Спека в Коломбо. Через що жителі Шрі-Ланки пішли на штурм президентського палацу й до чого тут Україна

12 липня, 07:43
Сюжет
Ексклюзив НВ
Демонстранти відзначають захоплення резиденції президента Шрі-Ланки, 9 липня 2022 року (Фото:Dinuka Liyanawatte / REUTERS)

Демонстранти відзначають захоплення резиденції президента Шрі-Ланки, 9 липня 2022 року (Фото:Dinuka Liyanawatte / REUTERS)

Дефіцит продуктів, ліків та пального стали останньою краплею для мешканців Шрі-Ланки, які пішли на штурм президентського палацу, аби змінити владу. НВ розбирався, як накопичувалися проблеми острівної держави та що чекає на неї далі.

На тлі багатотисячних протестів у 22-мільйонній Шрі-Ланці президент країни Готабая Раджапакса оголосив, що 13 липня піде у відставку. Про готовність залишити свою посаду заявив також премʼєр-міністр острівної держави Раніл Вікремесінгхе.

Відео дня

Це сталося після того, як 9 липня натовп мітингувальників увірвався до офіційної резиденції президента та його секретаріату у найбільшому місті та фактично столиці Шрі-Ланки Коломбо. Протестувальники також підпалили приватний будинок премʼєра. Загалом у вуличних акціях взяли участь близько 100 тис. шріланкійців. Попри обіцянки президента виконати вимоги демонстрантів, ті відмовилися залишати захоплений ними президентський палац як і резиденцію премʼєра до моменту фактичної відставки посадовців.

Народний гнів викликала економічна криза — найбільша із часів здобуття Шрі-Ланкою незалежності від Великої Британії у 1948 році. Останні кілька місяців країна страждає від стрімкої інфляції та дефіциту продовольства, пального й медикаментів, зумовлених браком іноземної валюти. Весь цей час біля офіційної резиденції президента, якого шріланкійці звинувачують в корупції та неефективному управлінні економікою, відбувалися сидячі протести. А 9 липня Коломбо вибухнуло багатотисячними вуличними акціями, в ході яких понад півсотні людей отримали поранення та були госпіталізовані.

Наразі місце знаходження Раджапакси офіційно не повідомляють. Втім, за даними BBC, він знаходиться на військовому кораблі в акваторії Шрі-Ланки. За конституцією держави, аби офіційно скласти повноваження, високопосадовець має подати відповідного листа спікеру парламенту. Після цього протягом тижня має бути сформовано новий коаліційний уряд.

Що ж стосується президентської посади, її на строк до 30 днів має зайняти спікер парламенту. За цей час законодавці оберуть зі свого числа нового президента, який очолить країну на два роки — до кінця каденції нинішнього голови держави.

Розкішний інтерʼєр президентської резиденції колоніальних часів, до якої 9 липня увірвалися протестувальники, різко контрастує із небагатим побутом простих шріланкійців (Фото: Dinuka Liyanawatte / REUTERS)
Розкішний інтерʼєр президентської резиденції колоніальних часів, до якої 9 липня увірвалися протестувальники, різко контрастує із небагатим побутом простих шріланкійців / Фото: Dinuka Liyanawatte / REUTERS

Управлінські помилки та «ефект України»

Економічні проблеми Шрі-Ланки накопичувалися роками. Місцева влада позичала великі суми у міжнародних кредиторів, а країна в цей час переживала збитки від природних катастроф — сильних дощів і повеней — та невдалих управлінських рішень на кшталт запровадженої 2021 року заборони на імпорт хімічних добрив, що вдарила по сільському господарству і призвела до масового неврожаю, пише американська медіа-компанія CNN.

Коли президент Раджапакса зіткнувся із дефіцитом бюджету, то спробував стимулювати економіку через зниження податків. Це вдарило по державних доходах і спонукало рейтингові агентства знизити рейтинг Шрі-Ланки майже до дефолтного рівня. А це означало, що країна втратила доступ до закордонних ринків, пояснює видання. Аби погасити державний борг, Шрі-Ланці довелося використати свої валютні резерви. Їх скорочення, своєю чергою, призвело до проблем із закупівлею продовольства, ліків та пального.

Показати ще новини
Радіо НВ
X