Люди люблять історії. Ми дивимося серіали, читаємо романи, слухаємо друзів, які переповідають якісь випадки зі свого життя. Так було і так буде, бо історії викликають у нас найбільшу цікавість. Тому це ще й гарний спосіб комунікації через соціальні мережі.
PR-команди деяких українських політиків вже зрозуміли цей трюк. І замість класичного «відвідав нараду» або «сьогодні працюю на окрузі» все частіше звертаються до історій. Зараз цей прийом експлуатує Олег Ляшко. Наприклад, про нещодавню повінь у Чернігові він розповідає на прикладі історій людей, які від неї постраждали. Підписники набагато активніше реагують на живих людей, ніж на заклики та обіцянки.
Ще раніше і ефективніше історії почали використовувати українські блогери. У бізнесмена Гаріка Корогодського 98 160 підписників у Facebook. І це не лише бонуси за епатажний вигляд та поведінку, кожна його публікація — історія. Навіть привітання з Днем Незалежності Америки він підніс як спогади про те, як свого часу не міг отримати візу цієї країни.
Людям не настільки важливо, що ми робимо, набагато цікавіше — чому і як
Історії — це не тренд, а необхідність. Гарною комунікацією запам’яталися Барак Обама та його дружина Мішель. Розповідаючи історії у соцемережах, вони поєднували особисте з важливим. І зараз працюють у тому самому ключі. На річницю весілля у травні Мішель опублікувала архівні фото і розповіла про той день. Але донесла і важливий меседж: вже тоді вони з чоловіком вели велику роботу, щоб підтримувати одне одного.
За допомогою історій можна висловити й інші, набагато важчі емоції. Операційний директор Facebook Шеріл Сандберг у одній з публікацій описала перші 30 днів після смерті чоловіка. Цей пост отримав більше мільйона лайків і півмільйона репостів. І найважливіше: співчуття та розуміння десятків тисяч людей. Сандберг була максимально беззахисною, тому люди так само щиро реагували на її історію.
Створювати гарні історії може кожен. Крім структури – заява, аргументація, висновок – слід зважати ще на кілька принципів.
Не вигадуйте сюжети та героїв, беріть їх з життя
Якщо ви не професійний письменник, вигадані сюжети та герої виглядатимуть пластиковими. Ще одна погана новина — їхню штучність одразу помічатимуть. Це не тільки зменшить індексацію публікації, а і довіру до вас.
Та і потреби такої немає: сідати і вигадувати нову історію. Сюжетів та героїв вистачає у повсякденному житті. Це можуть бути спогади і те, що відбувається прямо зараз. Головне — правильно підібрати контекст та поєднати їх з темою, яку ви хочете донести.
Деталі важливі так само, як і лаконічність
Людям не настільки важливо, що ми робимо, набагато цікавіше — чому і як. Тому будь-яку історію створюють деталі. Та слід тримати себе в руках і надто не розганятися. Ніхто не читатиме надто довгі тексти у соціальних мережах. Усю цікаву інформацію треба вмістити у 150-250 слів.
Поєднуйте особисті теми зі суспільно значущими
Особисте завжди отримує найбільше охоплення. А от серйозні теми зі старту читатимуть тільки люди, які у них розуміються. Тому для більшого охоплення варто поєднувати особисті теми зі суспільно значущими.
Наприклад, розповідаючи про свій бізнес, директор PR-агентства, де я працюю, почав з того, як вчить сина кататися на велосипеді. А потім порівняв ці два процеси. Малий швидше крутить педалі, щоби не впасти, так само і він не зупиняється, бо це зруйнує бізнес.
Історій у соціальних медіа ставатиме все більше. Думаю, з часом вони складатимуть 80% контенту брендів, політиків, лідерів думок. Використовувати історії, до того ж ефективно, стане must have для кожного.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени