Ухвалений Верховною Радою України 5 листопада 2015 року в першому читанні проект Трудового кодексу, після отримання Меморандуму про технічні зауваження до нього від Міжнародної Організації Праці, та роботи над внесенням змін у профільному комітеті Верховної Ради знову готується до остаточного голосування.
15 березня Трудовий кодекс був розглянутий на засіданні Комітету з питань соціальної політики, зайнятості і голосами депутатів від БПП і НФ рекомендований до остаточного прийняття. Старі офіційні профспілки підтримують прийняття цього проекту Трудового кодексу, тому що він, на їхню думку, нібито не задовольняє роботодавців.
Але чи є підкорегований текст Трудового кодексу дійсно кращим за свою попередню редакцію, яка зазнала нищівної критики всього громадянського суспільства, вільних профспілок і отримала негативні висновки від Міжнародної Організації Праці? Незалежні профспілки й експерти стверджують, що ні.
З п’ятдесяти дев’яти рекомендацій Міжнародної організації праці про невідповідність проекту Трудового кодексу 37 Конвенціям і Рекомендаціям, двадцять дві так і залишилися неврахованими. Зокрема, такі важливі, як недопущення дискримінації жінок, неповнолітніх; недопустимість використання праці, як товару; зловживання правами роботодавців та ін.
Трудовий кодекс надає широку одноосібну владу роботодавцям на ухвалення нормативних актів у сфері праці, що суперечить Конституції України та чинному законодавству.
Стаття 12 проекту ТКУ надає право роботодавцеві ухвалювати власні нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень. Нормативні акти роботодавця прийматимуться ним самостійно. Закріплюючи право ухвалювати власні нормативні акти у сфері праці, проект кодексу надає роботодавцям можливість уникати колективних переговорів.
Порушення недоторканності робочого місця.
Згідно зі статтею 29 проекту ТК роботодавець має право здійснювати контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів (і це не тільки втідеоспостереження, а будь-які засоби контролю поведінки працівника), якщо це зумовлено особливостями виробництва, зокрема поняття «особливості виробництва» неконкретизоване. Нечіткість формулювання – підстава для зловживань та може призвести до невиправданого психологічного тиску на працівника у процесі праці.
Тестування і конкурси на будь-яку роботу.
Згідно зі статтею 23 проекту ТК роботодавець має право на добір працівників, у тому числі шляхом конкурсу, тестування. А відповідно до ч.3 статті 25 проекту ТК у випадках, передбачених не тільки законодавством чи колективним договором, але і статутними документами або нормативними актами роботодавця, вибір серед кандидатів на зайняття робочого місця здійснюється роботодавцем на конкурсних засадах.
Робот, що фактично узаконює осучаснене рабство.
Згідно з частиною другою статті 67 проекту ТК, роботодавець має право у разі простою за домовленістю з іншим роботодавцем тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця. Проте, таке переведення на практиці буде примусовим, адже працівник може надати згоду під тиском або боячись втратити роботу.
Розширені, нечітко визначені й односторонні підстави для звільнення працівника з роботи.
Наприклад, відповідно до п.2 ч.2 статті 92 проекту ТК працівник може бути звільнений за розголошення комерційної таємниці. Визначення даних, що є комерційною таємницею, у Трудовому кодексу відсутнє. Згідно зі ст.505 Цивільного кодексу України ними можуть вважатися відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Таке широке формулювання надасть роботодавцю право звільнити працівника, наприклад, за розголошення розміру його заробітної плати та ін.
Працівник може бути звільнений також у зв’язку з недостатньою кваліфікацією що підтверджується не тільки результатами атестації, але й іншими доказами (п.2 ч.2 статті 93 проекту ТК). Таке формулювання передбачає незрозумілий стандарт, який надає можливості для зловживань. Це дозволить роботодавцям проводити атестації, зокрема, для звільнення небажаних працівників, об’єктивність та неупередженість цих атестацій може бути сумнівною. Крім цього, поняття "інші докази" у статті не конкретизоване, що на практиці дасть змогу підтверджувати або спростовувати кваліфікацію працівника будь-якими абсолютно довільними доказами та може спричинити звільнення з суб’єктивних причин.
У разі нездійснення профілактичного щеплення або непроходження медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи без попередження (ч.3 статті 93 проекту ТК).
Залучення до надурочних робіт
Згідно з ч.2 статті 150 проекту ТКУ залучення до надурочних робіт не потребує згоди профспілки. Потрібна тільки згода працівника, а профспілку лише повідомляють.
Це ще один приклад, коли норми проекту Кодексу оминають колективні трудові відносини, надаючи перевагу стосункам між роботодавцем і працівником без захисту профспілки. Це призведе до прийняття односторонніх рішень, бо працівники не мають жодного реального впливу на ухвалення рішень, окрім як через колективні переговори.
При залученні працівника до роботи у вихідні, дні державних і релігійних свят – погодження профспілки не потрібне, копія відповідного наказу передається їй наступного дня після його підписання (ч.4 статті 161 проекту ТК).
Покладення на працівника виконання додаткових обов’язків, не передбачених трудовим договором.
Згідно зі статтею 32 проекту ТК, до трудового договору після його укладення можуть бути «включені» додаткові умови, зокрема «ті, що стосуються умов праці, випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо».
Значно розширена можливість укладання строкових трудових договорів.
Згідно з статтею 35 проекту ТК трудові договори можуть укладатися на невизначений і на визначений строк. На невизначений строк вважається укладеним тільки в тому випадку, коли законом або трудовим договором не встановлено інше. (ч.2 ст.35 проекту ТК). Таким чином, абсолютно будь-який трудовий договір може бути укладений на визначений строк.
У статті 58 проекту ТКУ наведене розширене коло підстав для укладення строкових трудових договорів, зокрема, на час виконання певного обсягу чи виду роботи, строк закінчення якої не може бути визначений конкретною датою, з урахуванням характеру такої роботи, умов її виконання; для виконання робіт, пов’язаних з тимчасовим (до одного року) розширенням виробництва або обсягу послуг, що надаються відповідним роботодавцем; а також з педагогічними працівниками, призначення на посаду яких здійснюється за результатами конкурсу на визначений строк.
Недієвий механізм захисту від незаконного звільнення.
Стаття 111 проекту ТК дає можливість працівнику на захист від незаконного звільнення, шляхом надання доказів щодо рівня кваліфікації, продуктивності праці, сумлінного ставлення до виконання трудових обов’язків, правомірності своїх дій чи бездіяльності, та пояснення з приводу допущених порушень чи неналежного виконання трудових обов’язків.
Однак, така процедура на практиці не дасть працівникові можливості запобігти звільненню через відсутність механізму розгляду таких пояснень. Зазвичай вони сприймаються формально і ніяк не впливають на ухвалення рішення про звільнення.
Усунення профспілок та послаблення їхньої ролі у погодженні на звільнення працівників.
Згідно з проектом ТК, погодження профспілки на звільнення працівників потрібне лише у разі скорочення (стаття 86), стану здоров’я працівника, що підтверджується відповідним медичним висновком, та недостатньої кваліфікації працівника, що підтверджується результатами атестації, іншими доказами (підпункти 1,2 частини 1 статті 93).
З усіх інших підстав, передбачених статтями 92-97 проекту ТК, серед яких «невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов’язків», «виявлена невідповідність працівника займаній посаді», «нез’явлення працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності», «розголошення комерційної таємниці» та інші – згода профспілки взагалі не потрібна.
Це суттєво знижує роль профспілок, надає безапеляційну владу роботодавцю та позбавляє працівників можливості домовлятися з роботодавцем. Положення може мати дестабілізуючий вплив на трудові відносини.
Звуження прав жінок з дітьми.
З категорії працівників, яких заборонено залучати до роботи в нічний час, виключені (стаття 141 проекту ТК):
- жінки, що мають дітей віком до трьох років (ст.55, ст.176 чинного КЗпП);
- жінки за винятком випадків, передбачених ст. 175 чинного КЗпП (ст.55 чинного КЗпП).
Стаття 108 проекту Кодексу дозволяє звільнення самотніх матерів, які мають дітей віком до 15 років на загальних підставах, передбачених статтею 92 Кодексу. Наприклад, у разі систематичного невиконання або неналежного виконання працівником трудових обов’язків (до речі, систематичним вважається невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків працівником, до якого щонайменше двічі протягом року застосовувалося дисциплінарне стягнення та на день порушення воно не зняте); прогулу; розголошення комерційної або іншої захищеної законом інформації, тощо.
Дискримінаційні для працівників правила роботи комісії з трудових спорів.
Рішення комісії з трудових спорів приймається за згодою всіх членів комісії, які беруть участь у її засіданні, а у разі незгоди хоча б одного з членів комісії з рішенням, що пропонується до ухвалення, воно вважається неприйнятим (стаття 376 проекту ТК).
Це робить недоцільним функціонування комісії як механізму врегулювання трудових спорів, оскільки комісія з трудових спорів формується на паритетних засадах з представників роботодавців та працівників.
Крім того, рішення комісії з трудових спорів підлягає добровільному виконанню (стаття 378 проекту ТК). Тобто, роботодавець зможе його не виконувати без будь-яких наслідків.
Запроваджується дискримінація за місцем роботи.
Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням (стаття 88 проекту ТК) працівників суб’єктів малого підприємництва попереджатимуть не за два, а лише за один місяць.
Працівника, з яким укладено договір строком до двох місяців, роботодавець може звільнити попередивши його за тиждень ( стаття 59 проекту ТК).
Трудовим кодексом визначення «суб’єктів малого підприємництва» не дається.
Правила внутрішнього трудового розпорядку - без погодження з профспілками і працівниками.
Роботодавець – суб’єкт малого підприємництва буде самостійно затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку (стаття 269 проекту ТК).
Матеріальна шкода – у повному розмірі.
Роботодавець зможе вимагати відшкодування матеріальної шкоди працівником у повному розмірі в будь-якому випадку, просто включивши відповідну умову до трудового договору. Або якщо майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення комерційної таємниці (стаття 354 проекту ТК).
Трудовий кодекс, ухвалений у тій редакції, що подана на друге читання в парламент, порушить декілька статей Конституції України, зокрема – статей 19, 24, 28, 32, 36, 43, 45.
Згідно зі статтею 22 Конституції конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Більше поглядів тут