4 грудня, 2016. неділя

Новое время

UA RU
Люди. Одеський обласний голова

Саакашвілі Leaks

27 липня, 2016
Міхеїл Саакашвілі, голова Одеської ОДА, розповів про своїх опонентів

Міхеїл Саакашвілі, голова Одеської ОДА, не особливо стримуючи себе, розповів про слабкість керівників обласних держадміністрацій, безсилля Володимира Гройсмана та екс-регіонала Віталія Хомутинніка, який підім'яв під себе владу

 

Олександра Горчинська

 

 

Від нього чекали багато чого. Навіть дива.

Більше року минуло з моменту призначення Міхеїла Саакашвілі головою Одеської області, а глобальних трансформацій у регіоні не відбулося. Є деякі успіхи і починання — але на роль дива вони не тягнуть. На нього, скоріше, тягне сам Саакашвілі, то особисто рятуючи з‑під арешту фури з волоськими горіхами, то заночувавши в наметі на ремонтованій трасі.

Керівник Одещини нарікає на брак повноважень і на вищих чиновників, особливо з оточення Арсенія Яценюка — мовляв, заважають у всьому. Лає він і місцеву владну еліту — та блокує всі ініціативи його команди. При цьому різкий у словах чиновник як завжди дипломатично лояльний щодо президента Петра Порошенка.

НВ почуло все це власне від Саакашвілі, коли в середині липня зустрілося з ним у його резиденції в Одесі.

Високий сірий паркан, привітна охорона на вході, великий блакитний фонтан на території, лавочки, багато клумб з квітами. Тут стоять два столи, на яких офіціанти розставляють їжу і напої,— Саакашвілі чекає в гості голів райрад Одещини.

На галявині перед резиденцією проходило і саме інтерв'ю. Проходило енергійно.

“Звісно, краще кричати, що Саакашвілі не досяг результатів: гнати його треба, аферист він і самозванець. Я задоволений і теперішніми результатами, адже вони могли бути нульовими взагалі",— так Саакашвілі каже про свої успіхи, навіть не дочекавшись відповідного питання.

Протягом півгодинної розмови він встиг пройтися по всьому, починаючи від мера Одеси Геннадія Труханова та закінчуючи міністром МВС Арсеном Аваковим.

фото

— Ваш соратник Давид Сакварелідзе і його екс-колега по прокуратурі Віталій Касько збираються створювати власну політсилу.

— Наскільки я розумію, Сакварелідзе і його друзі партію поки не створювали. Вони зібрали групу — у неї немає ані назви, ані конкретної структури. Є просто група, яка працює над новою політсилою.

Треба розуміти, навіщо взагалі створюються партії,— щоб брати участь у виборах. Наступні вибори, відповідно до Конституції, відбудуться через три роки. Сенсу створювати зараз партію для виборів я не бачу. Але з одним застереженням: це якщо вони будуть через три роки.

Щоб вибори пройшли раніше, спочатку потрібно змусити парламент їх призначити — сам він цього не зробить. Щоб змусити, потрібно робити не партію, а створювати хвилю. Хвиля не може мати політичної структури, це стихійна річ. Я думаю, потрібно працювати на те, щоб оновити політичну систему, запустити цю хвилю і змусити парламент призначити нові вибори. І тоді вже, коли вибори призначать на наступну весну,— структурувати партії.

Я впевнений, що політичний клас України повністю зміниться. Зараз скрізь — в Європі, в Америці — час антиістеблишменту, час стартапів. В Італії, наприклад, партія, яка була нещодавно створена, виграла майже у всіх муніципалітетах, а керівна скрізь продула. В Україні цей процес буде ще масштабнішим.

Я думаю, що всі ці молоді реформатори стануть основою однієї великої політичної сили, яка обов'язково з'явиться.

— Хто туди увійде?

— Туди підуть молоді депутати і, напевно, Сакварелідзе та інші. Мій прогноз — це відбудеться до весни наступного року.

Хто б зараз не говорив, що якісь старі партії ще мають вплив,— це не так. Старий істеблішмент, як би він не називався, залишається колишнім: хтось може говорити про тарифи, хтось — про будівництво держави, хтось — просто красти. Але, зрештою, вони всі будуть тим, що довело Україну до стану найбіднішої країни за ВВП в Європі.

— Якою ви бачите свою роль?

— Я повинен допомогти цій силі створитися і потім прийти до влади. Я впевнений, що вона на це здатна. Політична еліта зміниться, взагалі будуть інші люди, молодші. Їм неважливі гроші — вони будуть харчуватися амбіціями.

За останні кілька років зі мною грають у наперстки багато чиновників

Україна нині перебуває на етапі створення держави. Держінститути розпадаються. Цей процес надзвичайно прискорився. Такого, як зараз, не було в Україні після розпаду СРСР. Причому це відбувається на всіх рівнях — не тільки в Києві, але і на рівні, наприклад, сільрад.

Ось кажуть: “Ми децентралізували країну. Дали багато грошей меріям". А куди ці гроші поділися? В Одеській області, мовляв, [грошей тепер] на 1,5–2 млрд [грн] більше. Ну, так вони і крадуть тут на 2 млрд більше. Тротуари якими були, такими і залишилися — неможливо на підборах ходити. Дороги, які були, такі й є. Світло як згасало, так його і немає в багатьох місцях.

— Чому саме зараз стався цей розпад?

— Спочатку була спроба зберегти радянські інститути. А потім на цю гнилий ґрунт радянських інститутів набудувати чортзна-чого. Коли мені кажуть, мовляв, "ми делегували все сільрадам", я запитую: "А що вони можуть?"

Нам потрібні рятувальники в Затоці, щоб люди не гинули. Грошей на них у центральної влади немає, а сільрада не дає. Тому що голова сільради у в'язниці, а всі решта — кандидати в цю в'язницю. А держава Україна говорить: "Все, ми абстрагувалися, децентралізувалися, у нас демократія". Кому на фіг потрібна така демократія?

— Вас постійно пророкують на високі посади. Наприклад, в прем'єри. Підете, якщо запропонують?

— Це дуже гіпотетично.

Якби мені запропонували замість [прем'єра Володимира] Гройсмана, я б не погодився. Через просту причину: у Гройсмана в парламенті немає своїх депутатів. У нього добрі наміри, але немає своїх депутатів.

У нас добрі взаємини з прем'єром. Але багато його наказів не виходять за межі поверху. Механізм зламаний повністю. Якщо [другий президент Леонід] Кучма міг вдарити рукою по столу, сказати: "Все, ви будете це робити", додати пару матюків, і це робилося швидше, то зараз можна матюкатися скільки завгодно.

— Як це змінити?

— Потрібно централізувати владу. Держава повинна посилитися. Повинна бути єдина команда. Має бути уряд, у якого буде своя більшість у парламенті. І потрібно будувати українську державу.

Наприклад, нам необхідно розвивати 50 км пляжів у Татарбунарах. У Затоку в цьому році, напевно, приїде 2 млн осіб. Там жахлива ситуація. В Татарбунарах пляжі набагато краще. Але не дай бог, якщо місцева сільрада докладе до цього руку,— вони все роздерибанять. Чому там нічого немає? Тому що доріг немає. Як тільки побудують дороги, від цих пляжів нічого не залишиться. Тому що нам робити? Будувати дороги? Ні. Будувати державу в Києві, яке побудує і дороги, і прибере до рук сільради, приверне туди інвестиції, і почне розвивати інфраструктуру. Треба починати з Києва. Риба гниє з голови.

— З президентом у вас які стосунки? Часто бачитеся?

— Хороші стосунки. Я люблю зустрічатися з конкретних приводів. Конкретні приводи є. Наприклад, необхідно, щоб відкритий митний простір працював — президент це підтримав.

— Як вам на посаді обласного голови?

— Повноваженння цієї посади вкрай обмежені. Хто у нас в Одесі головні особи за впливом? Не мер, припустимо, або обласний голова. Головні — це вбивця і рекетир 1990‑х Олександр Ангерт, відомий як Ангел. Головна особа у нас тут — Наталія Крупица, голова Крижанівського сільради [село на узбережжі, фактично — передмістя Одеси]. Всі суди, всі прокуратури останніх десятиліть садили її і ніяк не можуть посадити. Голова Крижанівської сільради Крупица — набагато важливіша, ніж Саакашвілі, Порошенко чи Гройсман, разом узяті.

— Вам заважають працювати?

— Що значить "заважають"? Мафія Одеської області багатолика. У них повний консенсус. Кожен місяць вони собі вирішують: "Все, ми домовилися з Києвом, когось будуть прибирати". Так, у квітні вони домовилися про Сакварелідзе, реально позбавивши мене правої руки [Сакварелідзе був прокурором Одеської області]. В облраді блокують всі рішення. Міськрада з нами у відкритій конфронтації.

Тут є канал Здоров'я, який фактично прибрала до рук місцева мафія. І якщо ти хочеш попсувати здоров'я, то потрібно дивитися канал Здоров'я, тому що там розповідають абсолютні страшилки про мене і нашу команду. Але мені не звикати. За останні пару років зі мною грають у наперстки різні чиновники в Києві.

— Позиції мера Одеси Геннадія Труханова міцні в місті?

— Труханов пройшов у мери тільки завдяки договорняку з Києвом. Минулого року в нас повинен був проводитися другий тур. Йому зателефонували з Києва і сказали: другий тур не призначати. Такі ж вказівки — на центральну виборчу кампанію. Переговори вів Ангерт, який спеціально з Лондона приїхав для цього. Він домовився з кимось дуже високого рівня в Києві.

Щоб ніхто не сумнівався: Труханов — це класичний сепаратист. Це російський офіцер, у нього громадянство РФ. І я впевнений, що якщо він тут затримається, то створить величезні проблеми українській державі.

Я не можу всіх одеситів посадити на корабель і відправити в Батумі. Якби вони один раз побачили Батумі, у них би відкрилися очі. Тут же може бути десять таких Батумі. Та що вже там — сто Батумі може бути! Тут величезний потенціал. Але крадеться 60-70% всіх грошей.

— НАБУ і Спецпрокуратура зараз розпочали активну діяльність.

— Тут є Микола Злочевський, колишній міністр екології. У нього — вілла [оформлена] у вигляді санітарно-очисного приміщення водоканалу. Він відсиджується в Ізраїлі. Але кожен день від одеситів отримує дохід за цю воду не дуже хорошої якості. Юрій Іванющенко, якого шукають українські правоохоронні органи, контролює ринок 7‑й кілометр і щотижня отримує кілька мільйонів доларів доходу.

Поки Олександр Онищенко буде сидіти в Монако чи Москві, він все одно буде отримувати дохід зі свого газу або з інших речей. Поки система працює на їхній захист, а не проти них.

 


ОДЕССКОЕ ЛЕТО: Михаил Саакашвили проводит совещание с главами районных администраций в сопровождении своего младшего сына Николоза, который приехал к отцу на каникулы
ОДЕСЬКЕ ЛІТО: Міхеїл Саакашвілі проводить нараду з головами районних адміністрацій у супроводі свого молодшого сина Ніколоза, який приїхав до батька на канікули


 

— Це можна виправити?

— Можна. Для цього генпрокурор Юрій Луценко, з яким я дружу, повинен посадити трьох друзів. Таких друзів, яких можна посадити, знайдуть. І коли ці друзі будуть посаджені, а не відправлені у почесне заслання в Монако або Ізраїль, я думаю, що щось зміниться. Генпрокурор Луценко над цим працює.

Єдине, що мені незрозуміло,— це те, що йому нав'язали призначити прокурором Києва Романа Говду. Говда був кришувальником усіх схем екс-генпрокурора Віктора Шокіна і всієї його мафії в Одесі. І я впевнений, що він не був ініційований Луценком. Поки є такі напівзаходи і договорняки, не може бути цілковитої впевненості в цій системі.

Але я залишаюся оптимістом і впевнений, що в найближчі два-три роки Національне антикорупційне бюро пересаджає багатьох. Це тільки початок процесу.

Мої прогнози: навесні багатьох пересаджають, через деякий час знову почнуть саджати, і це буде здоровий процес.

— Ви постійно говорите, що з Києва хтось роздає вказівки. Хто?

— Різні люди на різних рівнях. В Адміністрації президента, наприклад.

Дуже простий приклад. У Ренійський [найвіддаленіше від Одеси місто регіону, на кордоні з Молдовою та Румунією] порт міг вкласти €6 млн латвійський інвестор, кілька сотень ренійців могли б отримати роботу. Це депресивний порт. Але телефонує мені й керівнику порту чотири рази судимий депутат [фракції Народний фронт Євген] Дейдей і від імені голови МВС каже, що латвійців не можна пускати. Причому тут МВС до порту Рені? Чому взагалі чотири рази судимий сидить у парламенті і дозволяє собі телефонувати, обговорюючи зі мною такі теми?

Адміністрацію портів в Україні контролює [голова МВС] Арсен Аваков, а це "договорняк" з Арсенієм Яценюком. Звичайний договорняк мафіозі. У цього міністерства, яке займається портами, є свій міністр. Начальник там — Гройсман. До чого тут Аваков?

По-друге, митниця. У Романа Насірова, голови Державної фіскальної служби, є начальник — міністр фінансів Олександр Данилюк. Він каже, що Насіров — бандит, відкрито говорить, кричить прямо. То чому ж його не зніме? Тому що його [Данилюка] теж знімуть у ту ж хвилину. Хто зніме? Хомутиннік.

Контролює всю фіскальну систему в Україні якийсь Віталій Хомутиннік [екс-регіонал, депутат, лідер партії Відродження]. Депутати, прем'єри, міністри — ніхто нічого не вирішує, а вирішує все Хомутиннік. Так, може, ми перепишемо Конституцію? Так і запишемо там: у нас немає ані президента, ані прем'єра, а є Хомутиннік.

Цей Хомутиннік тримає у себе, як Кощій в яйці, душу уряду. Може у будь-який момент її розбити, і Гройсман полетить взагалі. Цей гордіїв вузол треба розрубати.

— Хто ж повинен розрубати?

— Народ України. Я не закликаю до третього Майдану, але це має бути хвиля, яка змете ці відносини.

— А що з Хомутинніком?

— Не може більше продовжуватися цей феномен Хомутинніка. Не може Хомутиннік тримати в заручниках всю країну.

У нас що було? За прем'єра Яценюка був тіньовий уряд, група олігархів, які все контролювали. Зараз те ж саме. Знову Хомутиннік, Ангерт, ще якісь прізвища називаються. Реально — не Кличко, не Порошенко, не Саакашвілі, а інші люди. З цим треба закінчувати.

— Віра в реформи згасає?

— У мене особисто віра в них вже ослабла. Зараз, у цій ситуації, ніяких змін і реформ бути не може. Треба все міняти, і тоді почнуться швидкі зміни. Україна має великий потенціал і може бути найдинамічнішою країною Європи. А може і світу. Для цього потрібно змінювати політичний клас. І це — неминучий процес.

Матеріал опублікований в НВ №26 від 22 липня 2016 року

Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів