22 жовтня 2018, понеділок

Вибори президента Росії: протести українців проти незаконного голосування у Криму та реакція міжнародної спільноти

0 коментувати
За даними російського Центрвиборчкому, Путін отримав 76% голосів

За даними російського Центрвиборчкому, Путін отримав 76% голосів

Володимир Путін перемагає у першому турі виборів президента Російської Федерації. Він отримав понад 76% підтримки за явки 67%, - повідомляє російська ЦВК після обробки майже 100% бюлетенів.

Таким чином нинішнього російського президента підтримали 55 млн осіб. Другий результат у кандидата від КПРФ Павла Грудініна – майже 12%, 5,5% набрав лідер ЛДПР Володимир Жириновський. Опозиційного політика Ксенію Собчак підтримали трохи більше 1,5% виборців, повідомляється в сюжеті Радіо НВ.

Незаконне проведення виборів президента Росії в окупованому Криму

Вибори президента Росії серед іншого були незаконно організовані та проведені у Криму. Голосування на окупованому півострові вже не визнали Франція, Німеччина, Норвегія, Естонія, та Польща. Відповідні заяви опублікували міністерства закордонних справ цих держав. Президент України Петро Порошенко подякував міжнародним партнерам за засудження виборів у Криму, а також кримчанам, які не прийшли на голосування. Глава держави наголосив, що вибори на півострові були незаконними, а оголошена явка – завищеною.

“Результати незаконного голосування є нікчемними та не матимуть жодних правових наслідків. Легітимними президентськими виборами у Криму можуть бути лише вибори президента України. Ані зафіксована явка, ані намальований результат не відповідають реальній активності мешканців півострова. Оприлюднені офіційні дані є нічим іншим як фальсифікацією. І, говорячи відомим російським фразеологізмом, це є фількіна грамота”, – сказав Порошенко.

В окупованому Криму Путіна підтримали 92% відсотки виборців, за явки 63%. Такі дані дає Центальна виборча комісія Росії.

Натомість голова Меджлісу кримсько-татарського народу  Рефат Чубаров заявляє, що явка була низькою. Не лише серед кримських татар, а й серед інших жителів Криму.

Координатор громадської ініціативи КримSOS Таміла Ташева розповіла Радіо НВ, що цифра, яку озвучують чиновники окупаційної влади, завищена.

“На більшості виборчих дільниць у місцях компактного проживання кримських татар не було дійсно високої явки. Це в тому числі видно на камерах спостереження, які можна було продивитися онлайн”, – сказала вона.

Ви працюєте в нашій школі, ви розумієте? Ви хочете що, втратити роботу, чи що?

За словами Ташевої, незаконна влада півострова примушувала студентів і бюджетників до голосування. У мережі з'явилася розмова вчительки російської мови Лілії Нурлаєвої із місцевою чиновницею Оленою Братусіною. Викладача змушували прийти на вибори під загрозою звільнення.

- Я ще раз вам говорю, що ви зобов’язані прийти і проголосувати. І крапка.

- Я вам ще раз говорю, що я не піду.

- Ви працюєте в нашій школі, ви розумієте? Ви хочете що, втратити роботу, чи що?

- А чому я повинна втратити роботу?

- А тому що ви повинні показати громадянську позицію.

- Я й показую свою громадянську позицію.

- Ну, добре.

Акції протесту проти незаконних виборів у Криму відбулися також у кількох містах України, а в Києві, Одесі, Львові та Харкові активісти та поліція не допустили до російських дипломатичних установ осіб, охочих проголосувати.

Нагадаємо, 23 лютого голова Міністерства закордонних справ Павло Клімкін повідомив, що міністерство надіслало ноту МЗС Російської Федерації через вибори президента Росії на території окупованого Криму. У цьому документі йшлося про те, що, якщо Росія організує вибори на півострові, Київ не допустить вибори у дипломатичних представництвах Росії на території України. У відповідь уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова пообіцяла звернутися зі скаргами до ООН, ОБСЄ та Раду Європи.

Протест під російським посольством у Києві

У неділю під посольством Росії в Києві провели акцію націоналістичні організації та партії. Вони виступили проти російських виборів, а також влаштували "коридор ганьби" тим, хто прийшов проголосувати у дипустанові. Подробиці бачив кореспондент Радіо НВ Богдан Амосов:

“Із самого ранку частина Повітрофлотського проспекту біля посольства Російської Федерації перекрита. По периметру чергує Нацгвардія. Біля паркану представники націоналістичних організацій – Національного корпусу та Правого сектору, Свободи та інших. Хтось, намагаючись зігрітися, запалив у металевій бочці багаття. З гучномовців лунають військово-патріотичні пісні. Серед натовпу активіст, перевдягнений у ведмедя з балалайкою та ще один у ватнику та шапці-ушанці. Вони відкривають символічний пам’ятник російському президенту. Це невисока фігура із гумовою маскою Путіна, піджаком великого розміру, пофарбована золотою фарбою. На постаменті прізвисько російського президента, відоме із приспівки фанатів Металіста та іграшкові солдатики.

Будь ласка, кожен, хто проголосував, може, будь ласка, почастуватися млинцем з лопати. Спасибі за ваш вибір

“Гадаю, що ці чоловічки зі зброєю в руках – це і є народ Путіна, його поплічники і його найкращі у світі сини Вітчизни”, – говорить один з активістів під час “відкриття пам’ятника”.

Поруч націоналісти облаштували дві символічні дільниці для голосування. Одна в біотуалеті. В кабінці освіжувач повітря із написом “Новичок”.

“Виконайте свій громадянський обов’язок перед Москвою. Всі потрапляють у Москву по спеціально збудованому трубопроводу Північний потік 228”, – закликає активіст.

Інше в наметі свободівців:

“Будь ласка, кожен, хто проголосував, може, будь ласка, почастуватися млинцем з лопати. Спасибі за ваш вибір”.


Серед кандидатів у надрукованих націоналістами бюлетенях “старік Кабаєв”, “окурок блєдная моль”, “портфєлєносєц у Собчака Анатолія” та інші. Попри оголошення МВС, що 18 березня до посольств та консульств будуть пускати лише співробітників дипустанов, деякі громадяни Росії, здебільшого пенсіонери, все ж приходять взяти участь у виборах. Правоохоронці їх не пускають, а націоналісти відразу ж починають з ними суперечку.

- А як ви ставитися до вашого Путіна-х…? – питає активіст.

- Путін – світовий лідер, – відповідає йому жінка.

Ця громадянка Росії живе в Києві 20 років. Стверджує, що новини дізнається через газети та інтернет. Прийшла голосувати.

Мій голос мало що вирішить, однак, принаймні, я показала, що я пішла на це

“Мій голос мало що вирішить, однак, принаймні, я показала, що я пішла на це”, – говорить вона.

Інша росіянка Наталія мешкає у Києві з 1989 року.

- Сьогодні голосування за Путіна не буде, – заявляє їй активіст.

- Ну, не буде, так не буде, – відповідає вона.

- Ну, так а чого ви прийшли? Ми вам взагалі рекомендуємо купити квиток, ми вам навіть допоможемо в Москву.

- Ні, мені не соромно брати участь у виборах президента. А вже кого я буду вибирати – це моє право.

- Ну, ви ж прекрасно розумєте, що президентом буде Путін.

Приходила до російського посольства два роки тому під час виборів у Держдуму. Нині знову тут.

“Колись у Володимира Висоцького спитали, чи маєте ви претензії до країни, до керівництва і так далі. Він сказав – так і багато, але я не буду тут їх називати. Мені сподобались ці слова”, – говорить вона.

Жоден, хто прийшов голосувати за президента Росії до посольства, зробити цього не зміг”, – підсумував Богдан Амосов зі Служби інформації Радіо НВ.

Реакція світової спільноти

Москва і Київ повинні самостійно вирішити питання щодо проведення виборів російського президента в Україні та блокування доступу до дільниць для голосування.

Про це заявив речник Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Томас Раймер у коментарі виданню ТАСС. Він зауважив, що голосування на виборах в іншій країні регулюється двосторонніми угодами між державами.

Франція, Німеччина, Норвегія, Естонія, Польща не визнали підсумки голосування на виборах президента Росії в анексованому Криму. Відповідні заяви були опубліковані на сайтах Міністерств закордонних справ держав, а також у Twitter відомств.

Зокрема, на сайті французького МЗС наголошується, що Париж продовжує наполягати на повному відновленні територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів. Крім того, влада Франції висловила стурбованість мілітаризацією Криму і погіршенням ситуації з правами людини, особливо щодо кримських татар.

Естонія засуджує серйозні порушення міжнародного права, які були здійснені окупаційною владою після анексії. Голова МЗС Естонії Свен Міксер  зазначив, що за чотири роки життя населення півострова погіршилося, а близько 40 тисяч жителів покинули його через психологічний і фізичний тиск.

У свою чергу, представники української діаспори влаштували акцію протесту під посольством Росії у Мадриді. Вони прийшли нагадати тим росіянам, які планували взяти участь у виборах, що Володимир Путін несе загрозу не лише Україні та країнам ЄС, але й Російській Федерації. Мітингувальники наголосили, що імперські амбіції Путіна та воєнна агресія негативно впливає на соціальну та економічну ситуацію в Росії. 

“Сьогодні українці Мадрида і не лише українці – разом з нами є наші іспанські колеги – і ми прийшли сюди з різних асоціацій, з різних об’єднань, для того, щоб показати, що ми боремося. Щоб нагадати їм другий раз, третій, десятий, сотий: Крим – це Україна”, – заявив один із мітингувальників.

У Болгарії також відбувся протест проти російських виборів у Криму. Кілька десятків активістів прийшли до посольства Росії із плакатами “Зупинити гібридну війну Росії проти Болгарії!”, “Ні незаконним виборам Росії в окупованому нею Криму! Крим – це Україна".

Невизнання виборів у Криму з боку країн ЄС може призвести до пролонгації санкцій проти Росії, а також впровадження нових санкційних заходів. Про це в інтерв’ю Радіо НВ заявив міжнародний оглядач Андрій Бузаров. Водночас, він зауважив, що Захід із розумінням поставиться до блокування виборчих дільниць в Україні.

Всі прекрасно розуміють, наскільки в поганому стані зараз стосунки між Україною і Росією

“Формально порушення, дійсно, є, але політичний аспект тут – він ключовий. І в Європі всі прекрасно розуміють, взагалі на Заході, наскільки в поганому стані зараз стосунки між Україною і Росією. Тому ніхто особливо не відреагує на те, що в Україні відбулася така ситуація, пов'язана з різними дипломатичними установами і виборчими дільницями в них, Російської Федерації я маю на увазі. І я думаю, що якогось різкого осуду не буде”, – сказав Бузаров.

У свою чергу, директор центру досліджень міжнародних відносин Микола Капітоненко зауважив, що заяви європейських країн щодо невизнання виборів у Криму слід розглядати як підтримку України та її територіальної цілісності. Він додав, що навряд чи засудження з боку європейських партнерів матиме якісь юридичні наслідки для Російської Федерації.  

“Я думаю, що наслідки будуть чисто символічні, тобто це вираз дипломатичної підтримки України і не більше того. Юридично складно не визнати вибори в якомусь одному місці. Тому для легітимності Путіна це ніяких наслідків мати не буде, звісно. Але як знак підтримки України це для нас важливо. Все так, як було з парламентськими виборами в Росії. Так само приблизно буде і з президентськими”, – вважає Капітоненко.

Все так, як було з парламентськими виборами в Росії

Як повідомив Укрінформ, співголови групи Європарламенту з підтримки демократії Девід Макалістер та Лінда Макаван заявили, що Європарламент не став скеровувати спостерігачів на президентські вибори у Росії. Вони зауважили, що в Європарламенті не коментуватимуть виборчий процес та його результати. Представники законодавчого органу ЄС наголосили, що пропозиції російських організацій покрити витрати на подорож деяким міжнародним спостерігачам суперечать основоположним етичним принципам спостереження за виборами.

Журнал Новое Время №38

Тема номера – Спецназ Кремля. Російське ГРУ перетворилося в монстра з багатомільярдним бюджетом, який смішить світ безглуздою поведінкою своїх «шпигунів».

Читати журнал онлайн
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Геополітика ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: