13 листопада 2018, вівторок

Огляд ЗМІ: чому Варшава складає "чорні списки" українців

0 коментувати
Польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський і його український колега Павло Клімкін під час зустрічі у Варшаві у березні 2017 року. Зараз очільник польського МЗС жорсткого критикує Україну

Польський міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський і його український колега Павло Клімкін під час зустрічі у Варшаві у березні 2017 року. Зараз очільник польського МЗС жорсткого критикує Україну

В огляді преси читайте про посилення суперечки між Києвом і Варшавою, провал коаліційних переговорів у Німеччині та "глухого і сліпого" Мугабе

В огляді преси читайте:

  • Суперечки Києва і Варшави
  • Коаліція меншості чи нові вибори?
  • "Глухий і сліпий" лідер
  • Європа майбутнього

Суперечки Києва і Варшави

"Польща вносить українських посадовців у чорний список на тлі посилення суперечки щодо війни". Під таким заголовком ірландська  Irish Times публікує статтю про непростий період у відносинах між Києвом і Варшавою.

Видання нагадує, що Польща заборонила в'їзд секретарю української комісії у справах увічнення пам'яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій Святославу Шереметі.

"Це був перший такий випадок з того часу, як польські дипломати заявили, що їхня країна більше не впускатиме українських посадовців, які нібито применшують звірства проти поляків часів війни, а також прославляють націоналістичні групи, які боролись за незалежність України, часом пліч-о-пліч із нацистськими силами", - пише видання.

Газета підкреслює, що Шеремету не впустили на наступний день після того, як представники президентів Польщі й України провели термінові переговори, щоб уладнати ситуацію.

Суперечка між Києвом та Варшавою була підсилена "підйомом націоналізму в обох країнах після революції в Україні у 2014 році, подальшим конфліктом з Росією та обранням популістської партії Право та Справедливість у Польщі у 2015 році", пише Irish Times.

Газета додає, що Анджей Дуда нещодавно сказав Петру Порошенку, що очікує від нього зусиль, щоб "люди, які відкрито висловлюють націоналістичні та антипольські погляди не обіймали важливі посади в українській політиці". А польський міністр закордонних справ звинуватив Київ у "використанні" Варшави для підтримки своєї боротьби з Росією.

Коаліція меншості чи нові вибори?

Німеччина опинилася "в підвішеному стані" після того, як одна з парламентських партій відмовилася брати участь у формуванні уряду, пише  New York Times.

Газета наголошує, що провал коаліційних переговорів трапився саме в той час, коли "значна частина західного світу чекає від Берліна лідерства".

"Нові вибори можливі, але в істеблішменті побоюються, що такий крок може ще більше підсилити правих. Також одним із варіантів є спроба партії Меркель сформувати уряд меншості, але провал переговорів ще більше послабив її позиції", - вважає видання.

Канцлер уже заявила, що порадиться із президентом, і зауважила, що її консервативна партія "продовжить нести відповідальність за цю країну навіть у такій складній ситуації".

Виходу партії "Вільних демократів" із перемовин передували чотири тижні дебатів. За словами лідера партії Крістіана Лінднера, вони продемонстрували, що "у чотирьох партнерів немає спільного бачення для нашої країни і спільної бази для довіри".

New York Times зауважує, що Меркель ще може спробувати переконати своїх колишніх партнерів по коаліції долучитися до роботи в уряді. Але лідери цієї партії раніше наголошували, що ідею про так звану велику коаліцію не підтримують виборці.

Останнім варіантом розвитку подій буде номінування Меркель канцлером з огляду на те, що її партія має найбільше голосів у парламенті.

Але в такому разі їй доведеться спочатку отримати підтримку з боку депутатів, а потім кожного разу вибудовувати альянси з партіями, щоб ухвалювати ті чи інші закони. Це буде "нова ситуація" для Німеччини, пише газета.

"Глухий і сліпий" лідер

"Мугабе шокує світ відмовою йти у відставку". Такий заголовок вміщує на першій шпальті британська  Independent, коментуючи спроби 93-літнього лідера Зімбабве втриматися при владі.

Його вчорашню 14-хвилинну промову видання називає "сміховинною". Мугабе згадав про помилки уряду, але не дав жодного натяку на те, що може піти у відставку. Натомість пообіцяв контролювати втілення реформ.

"Мугабе затинався, плутав сторінки та перепрошував за те, що декілька разів читав одне й те саме", - пише Independent.

Наприкінці він нібито сказав одному з помічників, що "це була довга промова". У соціальних мережах одразу ж помітили це й припустили, що насправді президент сказав, що "це була не та промова".

Видання зауважує, що нині президент знаходиться "у прямому протистоянні з парламентом та військовими". Голова організації ветеранів, які боролися проти правління білих, звинуватив главу держави у тому, що він "глухий і сліпий", бо не бачить настроїв людей.

Автор статті нагадує, що вже сьогодні, 20 листопада, розпочнеться процедура імпічменту.

За словами ще одного ветерана Джошуа Нхамбуру, Мугабе та його дружина вже мали достатньо часу для того, щоб зректися влади й залишити країну.

"Мугабе дали достатньо часу, щоб усе владнати та виїхати. Його дружині Грейс, яка є злодійкою, також дозволяють залишити країну. Їм обом пощастило не провести багато років у в'язниці, але їхнє везіння може скоро скінчитися, якщо вони й надалі будуть так себе поводити", - цитує Independent Нхамбуру.

Європа майбутнього

"Останнім шансом Європи" називає журналіст Клаус Гайгер нещодавно обраних лідерів Франції та Австрії.

У колонці для французької  Figaro він пише, що Еммануель Макрон одним помахом руки відкинув у минуле відмираючу систему і став символом "нової ери".

Схожу "революцію" в Австрії провів Себастіан Курц завдяки своїй "політичній акробатиці".

Тепер, на думку автора, проєвропейські сили мають "збудувати ЄС, що виходить за межі національних кордонів".

Вже зараз Курц і Макрон "займаються проблемами Європи та пропонують рішення".

Французький президент зосередився на економічній кризі, а переможець австрійських виборів приділяє значну увагу міграційній кризі, зауважує Гайгер. І додає, що Курц і Макрон повинні мати змогу "розраховувати на Німеччину".

А як приклад викликів він наводить Італію, де колишній прем'єр-міністр Матео Ренці "зробив вибір на користь прагматизму", але був змушений піти після того, як традиційні партії та "молоді демагоги"провели кампанію, спрямовану на "розбрат і наклеп".

"Італія є чудовим прикладом нинішніх викликів. Проєвропейські сили не мають іншого вибору окрім як скористатись останнім шансом зробити вибір на користь конструктивного майбутнього. В іншому випадку весь політичний ландшафт континенту ризикує зануритися в непередбачуваність", - пише Гайгер.

Він закликає проєвропейські партії "переконати виборців у тому, що вони є надійною альтернативою націоналізму".

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Інопреса ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: