Старих добрих часів більше не буде. Світові ЗМІ - про підсумки Мюнхенської конференції

18 лютого, 14:04
3666
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

ЕРА

Виступ Меркель зал зустрів оваціями

15-17 лютого 2019 року в Мюнхені відбулася конференція з безпеки.

Це найбільший світовий форум, на якому лідери найвпливовіших держав планети щорічно обговорюють найбільш проблемні геополітичні питання.

Така зустріч відбулася в столиці Баварії вже 55-й раз, і всі ці десятиліття Мюнхенська конференція залишалася найважливішим міжнародним "оглядом" світового балансу сил.

Однією з важливих тем форуму була агресія РФ. Конфлікт на Донбасі і нещодавня Керченський криза поставили ситуацію в Україні на дев'яте місце з десяти головних політичних ризиків 2019 року - цей рейтинг американської компанії Eurasia Group був опублікований у доповіді Мюнхенської конференції-2019.

Однак у цілому атмосфера, яка панувала на конференції цього року, знову дала міжнародній пресі привід говорити про кардинальну зміну світового порядку через очевидний розкол між колишніми союзниками - країнами Європи та Сполученим Штатами в особі адміністрації президента Дональда Трампа.

Кульмінацією конференції став несподівано емоційний виступ канцлера Німеччини Ангели Меркель, у якому вона не приховувала свого розчарування зовнішньою політикою США. Трамп на конференцію не приїхав - Вашингтон представляли американський віце-президент Майк Пенс, один з його попередників на цій посаді Джо Байден, а також близько півсотні членів Конгресу США.

НВ наводить найцікавіші фрагменти з аналітичних матеріалів світових ЗМІ про підсумки конференції.

The Washington Post, США

Щорічна конференція з безпеки, на якій західні союзники віддавна виступали єдиним фронтом, у суботу, 16 лютого, обернулася повномасштабним наступом на зовнішню політику адміністрації Трампа. Європейські лідери, представники Демократичної партії і навіть республіканці - прихильники президента - брали слово, щоб засудити одноосібний підхід голови Білого дому [у зовнішній політиці].

Канцлер Німеччини Ангела Меркель - зазвичай дуже обачна в тому, щоб не провокувати Трампа - очолила цю викривальну кампанію, пункт за пунктом жорстко викриваючи схильність його адміністрації розглядати своїх союзників як противників. [...]

Меркель звинуватила США в посиленні Ірану та Росії - у тому числі через плани щодо якнайшвидшого виведення [американських] військ із Сирії. Вона заявила, що шокована позицією адміністрації Трампа, яка вважає вироблені в Південній Кароліні автомобілі BMW загрозою для національної безпеки.

Меркель заявила, що шокована позицією Трампа, який вважає вироблені в Південній Кароліні автомобілі BMW загрозою національній безпеці

А ще вона поскаржилася, що глобальний порядок, донедавна очолюваний США, "розпався на безліч дрібних частин".

Ця промова і реакція на неї [учасники конференції влаштували Меркель тривалу овацію стоячи] підкреслили, наскільки далеко Сполучені Штати відійшли від своїх традиційних союзників за роки повноважень Трампа - і як мало тепер піклуються європейці про те, щоб приховати своє презирство.

Ще на минулорічній конференції союзники США в Європі неохоче озвучували всю глибину своєї стурбованості станом трансатлантичних відносин, говорить Ян Бреммер, президент Eurasia Group [американська консалтингова організація, що аналізує політичні ризики].

"Тепер же ми бачимо набагато більш явні прояви обурення тим, що відносини розірвані, - зазначає Бреммер. - Адміністрація Трампа не розуміє, що мова не тільки в тому, скільки країни платять [Трамп наполягає на збільшенні грошового внеску країн ЄС у НАТО - прим. ред.]. Йдеться про відносини, про довіру, про те, як ви спілкуєтеся, про спільні цінності. Все це має значення ". [...]

Трансатлантичні розбіжності виникли на найважливішій конференції, історія якої обчислюється десятиліттями. Зустріч у Мюнхені традиційно була шансом для Сполучених Штатів та їхніх союзників обговорити розбіжності із рештою світу.

Однак після обрання Трампа акцент змістився на розкол всередині самого Заходу.

"Ми повинні звикнути до цього. Більше не буде старих добрих часів, коли всі приїжджають, виголошують промови, інші аплодують та всі розходяться по домівках", - заявив міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевич, чия нація знаходиться на передньому краї конфлікту з Росією та безпека якої  залежить від того, наскільки добре країна ладнає із Європою та США, зокрема щодо питання про безпеку країн Балтії. "Ситуація все більше і більше злітає з котушок. Я не знаю, що принесе нам Мюнхен наступного року", - констатує Рінкевич.

Deutsche Welle, Німеччина

За часів, коли президент США Дональд Трамп одним нічним твітом виводить свою країну з багатосторонніх угод, досягнутих кропіткими зусиллями, щоб перевернути догори дном вивірені десятиліттями дипломатичні норми, благочинніпристойності Мюнхенській конференції з безпеки виявилися надмірністю.

Це стало очевидним під час основної частини конференції в п'ятницю, 15 лютого, коли генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг зі зростаючим роздратуванням реагував на різні версії одного й того ж запитання: ви справді досі вважаєте, що Трамп вірить у НАТО?

"Кожен раз, коли я говорю з президентом Трампом, він запевняє мене, що йому подобається НАТО! - сказав Столтенберг одному з репортерів зі скептичною посмішкою. - І не тільки що йому подобається НАТО, але й що він на 100% підтримує альянс!"

У своїй незвичайно емоційній промові в суботу, 16 лютого, канцлер Німеччини Ангела Меркель розкритикувала трампізм (не називаючи імені 45-го президент США прямо), заявивши, що всі світові кризи тепер зводяться до одного запитання: чи віримо ми в багатосторонню дипломатію, з усіма її складнощами і неповороткістю, чи ні? "Хто може зібрати воєдино всі шматочки світового пазла? Тільки усі ми разом", - підсумувала вона, отримавши у відповідь гучне схвалення аудиторії, половина якої піднялася на ноги, щоб поаплодувати Меркель. [...]

Незважаючи на сумніви щодо прихильності Сполучених Штатів принципам багатосторонньої дипломатії, у Мюнхені були й ті, хто наполягав: всі ще існує "здорова" мережа західних країн, які захищають ліберальні цінності, що й становить їхню ідеологічну відмінність.

"Нас об'єднує відданість демократії, верховенству закону, вільним виборам, релігійній терпимості, рівним правам для жінок і чоловіків", - сказав Девід Макаллістер, екс-прем'єр-міністр Нижньої Саксонії, а нині голова комітету  закордонних справ Європейського парламенту. "Ми представляємо інтереси, керовані цінностями, які відрізняють нас від інших, авторитарних держав світу. Для нас існує різниця між силою закону і законом сильних", - переконаний Макаллістер.

Як і Столтенберг, Макаллистер наполягав на тому, що Америка Трампа більш прихильна світовому порядку, аніж може здатися: "Сполучені Штати залишаються для нас у Європі гарантією безпеки", - сказав він, перш ніж вказати на те, що [республіканець] Ліндсі Грем (як і близько півсотні членів Конгресу США, які виступили в Мюнхені), підтвердили свою відданість НАТО.

Це показало, сказав Макаллістер DW, що "американська політика складається не лише з нинішнього президента".

BBС, Велика Британія

Віце-президент США Майк Пенс спробував переконливо обґрунтувати позицію президента Трампа як лідера, який стимулює західний альянс відреагувати на нові виклики.

[У своїй промові] він спочатку, здавалося, говорив про те, що склянка наполовину повна. Наприклад, схвалив збільшення видатків на оборону в багатьох європейських країнах НАТО. Однак потім він неминуче повернувся до проблем, які розділяють Вашингтон і багато європейських столиць.

Як і в своїй недавній промові у Варшаві, він ще раз засудив ЄС за прагнення, на його думку, підірвати американські санкції проти Ірану. Він закликав європейців відмовитися від ядерного угоди з Тегераном.

Пенс розкритикував країни Європи, які продовжують будувати газопровід Північний потік-2 з Росії в обхід України. Неявною метою його докору була Німеччина.

Зовсім іншою була атмосфера, коли за трибуну вийшов "ветеран" Демократичної партії та колишній віце-президент США Джо Байден.

Майже не приховуючи своєї захопленості, його представив Ніколас Бернс - колишній високопоставлений американський дипломат (і противник Трампа), який під схвальні оплески аудиторії розмірковував про те, як було б добре, якби Сполучені Штати очолював лідер, який "замість обіймів з Кім Чен Ином або Віктором Орбаном обійняв би нашого справжнього друга Ангелу Меркель".

Слухаючи промову Байдена, я [журналіст ВВС] намагався шукати в ній ознаки того, чи має намір він поборотися за Білий дім [на президентських виборах у США 2020 року]. Його кандидатуру безумовно підтримали б багато людей в залі.

Колишній і нинішній віце-президенти представили в Мюнхені дві Америки. Європейці ностальгують за першою з них

З очевидним натяком на президента Трампа він заявив: "Лідерство без людей, які підтримують тебе, не є лідерством". Байден також говорив про "боротьбу за душу Америки".

Чи був це натяк? Байден не заявляв про своє висунення в президенти в Мюнхені, проте якби оплески мали хоч якесь значення для перемоги, то він, безсумнівно, був би фаворитом європейців у порівнянні з Трампом.

Справа лише в тому, що чинний президент перебуватиме при владі ще два роки, а то й, можливо, все шість.

Він змінив ландшафт трансатлантичних відносин ув той час, коли інститути ліберального міжнародного порядку (для якого НАТО і ЄС є фундаментальними опорами) стикаються з новими викликами - як внутрішніми, так і зовнішніми.

Колишній і нинішній віце-президенти представили в Мюнхені дві Америки. Європейці ностальгують за першою з них, ц той час як друга залишається для них вкрай незручною.

The New York Times, США

Система відносин, яка лежить в основі світової геополітики та яку Мюнхенська конференція з безпеки намагалася підтримувати, вичерпалася до безглуздя.

Не варто більше прикидатися, що Трамп - не в авторитарному таборі. Шок пройшов. Європейці засвоїли цю зміну

Ось чому [голова конференції з 2009 року] Вольфганг Ішингер, екс-посол Німеччини в Сполучених Штатах, заявив у своєму вітальному зверненні про "перестановку наріжних каменів міжнародного порядку" і про "вакуум лідерства". Хто підніме прапор лібералізму і його цінностей на тлі автократії "сильних світу" нового часу - Володимира Путіна в Росії, Сі Цзіньпіна в Китаї, Реджепа Тайіпа Ердогана в Туреччині і Дональда Трампа в Сполучених Штатах?

Не варто більше прикидатися, що Трамп - не в авторитарному таборі. Шок пройшов. Європейці засвоїли цю зміну. Найкраще, що вони можуть запропонувати в якості маяка свободи замість Америки - це президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Щоправда, він бореться з "жовтими жилетами", а вона працює останні роки на посаді.

Якщо говорити про передчуття, яке домінувало на цій конференції, то воно полягало в тому, що Америка під керівництвом Трампа взяла курс на самочинний шлях як раз у той момент, коли Європа розкололася. До виходу Британії з ЄС залишаються лічені тижні. Іспанія щойно оголосила про позачергові вибори. У Франції, Німеччині та Іспанії основні політичні партії втрачають владу або розпадаються, зіткнувшись з ксенофобами-націоналістами, і залишаючи після себе роздроблену політичну топографію. Нестабільність неминуча.

Трамп підтримує таку фрагментацію, оскільки вважає, що цей фактор зробить європейські держави, що слабнуть, більш сприйнятливими до його залякування в стилі "переможець отримує все".

У європейців немає ілюзій з цього приводу. Старий порядок пошарпаний і перебуває на межі руйнування. Він спирався на віру в те, що слова мають значення. Однак для Трампа це не так, що вчергове підтверджує його намір оголосити "надзвичайний стан" на південному кордоні з Мексикою. Без вкладеного в них сенсу ані закони, ані договори не варті того паперу, на якому вони написані. Це реальна небезпека, з якою нині стикається Захід.

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською