Є два фронти: один — переговорний, з метою усунути бар'єри для конкуренції американських компаній в Китаї, та інший — що робити з Huawei, величезною китайською мережею телекомунікаційних компаній, яку Пекін розглядає як перлину у своїй короні національних інновацій, а команда Трампа — як гігантський пристрій для шпигунства.
Знайомтесь — Huawei. Питання, які представляє компанія, такі ж важливі як решта торговельних перемовин разом узятих.
Що стосується виключно торговельного фронту, то я покидав Китай з відчуттям того, що існує все ж непоганий шанс на обмежену угоду — згорнути деякі американські тарифи в обмін на відновлення Китаєм певних закупівель, а особливо сільськогосподарських продуктів, зі США — чого можна досягнути в найближчому майбутньому. Обидві сторони можуть скористатись цією угодою.
Але разом з тим я зрозумів, що Сі Цзіньпін не дуже схильний підписати велику угоду та піти на широкі поступки Трампу. Частково через те, що Сі ризикує потрапити під сильний тиск з боку своїх державних індустрій та прихильників жорсткого курсу Комуністичної партії. А також через те, що після тривалих погроз Трампа, різних тарифів, похвал і знову погроз, китайські чиновники дійшли висновку, що президент США — неврівноважений персонаж, який завжди мусить виглядати «переможцем» та принижувати другу сторону, а тому не слід розраховувати на велику, виграшну для обох країн угоду — або й навіть притримуватись її, якщо на чомусь таки зійдуться. Краще дозволити переговорам затягнутись.
Питання, що нависає над усім цим: як бути з Huawei, найбільшим світовим виробником мережевого обладнання 5G та другим найбільшим виробником смартфонів у світі після Samsung, та попереду Apple.
Залежно від того, кому ви вірите, Huawei — або забіякувата телемережа, що у свій спосіб пробралась на вершину з часів заснування в 1987 році та має понад $100 млрд з продажів сьогодні; або капіталістичний ковбой, що зробив себе, викрадаючи технології; або гігантський глобальний пристрій прослуховування для китайської розвідки, який необхідно блокувати бодай від встановлення у США, а також слід виймати у наших союзників.
Уявіть, що Китай каже Apple, що вони ніколи не зможуть виготовляти чи продавати телефони в КНР чи інших китайських торговельних союзників у Азії, що, грубо кажучи, і є тим, що сказав Трамп Huawei в Америці. Я не знаю, виправдано це чи ні - мені би потребувався доступ до американських спецслужб — але я напевне знаю, що знадобляться зусилля, аби розрядити кризу, пов’язану з Huawei. Інакше ми прямуємо до двотехнологічного світу, з китайською та американською зонами, та цифровим берлінським муром, що пробігає якраз посередині.
Ось чому я радо прийняв запрошення від засновника та виконавчого директора Huawei, Рена Зенгфея, відвідати штаб-квартиру його компанії в Шанхаї заради рідкісного інтерв'ю, де він уперше пропонував провести перемовини з Міністерством юстиції, щоб владнати всі невирішені питання між Вашингтоном та Huawei.
Рен сказав мені: «Якщо США прийдуть до нас з хорошими намірами та обіцянками змінити свій нераціональний підхід до Huawei, тоді ми відкриті до діалогу. США не слід знищувати Huawei через щось тривіальне. Якщо США відчувають, що вони зробили щось не те, тоді ми можемо добросовісно обговорити це та прийти до розумного рішення. Думаю, що ми можемо прийняти такий підхід».
Він підкреслив, що «немає жодних обмежень для того, щоб ми могли обговорити це з Міністерством юстиції».
І якщо США — які не мають власного виробника мереж 5G — досі не довіряють Huawei установити своє обладнання у масштабах всієї Америки, додав Рен, то він також готовий, причому вперше, дати ліцензію на цілу платформу Huawei-5G будь-якій американській компанії, що захоче її виготовити, встановити та експлуатувати абсолютно незалежно від Huawei. (Єдиними великими постачальниками 5G є Nokia та Ericsson, європейські компанії, продукція яких куди дорожча за Huawei).
Наша компанія, сказав Рен, «готова поділитися своїми 5G-технологіями і техніками з американськими компаніями, аби вони розбудовували власну 5G-індустрію. Це збалансувало би ситуацію навколо Китаю, США та Європи». Проте, додав він, «американська сторона має прийняти нас на певному рівні, аби все це сталось». Американські компанії «можуть також модифікувати наші 5G-технології, аби відповідати своїм вимогам безпеки». Вони можуть навіть «змінити програмний код. У такому разі США забезпечать собі інформаційну безпеку».
Це вочевидь оливкова гілочка, і небезпричинно: Huawei увірвався в американську свідомість, коли Менг Ванчжоу, головна фінансова директорка — а заразом донька Рена — у грудні 2018 року потрапила під домашній арешт канадської влади під час поїздки в їх країну, після того як Міністерство юстиції домагалось її екстрадиції нібито через те, що Huawei порушив американські санкції проти Ірану. Вона заперечувала всі обвинувачення.
(Поки вона очікувала на екстрадицію до США у ванкуверському маєтку, Китай у цей час затримав двох канадців, помістивши їх в одиночні камери та жахливі умови, аби примусити до обміну. Канада стала на бік США та відмовилась.)
У січні американські прокурори висунули звинувачення проти Мен і Huawei по 23 пунктах: від мережевого шахрайства до змови з метою ввести в оману США та викрадення комерційної таємниці.
Чорний експортний список вступить у силу 19 листопада, що означатиме, що Google, чия операційна система Android встановлена на кожному телефоні Huawei, Microsoft, чия операційна система Windows встановлена на кожному комп’ютері Huawei, та Intel, на чиїх чіпах працюють 5G-мережі Huawei, більше не зможуть мати бізнес з найбільшою компанією з телефонного обладнання Китаю. І навіть іноземні компанії, що залежать від американських технологій, зазнають тиску від Трампа не використовувати продукцію Huawei.
Американські чиновники вірять, що Huawei, на додачу до порушення санкцій проти Ірану, може встановити «задні двері» в своєму обладнанні так, аби китайська розвідка могла ними користуватись, хоча і жодні з них досі не знайдені - чи принаймні публічно не представлені.
Ось чому команда Трампа нині зіштовхується з викликами не лише з боку Huawei, а й також від деяких найбільших американських постачальників, які можуть втратити величезний шматок бізнеса. Президент Microsoft Бред Сміт сказав цього понеділка Bloomberg Businessweek, що коли його компанія тисне на органи регулювання з тим, щоб їм пояснили заборону Huawei, «найчастіше ми отримуємо у відповідь щось типу: «Ну що ж, якби ви знали, що ми знаємо, то ви би погодились з нами». І ми відповідаємо: «Прекрасно, покажіть нам, що ви знаєте, щоб ми могли вирішити для себе. Саме в такий спосіб працює ця країна».
Я без поняття, хто говорить правду в усій цій історії. Якщо Huawei справді поганий актор, надайте нам докази та занесіть їх до бісового чорного списку. Якщо це не так очевидно, то команді Трампа слід хоча б вивчити пропозицію Рена, щоб побачити, чи є у Huawei якийсь спосіб переконати американських розвідників та продемонструвати хорошу поведінку. Тому що Huawei — це верхівка величезного айсбергу.
Перші 30 років торгівлі між США та Китаєм китайські компанії здебільшого продавали нам те, що я би назвав «пустими» і «поверхневими» товарами — одяг, який ми вдягаємо на наші спини, взуття, яке ми одягаємо на наші ноги, та електроніку, яку ми вставляємо в наші вуха. Та зараз Китай перетворюється на технологічний локомотив, хоче продавати нам «глибокі технології» — на кшталт мережі 5G, яка глибоко вбудується в наші підвали, спальні, фабрики та комунікаційну інфраструктуру.
Ось чому американські чиновники запитають: як ми можемо дозволити Huawei розмістити свої 5G-технології в наших міста і будинках? Чи не використає це Китай, щоб шпигувати за нами та відключати нам електроенергію у війні? І Китай запитує те ж саме про нас.
Або США та Китай розробляють цілковито нові рамки довіри для управління торгівлею та глибокими технологіями, або, як виклав 18 липня у своїй роботі мій колега Реймонд Чжун, у подальшому кожна покупка телекомунікаційного обладнання перетвориться з «бізнес-рішення на геополітичне — перевірку на національну відданість США чи Пекіну».
Це буде більш розділений, менш процвітаючий і менш мирний світ.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікацію повної версії тексту заборонено
Оригінал опубліковано на The New York Times
Долучайтеся до нашого телеграм-каналу Мнения НВ