Україна вже четвертий рік поспіль знаходиться в стані війни із могутнім супротивником - Росією. На Сході мало не щодня гинуть українські військові. До того ж в багатьох інших прикордонних регіонах лунають сепаратистьскі настрої. Все це посилює актуальність питання про необхідність якнайшвидшого врегулювання державного кордону України, на яке, на жаль, влада не звертає потрібної уваги, а експерти зазвичай замовчують.
Звичайно, ця тема важка і не настільки актуальна як, наприклад, боротьба з корупцією або розбірки провладних політичних кланів, але ми не можемо ігнорувати її, адже ціна цього може бути вкрай висока – втрата країни в межах сьогоднішніх кордонів.
Наразі більшість державного кордону України, близько 65%, не оформлено у договірно-правовому відношенні. Зокрема йдеться про спільні ділянки державного кордону України з Росією – 2295 км, Молдовою – 1222 км та Білоруссю – 1084 км. Також не визначені межі суверенних прав України у територіальному морі – 1001 км, а це 15% від загальної протяжності усього державного кордону. Не оформлений у договірно-правовому відношенні державний кордон створює реальну та потенційну загрозу національній безпеці України, її суверенітету та територіальній цілісності, а також загрозу європейській безпеці.
В першу чергу, неврегульованість державного кордону України створює умови для територіальних претензій до України з боку окремих держав, призводить до масової незаконної міграції через кордони України, масштабної контрабанди товарів і вантажів, переміщення зброї, вибухових речовин та наркотичних засобів. Через неврегульованість цього питання є високі ризики негативних наслідків у різних сферах.
У політичний сфері – це падіння авторитету і рівня довіри до України щодо її участі в міжнародних та регіональних структурах безпеки, суттєві перешкоди в реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію. Це унеможливлює повернення до регіонального порядку денного питання про територіальні претензії, а також це інтенсивна політизація офіційними колами окремих суміжних держав питань щодо державно-територіального статусу певних прикордонних територій України.
В економічній сфері – гальмування економічного розвитку країни; суттєві перешкоди щодо розвитку взаємовигідного торгівельно-економічного співробітництва між Україною та суміжними країнами; створення необхідних умов для раціонального господарювання, соціально-економічного розвитку прикордонних територій, збереження та збалансованого використання природних ресурсів.
У сфері державної безпеки – посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність України з боку суміжних держав; активізація сепаратистських, екстремістських та терористичних угруповань у прикордонних регіонах України, що активно підтримуються деякими суміжними державами; потенційна загроза безконтрольного переміщення через державний кордон України зброї (у тому числі, ядерної, хімічної та бактеріологічної), боєприпасів, вибухових речовин, терористичних угруповань та засобів терору.
У соціальній та гуманітарній сферах це створює несприятливі умови для громадян при перетинанні державного кордону, розвитку та удосконалення прикордонної інфраструктури.
В екологічній – призводить до руйнівних наслідків діяльності – масштабні забруднення території, водних акваторій, повітря, ґрунтів і питної води, і як наслідок – епідемії небезпечних хвороб серед населення.
Ми маємо вчитися на помилках, допущених раніше в ситуації з Кримом, Донеччиною та Луганщиною. Ми не можемо дозволити повторення такого сценарію ще раз. Аби не допустити цього, потрібно якомога скоріше врегулювати питання державного кордону, яке є однією з найважливіших складових національної безпеки країни в цілому.
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени