«РФ хоче перетворити українців на рабів». Повний текст і відео виступу Володимира Зеленського на позачерговому засіданні Радбезу ООН

5 квітня, 20:15
Виступ Володимира Зеленського на позачерговому засіданні Радбезу ООН 5 квітня (Фото:REUTERS/Andrew Kelly)

Виступ Володимира Зеленського на позачерговому засіданні Радбезу ООН 5 квітня (Фото:REUTERS/Andrew Kelly)

5 квітня президент України Володимир Зеленський виступив на позачерговому засіданні Радбезу ООН, розкритикувавши роботу цієї інституції. Під час свого виступу він також продемонстрував кадри воєнних злочинів РФ в Україні.

НВ публікує повний текст та відео виступу президента України.

https://www.youtube.com/watch?v=z-VWofgfR2k

Шановна пані Голово!

Шановний пане Генеральний секретар!

Шановні члени Радбезу та інші учасники засідання!

Відео дня

Дякую за можливість.

Впевнений, мене сьогодні почують і всі представники держав-членів ООН.

Вчора я повернувся з нашого міста Буча, днями звільненого від військ Російської Федерації.

Складно знайти такий воєнний злочин, який окупанти не вчинили би там.

Російські військові розшукували і цілеспрямовано вбивали кожного, хто служив нашій державі.

Вони розстрілювали жінок за дверима будинків, коли підходили і просто кликали того, хто є живий.

Вони вбивали цілі родини — дорослих вбивали і дітей. І намагались спалити їх тіла.

Я звертаюсь до вас від імені народу, який щоденно вшановує пам’ять загиблих. Щоденно, зранку.

Пам’ять загиблих мирних людей.

Яких вбивали пострілом у потилицю або в око після катувань. Яких розстрілювали просто на вулицях.

Яких кидали в колодці, щоб вони там загинули у стражданнях.

Яких вбивали в квартирах, в будинках, підриваючи гранатами. Давили танками просто в цивільних автівках посеред дороги. Заради задоволення.

Яким відрубали кінцівки, перерізали горло. Яких ґвалтували і вбивали на очах у своїх же дітей.

Їм виривали язик лише тому, що не чули від них того, що хотіли почути.

Чим це відрізняється від того, що робили терористи ДАІШ на захопленій ними території?

Хіба що тим, що це робить постійний член Ради безпеки Організації об'єднаних націй.

Руйнує внутрішню єдність держав.

Руйнує державні кордони.

Заперечує право більш ніж десятка народів на двох континентах на самовизначення і самостійне державне життя. Проводить послідовну політику знищення етнічної та релігійної різноманітності.

Розпалює війни і свідомо веде їх так, щоб вбити якнайбільшу кількість звичайних мирних людей. Щоб зруйнувати якнайбільше звичайні мирні міста. Щоб залишити в країні, куди заводить свої війська, тільки руїни і масові поховання. Все це ви бачили.

Підтримує на державному рівні ненависть і намагається експортувати її в інші держави за допомогою своєї системи пропаганди і політичної корупції.

Провокує глобальну продовольчу кризу, яка може призвести до голоду в державах Африки, в державах Азії і точно закінчиться масштабним політичним хаосом в країнах, де стабільність продовольчих цін — базовий фактор внутрішньої безпеки.

Тож, де ця безпека, яку має гарантувати Рада безпеки? Її немає. Хоча і є Рада безпеки, як ні в чому не бувало.

Тож, де той мир, заради гарантування якого створювалась Організація об'єднаних націй?

Це очевидно, що ключова інституція світу, яка повинна забезпечувати примус будь-яких агресорів до миру, просто не може ефективно працювати.

Зараз світ побачив, що російські військові зробили в Бучі, поки утримували наше місто в окупації. Але світу ще тільки належить побачити, що вони зробили в інших окупованих містах, в інших окупованих районах нашої країни.

Географія може бути різною, але жорстокість — однакова. Злочини — однакові.

І відповідальність має бути неминучою.

Пані та панове!

Хочу нагадати вам статтю першу глави першої Статуту ООН. В чому мета нашої організації? В тому, щоб підтримувати мир. І примушувати до миру. Зараз Статут ООН порушується буквально з першої ж статті. А якщо так, то який сенс в усіх інших статтях?

На сьогодні саме внаслідок дій Росії на території моєї держави, на території України, скоюються найстрашніші воєнні злочини за увесь час після завершення Другої світової війни.

Російські війська свідомо знищують в попіл українські міста артилерійськими, авіаційними ударами.

Свідомо блокують міста, створюючи в них масовий голод. Свідомо розстрілюють колони цивільних на дорогах, які намагаються просто врятуватися з території воєнних дій.

Свідомо підривають навіть укриття, в яких ховаються мирні люди від авіаційних ударів. Свідомо створюють на тимчасово окупованих територіях такі умови, щоб там було вбито якнайбільше цивільних людей.

Масові вбивства у нашому місті Буча — це лише один, на жаль, з багатьох, приклад того, що здійснюється окупантами на нашій землі протягом вже 41 дня.

А є ще багато інших таких місць, про які світу ще тільки доведеться дізнатись повну правду: і Маріуполь, Харків, Чернігів, Охтирка, Бородянка та ще десятки-десятки українських громад, кожна з яких — як Буча.

Я знаю і ви прекрасно знаєте, що говоритимуть представники Росії у відповідь на звинувачення у цих злочинах. Вони це вже неодноразово говорили. Найпоказовіше — після збиття російськими силами з російської ж зброї малайзійського Боїнгу над Донбасом. Або під час війни в Сирії.

Вони будуть звинувачувати всіх, тільки б виправдати себе. Вони будуть говорити, що нібито є різні версії, а яка з них правдива — нібито неможливо поки що встановити. Вони будуть говорити навіть те, що тіла убитих нібито підкинули, а всі відео — постановочні.

Але. Зараз 2022-й рік. Є безперечні докази. Є супутникові знімки. Є можливість провести повне, прозоре розслідування.

Саме в цьому ми зацікавлені.

Максимальний доступ журналістів. Максимальна співпраця з міжнародними інституціями. Залучення Міжнародного кримінального суду. Повна правда, повна відповідальність.

Впевнений, в цьому має бути зацікавлена і кожна держава в системі ООН. Для чого? Для того, щоб раз і назавжди покарати того, хто вважає себе привілейованим, вважає себе безкарним. А отже, показати усім іншим потенційним воєнним злочинцям світу, що вони також будуть неминуче покарані. Якщо карають того, хто найбільший, то буде покараний кожен.

Для чого Росія прийшла в Україну, скажіть мені?

Я відповім. Керівництво Росії відчуває себе колонізаторами — як у давні часи. Їм потрібне наше багатство і наші люди. Росія вже депортувала на свою територію десятки тисяч наших громадян. Далі - сотні. Викрала більше двох тисяч дітей. Просто викрала тисячі дітей. І продовжує це робити. Росія хоче перетворити українців на мовчазних рабів.

Російські військові відверто, відкрито грабують міста, села, які вони захопили. Це мародерство найвищого масштабу. Вони крадуть все — від продовольства до золотих сережок, які просто виривають з кров’ю.

Ми маємо справу з державою, яка перетворює право вето у Раді безпеки ООН на право смерті.

Яка підриває всю архітектуру глобальної безпеки.

Яка дозволяє злу бути безкарним і поширюватись світом. Знищуючи все, що тільки може працювати на мир і безпеку.

Якщо це продовжиться, то фіналом буде те, що кожна з держав зможе розраховувати тільки на силу зброї, щоб гарантувати собі безпеку, а не на міжнародне право, не на міжнародні інституції.

ООН можна буде просто закрити.

Пані та панове!

Чи готові ви до закриття ООН? Чи вважаєте ви, що час міжнародного права минув?

Якщо ваша відповідь — ні, то діяти потрібно зараз, діяти негайно.

Потрібно негайно повертати силу Статуту ООН.

Потрібно негайно реформувати систему ООН таким чином, щоб право вето не було правом смерті. Щоб була справедлива представленість в Радбезі усіх регіонів світу.

Потрібно негайно примушувати агресора до миру. Потрібна рішучість. Ланцюжок масових вбивств від Сирії до Сомалі, від Афганістану до Йемена та Лівії мав би бути зупинений, і вже давно, якщо чесно.

Якби хоч раз тиранія отримала таку відповідь на розв’язану нею війну, що перестала би існувати, а після неї був би гарантований чесний мир, то світ точно змінився би.

І тоді, можливо, не було би війни у нас, війни в моїй країні. Проти нашого народу, Українського народу. Проти людей.

Але світ дивився і не хотів бачити ані окупації Криму, ані ще раніше війни проти Грузії, ані ще раніше — з відчуженням від Молдови цілого Придністровського регіону. І на те, як Росія готувала ґрунт для ще інших конфліктів та війн поблизу своїх кордонів.

Як це зупинити?

Негайно притягувати російських військових і тих, хто віддав їм накази, до відповідальності за воєнні злочини на території України.

Кожен, хто віддавав злочинні накази і хто їх виконував, вбиваючи людей, опиняться під трибуналом, який має бути аналогічним Нюрнберзькому процесу.

Я хочу нагадати дипломатам Росії, що після Другої світової війни покарання не оминуло таку людину, як фон Ріббентроп.

І хочу нагадати також і архітекторам злочинної політики Росії, що покарання наздогнало і Адольфа Айхмана.

Ніхто з винних не сховається. Ніхто.

Але головне, що сьогодні саме час трансформувати систему, стрижнем якої є Організація об'єднаних націй. Щоб це зробити, пропонуємо скликати глобальну конференцію. І ми просимо зробити це вже у мирному Києві — для того, щоб визначитись.

Як будемо реформувати світову систему безпеки.

Як будемо реально гарантувати непорушність загальновизнаних кордонів і цілісність держав.

Як будемо утверджувати верховенство міжнародного права.

Зараз цілком очевидно, що цілі, які закладались в Сан-Франциско в 1945 році при створенні глобальної безпекової міжнародної організації, — не достягнуті. І досягнути їх без реформ — неможливо.

А отже, ми повинні зробити все, що від нас з вами залежить, щоб передати наступним поколінням дієву ООН з можливістю превентивно реагувати на безпекові виклики, а отже і гарантувати мир.

Запобігати агресії і примушувати агресорів до миру. Мати рішучість і змогу карати, якщо принципи миру порушуються.

Виключень, привілеїв бути більше не може. Всі мають бути рівними. Усі учасники міжнародних відносин. Незалежно від економічної сили, географічної площі та індивідуальних амбіцій.

Домінуючою має стати сила миру. Сила справедливості та сила безпеки. Як про це людство завжди і мріяло.

Україна готова дати майданчик для одного з головних офісів оновленої системи безпеки.

Як офіс в Женеві спеціалізується на правах людини, як офіс в Найробі - на захисті навколишнього середовища, так офіс в Києві — Офіс U-24 — може спеціалізуватись на превентивних заходах для підтримання миру.

Я хочу нагадати нашу мирну місію в Афганістані. Коли тільки за рахунок своїх сил ми, українці, евакуювали з цієї країни понад тисячу людей. І була найгарячіша фаза. Але люди потребували допомоги — і Україна прийшла. Як й інші держави.

Ми забрали звідти людей різних національностей, різної віри. Афганців, громадян європейських держав, США, Канади. Ми не дивились — хто потребує допомоги. Це наша людина, або не наша людина. Ми рятували усіх.

Якби кожного разу, коли є така потреба, кожен у світі мав впевненість, що допомога прийде, світ був би однозначно безпечнішим.

Тому Україна має необхідне моральне право, щоб пропонувати реформу світової системи безпеки.

Ми довели, що допомагаємо іншим не тільки у щасті, але і в темні часи.

І зараз ми потребуємо рішень від Ради безпеки. Для миру в Україні. Якщо ви не знаєте, як ухвалити це рішення, то ви можете зробити дві речі.

Або — усунути Росію як агресора і джерело війни від блокування рішень щодо її ж агресії, її ж війни. І тоді зробити все, що може встановити мир.

Або — покажіть, як можна переформатуватись. І працювати реально заради миру.

Або — якщо ваш чинний формат безальтернативний, і виходу просто немає, то далі тільки самороспуск.

Я переконаний, що ви здатні обійтись без третього варіанту.

Мир потрібен Україні. Мир потрібен нам. Мир потрібен Європі. Мир потрібен світу.
І насамкінець я дуже прошу вас зараз — перегляньте відео. Невеличке.

Відео про те, що прийшло на заміну вашій силі через те, що хтось один може зловживати своїми правами.

Ось до чого призводить безкарність.

Якщо є можливість — подивіться це відео. Тому що можливості усіх приїхати до нас і побачити це, немає. Тож подивіться цей фрагмент.

Дякую.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X