Під час свого виступу Володимир Путін винайшов новий мем, який можна поставити поряд з «мочити в сортирі»: «Помідорами не відбудетеся». Типовапогроза з підворіття, що доповнює погрози, які звучали вчора на засіданні Державної Думи з вуст великого державного діяча, першого віце-спікера Думи Володимира Жириновського. Жириновський хвалився, що ми, мовляв, скинемо бомбу в Босфор і викличемо повінь, яка змиє весь Стамбул і знищить всіх його жителів.

Ось зараз такий стиль зовнішньої політики Росії.

Так що ескалація з Туреччиною буде тривати, і вона набула такого шаленого характеру за останні два-три дні у зв'язку зі звинуваченнями на адресу Ердогана в нібито кришуванні ІДІЛ.

Хоча сам Путін свого часу був схоплений за руку в цьому бізнесі: я вже неодноразово писав про сенсаційні свідчення Венедиктова 21 листопада. Він стверджував, що основним покупцем ІДІЛовської нафти є Асад, і в цьому йому допомагає Москва – як фінансово, так і дипломатично. Там склався трикутник Асад-Путін-ІДІЛ, і тільки закінчені ідіоти, якими зараз себе показують західні політичні діячі, не можуть цього зрозуміти.

Позавчора держсекретар Джон Керрі казав, що Росія буде грати виключно роль союзника в Сирії, міністр оборони Великобританії сказав, що РФ теж зацікавлена в стабілізації ситуації в Сирії, в НАТО хочуть зустрічатися з росіянами і обговорювати становище, що склалось.

Іншими словами, кремлівський гопник, не володіючи жодними ресурсами, обігрує західних лідерів виключно через їхню слабкість, дурість й недалекоглядность. Виникає відчуття, що у всій світовій політиці залишився єдиний чоловік з яйцями – це Ердоган, який жорстко протистоїть Путіну.

Проблема в тому, чи розуміють у Кремлі, що йдуть проти члена НАТО - тобто наближаються вони до божевілля або вже з глузду з'їхали. Я не думаю, що в Москві додумаються підривати Босфор, але, з іншого боку, від них усього можна чекати.

Крім того, я не бачу великого ентузіазму НАТО щодо надання підтримки Ердогану. Вони мукають щось крізь зуби, а Обама швидше вдає з себе посередника між Путіним і Ердоганом, що виступає як лідер країн НАТО, членом якого є Туреччина.

Ось ця слабкість Заходу і його нескінченне бажання поступатися Путіну є коренем проблеми. Навіть улюблена тітонька Меркель, за спідницею якої Україна хоче сховатися від російського ведмедя, вимагає, щоб Україна негайно відновила постачання електроенергії в Крим. Я вже не кажу про Олланда, який приїжджав до Москви цілувати ручку Путіну. Це дивовижна риса західних лідерів. Так що Путін, не маючи ніяких козирів, дуже майстерно використовує психологічну і політичну слабкість лідерів Заходу.