Загроза нападу Білорусі. Що змінилося за останні дні, і як Путін тисне на Лукашенка, бо не може без нього обійтися

27 червня, 15:41
Сюжет
Російський та білоруський диктатори Володимир Путін та Олександр Лукашенко у Санкт-Петербурзі, 25 червня (Фото:Sputnik/Mikhail Metzel/Kremlin via REUTERS)

Російський та білоруський диктатори Володимир Путін та Олександр Лукашенко у Санкт-Петербурзі, 25 червня (Фото:Sputnik/Mikhail Metzel/Kremlin via REUTERS)

У своєму нещодавньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль намагається втягнути білорусів у війну, а територію цієї країни рашисти використали для завдання ракетних ударів по Україні 25 червня.

НВ розповідає, як змінилася ситуація із загрозою прямого вторгнення Білорусі в Україну за останній тиждень.

Скільки білоруських військових на кордоні з Україною і що вони там роблять

Відео дня

Білорусь проводить військові навчання на кордоні з Україною ще з початку червня.

22 червня білоруська влада оголосила про початок «мобілізаційних навчань» біля кордону з Україною, які мають тривати до 1 липня. У повідомленні про них Міноборони Білорусі сказано, що вони проходять щороку, а їхня мета — «перевірити готовність військових комісаріатів виконувати завдання за призначенням».

Напередодні у Міноборони України заявили, що на кордоні з нашою країною перебувають від 3,5 до 4 тисяч білоруських військових.

«Але треба розуміти, що там є і російські війська. Не скажу їх кількість, але є низка населених пунктів, де вони розквартовані. Враховуючи те, що на сьогоднішній день білоруська сторона надає Росії всю логістику, цілком можливий варіант, що росіяни зможуть досить швидко перекинути на територію Білорусі якісь додаткові резерви і, можливо, підготувати наступ, але до цього треба готуватися», — пояснив речник українського військового відомства Олександр Мотузяник.

Він додав, що чисельність білоруської армії становить близько 60 тисяч військових. За словами Мотузяника, Україна поки що не спостерігає створення потужного наступального угруповання для повторного наступу з території Білорусі. Проте дії Росії змушують ЗСУ тримати там війська.

22 червня Мотузяник розповів, що Білорусь розміщує у прикордонних з Україною районах дерев’яні муляжі танків та продовжує перевірку бойової готовності своїх збройних сил она мала закінчитися 25 червня).

«Говоримо про Брестську та Гомельську області. Основні зусилля білоруські військові там зосередили на розвідці, інженерному обладнанні позицій, а також на охороні ділянки державного кордону, причому почали залучати туди військовослужбовців строкової служби», — уточнив він.

За даними Міноборони України, мобілізацію Білорусь не проводить, але при цьому збирається збільшити чисельність своїх збройних сил на 20 тисяч осіб, створивши південне оперативне командування.

Telegram-канал проєкту активіста Антона Мотолько Беларускі Гаюн 22 червня повідомив, що білоруські військові риють окопи біля кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

24 червня це підтвердили у Міноборони України.

23 червня міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив про термінову необхідність зміцнити оборону Росії та Білорусі.

26 червня українська військова розвідка заявила, що РФ знову посилює свою військову присутність у Білорусі, зокрема на аеродром Барановичі заплановано переліт 10 військових літаків. Офіційна причина — спільне патрулювання повітряного простору в рамках спільного навчально-бойового центру підготовки авіаційних підрозділів та підрозділів ППО.

При цьому анонсовані раніше у білоруських ЗМІ заняття з бойової підготовки із резервістами не проводяться. «Самих резервістів використовують для проведення господарських робіт», — розповіли в українській розвідці.

Запобігання провокаціям на кордоні

25 червня під час перевірки ситуації у північних районах Волинської області поліцейські та нацгвардійці виявили білоруську військову форму, а також вибухівку, зброю та наркотики. Спікер нацгвардійців Юлія Ковпак уточнила, що два комплекти форми знайшли у Шацькому районі. Знайшли також один РПГ, зброю, понад тисячу патронів, тротилові шашки, протитанкові міни, тактичні ножі, рації та понад півсотні кущів маку. Де саме виявили вибухонебезпечні предмети, у Нацгвардії не уточнили. Як зазначила Юлія Ковпак, їх знайшли в різних місцях області.

23 червня у Держприкордонкомітеті Білорусі заявили, що українцям дозволять з 1 липня збирати ягоди у ландшафтному заказнику Ольманські болота на території Білорусі. Громадянам України пообіцяли безперешкодний перетин держкордону у трьох пунктах пропуску. Влада Рівненської області назвала це підготовкою провокації і закликала громадян України не залишати територію країни, оскільки кордон закритий.

24 червня на півночі Волинської області заборонили відвідувати ліси поряд із кордоном з Білоруссю.

Загроза підриву житлових будинків у білоруському Мозирі

Ще 17 червня білоруський диктатор, говорячи про можливість завдання удару по Києву з території Білорусі, згадував білоруське місто Мозир.

«Вони розумітимуть: якщо вони вдарять по Мозирю цьому місті розташований нафтопереробний завод — ред.), то ми вдаримо по Києву, не заходячи в Україну. Вони це мають розуміти», — заявив, зокрема, Лукашенко.

23 червня ЗМІ із посиланням на українські спецслужби повідомили, що наближені до білоруського диктатора Олександра Лукашенка чиновники та підприємці з 20 червня почали організовувати евакуацію власних сімей з Мозиря. При цьому 22 червня на територію місцевого нафтопереробного заводу в'їхала велика кількість озброєних людей, які дуже активно почали вивозити пальне.

Подібні заходи у спецслужбах пов’язували не лише з імовірним вступом у війну з боку Білорусі, а й з тим, що місцеві еліти розуміють наслідки. Усі знають, що у разі безпосередньої агресії Україна може вдарити по нафтопереробному заводу, складам з боєприпасами, аеродромам та іншим місцям, які будуть у зоні ураження наявного озброєння.

24 червня в українській розвідці повідомили, що Росія планує підрив житлових будинків у Мозирі, щоб втягнути Білорусь у війну проти України, і до міста вже прибули диверсійні групи.

«Російське ГРУ планує провести серію артилерійських та ракетних ударів по Мозирському НПЗ, об'єктах цивільної інфраструктури та житлових масивах. Під час обстрілу додатково відбудуться підриви житлових будинків, лікарні та школи», — заявили в ГУР Міноборони, зазначивши, що це створить для Лукашенка формальний привід для вторгнення в Україну.

«Маючи цю інформацію, офіцери Білоруської армії почали евакуацію своїх сімей з Мозиря», — заявили також в українській розвідці.

Ракетні удари з території Білорусі

25 червня Telegram-канал проєкту активіста Антона Мотолько Беларускі Гаюн повідомив про запуск ракет у бік України з території білоруської Наровлі.

«Імовірно, вильоти бомбардувальників з РФ, тому що про злети з Білорусі (Барановичі, Лунинець, Ліда, Мачулищі) у нас інформації не було. Схема раніше була така: зліт авіації з аеродромів РФ, вхід у повітряний простір Білорусі, підліт близько до кордону з Україною, запуск ракет, доки літак над Білоруссю (щоб його не збили), розворот. І назад теж повертаються до РФ», — говорилося в повідомленні.

У ніч на 25 червня російські війська випустили по Україні понад 50 ракет різних типів. 24 з них випустили по Житомирській області з літаків, які зайшли у повітряний простір Білорусі.

В українській розвідці ракетні удари з території Білорусі назвали масштабною провокацією Росії з метою подальшого втягування цієї країни у війну проти України.

26 червня у Мережі опублікували перехоплення розмови диспетчера та російських пілотів бомбардувальників, які завдали ракетного удару по Україні з території Білорусі.

Перехоплення розмови росіян оприлюднив проєкт Беларускі Гаюн.

«Ми спостерігали, красиво. М’якої посадки», — коментує диспетчер ракетні удари, які Росія завдала по території України.

Аналітик Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов в ефірі Радіо НВ назвав ракетний удар Росії по Києву спробою втягнути Білорусь у війну.

«Я вважаю, що це здійснюється, щоб спровокувати удар України саме по них на території Білорусі, щоб втягнути її у війну та відкрити другий фронт, але також цілком можливо, що ці ракети — вони старі і не здатні на застосування на дальній відстані і що вони змушені враховувати українську ППО та запускати ракети ближче до їхніх цілей, щоб українська ППО не встигла спрацювати», — сказав Михайлов.

У відеозверненні від 26 червня про те, що Росія намагається втягнути Білорусь у війну, заявив також президент України Володимир Зеленський.

«У Кремлі за вас уже все вирішили — ваші життя для них нічого не варті. Але ви не раби і не гарматне м’ясо. Ви не повинні вмирати. І ви в змозі не дати нікому вирішувати за вас, що на вас чекає далі», — сказав президент.

Він висловив впевненість, що «народ Білорусі підтримує Україну, а не війну». За його словами, саме тому російське керівництво хоче втягнути білорусів у своє повномасштабне вторгнення та «посіяти ненависть між нами».

«Від простих людей Білорусі зараз залежить дуже багато. Я знаю, що ви не можете брати участь у цій війні. Ваші життя належать лише вам, а не комусь у Кремлі», — наголосив Зеленський.

Відносини диктаторів

Відносини білоруського та російського диктаторів на тлі війни в Україні явно ускладнились.

20 червня прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін заявив, що Путін 30 червня приїде до білоруського Гродно. Позаштатний науковий співробітник Atlantic Council Браян Вітмор у своїй колонці звернув увагу, що це мав бути перший візит Путіна до Білорусі за три роки, тоді як Лукашенко їздить до нього в РФ ледь не кожного місяця.

«Ця асиметрія відображає справжній баланс сил у рамках осі автократів Путін-Лукашенко», — впевнений аналітик. На його думку, намір Путіна поїхати до Білорусі свідчить про те, що він потребує Лукашенка більше, ніж хотів би визнавати.

Проте вже 25 червня стало відомо, що Путін скасував поїздку до Гродно та вирішив взяти участь у запланованому там Форумі регіонів у форматі відеоконференції.

Того ж дня Лукашенко зустрівся з Путіним у Санкт-Петербурзі, де вони всіляко демонстрували взаємну згоду. Путін під час цієї зустрічі заявив, що вони дійшли згоди про створення Союзної держави.

Російський диктатор також пообіцяв передати Мінську оперативно-тактичні ракетні комплекси Іскандер-М, які можуть нести, зокрема, ядерні боєприпаси.

Путін заявив, що США в Європі зберігає 200 ядерних тактичних боєзапасів у шести країнах-членах НАТО, і що для їхнього застосування нібито підготовано 257 літаків, але додав, що «поки що немає необхідності дзеркально відповідати на тренувальні польоти літаків НАТО з ядерними зарядами над Білоруссю».

Лукашенко ж на цій зустрічі заявив, що заборона Литви на транзит до Калінінградської області РФ в рамках антиросійських санкцій схожа на оголошення війни.

«Не розумію, навіщо їм потрібна ця конфронтація. Зрозуміло, що за спиною стоять, підштовхують і інше, але політика огидна, агресивна поведінка. Те саме й Литва: останнім часом наростає потік інформації щодо їхнього задуму припинити транзит із Росії через Білорусь до Калінінграда. Ізолювати Калінінград. Слухайте, це схоже на оголошення якоїсь війни. Це ж неприпустимо — подібні речі у сучасних умовах», — сказав білоруський диктатор.

25 червня політолог Іван Преображенський в інтерв'ю НВ нагадав, що коли небо над Європою стало закритим для Росії, почалися перші серйозні постачання ППО до Білорусі.

За його словами, це може допомогти Росії закрити частину неба над Литвою — над Сувалкським коридором — і запустити там як цивільний, так і вантажний повітряний транзит.

«Перекидання частини військових потужностей до Білорусі ближче до кордону з Польщею та Литвою обслуговує, схоже, саме ці цілі», — вважає Преображенський.

Примітно, що після зустрічі з Лукашенком Путін терміново прибув до Кремля, а за кілька годин Росія розпочала масований обстріл України ракетами, близько половини з яких було випущено з території Білорусі.

Ситуація під контролем?

22 червня голова української розвідки Кирило Буданов заявив, що загрози нападу з боку Білорусі на даному етапі немає і ситуація абсолютно під контролем.

«Якщо у них з’являться такі думки (вести бойові дії проти України — ред.), ми одразу про це знатимемо і всі разом здійснимо адекватні дії», — наголосив голова розвідки.

Однак у Генштабі Збройних сил України 23 червня висловили думку, що Білорусь може надати Росії своє озброєння та військову техніку, яка в майбутньому може бути переміщена на донецький чи херсонський напрямок для ведення бойових дій в Україні.

Спікер Генштабу Олексій Громов також заявив, що на території колишнього аеродрому Зябрівка у Гомельській області Білорусі активно проводяться заходи з будівництва військової інфраструктури.

«Не виключається, що надалі в рамках існування так званої Союзної держави Білорусь надасть цю територію для розміщення чергової військової бази агресора поблизу нашого державного кордону», — сказав він.

Мер Києва Віталій Кличко, коментуючи 27 червня, наступного дня після нового ракетного удару по Києву, можливість повторного вторгнення з боку Білорусі заявив, що військове керівництво готове до всіх можливих сценаріїв.

«Я особисто багато разів виїжджав, перевіряв. Але давайте відверто, це питання не до мене, незважаючи на те, що я входжу до оборонної ради Києва. Це питання до військового керівництва, яке запевняє, що сил достатньо, укріплення зроблені», — зазначив він.

А військовий експерт Олег Жданов в інтерв'ю Радіо НВ 22 червня, ще до скасування поїздки Путіна до Гродно, припускав, що під час цієї поїздки Путін може «дотиснути» Лукашенка і змусити його вторгнутися до України. При цьому він висловив думку, що для Лукашенка це буде «вирок усунення його від влади».

Колишній представник України у Тристоронній контактній групі в Мінську та колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний в інтерв'ю Радіо НВ припустив, що навіть якщо Росії вдасться змусити Білорусь вторгнутися в Україну, для Білорусі це може стати шансом повалити Лукашенка, оскільки більшість білорусів виступають радикально проти цієї війни.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X