія: «Обнімітеся, мільйони!», – і заохотила Френсіса Фукуяму проголосити кінець історії, дарма що цей його винахід виявився лише зворотним боком твердження марксистів-ленінців про жовтневий переворот у Петрограді як завершення передісторії людства і початок його історії.
То були сповнені мрій і надій часи завзятого повалення мурів, руйнування стін, ламання бар’єрів, переступання меж, долання кордонів і зведення над ними віртуальних мостів порозуміння та взаємного ідейного збагачення. Відгомін тодішніх сподівань (так, зрештою, і не справджених) можна і зараз розрізнити хоча б у символіці щорічного фестивалю «Misterium Mostu» («Містерія Мосту») влітку в лісі поблизу Красногруди на Підляшші. Щоправда, коли прогони тих мостів «зустрічалися» посередині того уявного цивілізаційного річища, вони кепсько стикувалися між собою, бо мости зі східного берега були призначені насамперед для вільного руху ідей та людей, тоді як мости із західного – насамперед для вільного руху капіталів і дешевої, вельми дешевої робочої сили.