Утім, завдяки децентралізації українські міста можуть стати рушієм змін для цілої країни. Треба лише знайти правильні механізми, щоб забезпечити містам сталий розвиток та зробити їх комфортними.
Історична родзинка міста: немає? Винайдіть!
Не кожне місто має таку багату біографію, як Львів чи Одеса. Та будь-який регіон приховує численні місця, які захоче відвідати турист – якщо їх ревіталізувати. Показовою є історія замку Сент-Міклош у селі Чинадієво: радянська влада в пам`ятці XIV-XIX століття помістила автобазу, але 15 років тому замок орендував художник, який зробив його відновлення справою життя.
Ба більше, історії можна створювати, як це вдалося містечку Лівенворт, Штат Вашингтон, яке місцева влада в 60-их роках перетворила у баварське селище в американському ландшафті.
Поширена для українських міст історія – великі індустріальні підприємства, які колись забезпечували роботою значну частину населення, суттєво скоротили виробництво, або й зовсім закрилися. У ЄС та США уже зрозуміли, як використати таке промислове минуле на користь місту, – завдяки креативним індустріям. Шахта Цольферайн у німецькому місті Ессен – колишній індустріальний гігант площею 100 гектарів перетворився на один з найбільших креативних кластерів Європи. Тут знаходяться музеї та творчі студії, і щороку центр відвідують близько 1,5 мільйонів туристів. Хіба не вдалий зразок стратегії розвитку для українських промислових міст: Запоріжжя, Кривого Рогу, Дніпра? Пілотні проекти такого перетворення вже запускаються в Івано-Франківську та Львові.
Простір для людей: бракує? Створіть разом!
Туризм як стратегія розвитку нічого не вартий, якщо місто не буде середовищем комфортного життя для його мешканців. А якість життя у місті найкраще зчитується за станом публічних просторів: площ, парків, скверів. В українських містах ситуація здебільшого невтішна: громадські простори недоглянуті або ж переповнені рекламою та торгівлею. Є, щоправда, і взірцеві приклади: сквер Небесної сотні у Києві, який визнали одним із найкращих публічних просторів у Європі. Три роки тому активісти та городяни вирішили, що найкращою присвятою загиблим на Майдані буде зелений сквер, місце зустрічей, де постійно лунатиме дитячий сміх.
Ще один важливий аспект – пріоритет пішоходів перед автомобілями. У Барселоні облаштовують цілі квартали, вільні від авто, у Парижі обмежили рух приватного транспорту в центрі, а в Будапешті навіть високопосадовці дістаються центру міста підземкою. Тоді як у Києві досі немає жодної пішохідної вулиці. Поки що найкраще серед українських міст транспортне питання вирішують у Вінниці. Тут уже кілька років діє пріоритет громадського транспорту: кількість маршруток скорочується, натомість містом курсують швейцарські трамваї та тролейбуси. Проста та зрозуміла навігація – також must have для кожного міста, і зразком тут є проекти громадської ініціативи «Агенти змін» у київському метро та парках.
Українські міста виглядаються на диво «здоровими»: ми практично не зустрічаємо людей на візках. Та на превеликий жаль, це лише доказ відсутності належної інфраструктури: від виходу з дому до пересування вулицями, а тим більше відвідування адмінбудівель, музеїв, театрів. Ситуація кардинально відрізняється у європейських містах. Проте і в Україні вже з’являються гарні приклади: у Миколаєві міська влада реалізовує спеціальну програму, щоб людям з інвалідністю було зручніше пересуватися містом.
Скаржитесь на владу? Краще взаємодіяти!
Коли міська влада Амстердама вирішила створити стартап-екосистему міста, то найперше чиновники вивчали специфічну лексику програмістів, аби краще зрозуміти їхні потреби. Від такого підходу виграють усі: місто стає інноваційнішим, стартапам простіше залучити інвестиції, а жителі отримують високотехнологічні вирішення своїх проблем. Влітку 2016 року Startup in Residence разом з міською адміністрацією Амстердаму оголосили конкурс на кращі міські стартапи і обрали рішення для 14 соціальних проблем, в тому числі сортування сміття, підвищення кількості студентів-медиків, повторного використання будматеріалів, навігації містом. І такого win-win підходу можна досягнути в будь-якій сфері.
Активна позиція щодо співпраці повинна стимулюватися як владою, так і громадою. Зразковий приклад такої взаємодії – громадський ресторан Urban Space 100 франківської платформи «Тепле місто». 100 соціальних інвесторів виділили на створення закладу по 1000 доларів США, а 80% прибутків ресторану реінвестуються на проекти з розвитку Івано-Франківська.
Міська влада має активніше залучати бізнес у вирішення міських проблем, реалізовувати спільні проекти. У Львові соціальна пекарня «Горіховий дім» підтримує жінок, які опинилися в скрутних життєвих обставинах, що по суті є завдання міських соціальних служб. У Краматорську Українське товариство сліпих організувало виробництво картонних упаковок, що дозволяє замість соціальної допомоги платити заробітну платню і соціалізувати людей з вадами зору.
Тестом на громадянську позицію стали проекти Громадських бюджетів, що уже діють в більшості українських обласних центрів. У Києві за проекти, які висували самі жителі столиці, проголосувало понад 50 тисяч осіб. 62 проекти вже на етапі реалізації. Серед них освітлення в парку Перемога, облаштування озер Пущі-Водиці, реконструкція міської «Зони здоров'я» на Лівому березі, ремонт футбольного поля КПІ.
Шкода часу на рутинні послуги? Інновації в поміч.
Smart City (Розумне місто) – ще один важливий світовий тренд. У Лос-Анджелесі чи Барселоні технології дають змогу ефективно керувати всіма ресурсами міста: транспортом, освітленням, електроенергією. У Талліні 30% жителів голосують на виборах онлайн. А в Сан-Франциско діє програма Enterprise in Residence, у рамках якої стартапи створюють рішення для проблем громади. Схожі проекти є в багатьох великих та не дуже містах.
Першопроходцями в Україні стали резиденти Інкубатора на основі відкритих даних 1991, який запрошує стартаперів вирішувати важливі проблеми, працюючи з відкритими даними. Вони розробили низку проектів для полегшення мобільності в місті, усунення черг в поліклініках. Нещодавно в Києві відбувався антикорупційний вікенд, на якому презентували IT-рішення для подолання корупційних схем. Регіональні офіси інкубатора 1991 вже діють у Дніпрі та Івано-Франківську