6 декабря 2016, вторник

Не твоя война. Вакарчук о том, что украинцам пора взять себя за волосы, как Мюнхгаузен

Святослав Вакарчук: Я ж одного разу вже написав, що «все буде добре». Треба відповідати за свої слова
Фото: hochu.ua

Святослав Вакарчук: Я ж одного разу вже написав, що «все буде добре». Треба відповідати за свої слова

«Коли ми зможемо взяти на себе відповідальність і зміцнитися духом, тоді ми перестанемо брати участь у чужих війнах», - говорит фронтмен группы «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук в интервью cultprostir.ua

(…) Наша пісня про те, що годі чекати, якою стороною впаде монета. Досить думати про те, пощастить нам чи ні. Час взяти себе за волосся, як Мюнхгаузен. Коли ми зможемо взяти на себе відповідальність і зміцнитися духом, тоді ми перестанемо брати участь у чужих війнах. Класичне українське «моя хата скраю» призводить до того, що ця хата ніколи не скраю. Тому що приходять до всіх, але залишають у спокої лише тих, хто швидко дає в зуби. Ховати голову в пісок, думати, що «якось владнається» − це не працює в контексті історії. Тому в нашій пісні звучить питання, скільки ще дітей заберуть такі війни.

(…) Війна є внутрішня, із самим собою. Зі своїми слабкостями, комплексами, містечковістю, страхом втратити минуле і не знайти майбутнє. Найнебезпечніший ворог – внутрішній. Саме цю війну ми повинні, нарешті, виграти.

(…) Все всередині. Дивитися треба не на монету, а вглиб себе. Щойно це станеться, проявиться сонце з посмішкою, яке ми бачимо у фіналі. Досить роззиратися по сторонах. У кліпі є момент, який мені нагадує про «чорний», передсмертний період творчості Франсіско Ґойї: коли починає йти сніг, і всі шарахаються від нього. Це і є те, що з нами зазвичай відбувається. Монета падає не тією стороною, а ми до цього ніколи не готові. Тому що ми чекаємо, як дівчина, яка думає, чи запросить її парубок на побачення, кине її чи не кине. Пора з цим закінчувати. Дівчат, які не вірять у себе, рано чи пізно кидають усі.

Наша хата ніколи не скраю. Тому що приходять до всіх, але залишають у спокої лише тих, хто швидко дає в зуби

Я дещо радив від себе, але основна ідея з суспільством, яке дивиться на монету, що падає, – належить Грінхолу. До речі, спочатку ми хотіли зробити кліп з українським режисером. Але когнітивний дисонанс будь-якого українського режисера полягав би в тому, що він переживав би багато особистих емоцій. Тому звернулися до іноземця, який небайдужий до долі нашої країни і в той же час бачить все ззовні. Грінхол, послухавши пісню, одразу сказав: «Хлопці, я думаю, це пісня не про війну, а про вибір». Він, правда, хотів залишити фінал відкритим. А я попросив зробити те, що назвав вище авансом. Я вірю в світло в кінці тунелю і в те, що добро переможе зло, незважаючи ні на що. Чим більше давати таких посилів, тим вище ймовірність, що саме так все станеться. Я ж одного разу вже написав, що «все буде добре». Треба відповідати за свої слова.

Полное интервью Святослава Вакарчука читайте на сайте cultprostir.ua

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев

Последние новости

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Мы рекомендуем ТОП-10

Подписка на новости
     
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: