«Просто терплять один одного». Українці з Балкан розповідають, як давній конфлікт між сербами й косоварами виглядає зблизька

9 серпня, 08:47
Ексклюзив НВ
Американські військові з контингенту Міжнародних сил із підтримки миру в Косові (KFOR) на заблокованій сербами дорозі в селі Зупче, Косово. 1 серпня 2022 року (Фото:Fatos Bytyci / REUTERS)

Американські військові з контингенту Міжнародних сил із підтримки миру в Косові (KFOR) на заблокованій сербами дорозі в селі Зупче, Косово. 1 серпня 2022 року (Фото:Fatos Bytyci / REUTERS)

Українці з Балкан розповіли НВ про те, як зблизька виглядає давній конфлікт між сербами й косоварами, та про роль російської пропаганди у житті південноєвропейського півострова.

Головною причиною нового конфлікту, що тривав майже тиждень у Косово, стала вимога до 50 тис. місцевих сербів переоформити на національні свої сербські або ж «нейтральні» документи та автомобільні номерні знаки. Напередодні запровадження нових правил, призначеного на 1 серпня, серби заблокували низку ключових доріг і прикордонних переходів між Косово та Сербією.

Відео дня

Обстановка в регіоні стала вибухонебезпечною, що дало підстави світовим ЗМІ знову заговорити про «порохову бочку Балкан». Тим часом на кордоні між Косово та Сербією вже лунали постріли та сигнал повітряної тривоги, а між сербами та косовськими албанцями спалахували бійки. Втім зрештою після консультацій із представниками США та Євросоюзу уряд Косово відклав уведення нових правил до 1 вересня і обстановка розрядилася. Але місцеві політики й преса у найближчому майбутньому не виключають нової фази конфлікту, який триває вже чверть століття й забрав з обох його сторін життя понад 13 тис. людей.

Після війни 1998−1999 років, коли сербська влада розгорнула репресії та чистки проти косовської албанської етнічної більшості й у конфлікт втрутилося НАТО, край перейшов під контроль ООН. Десять років потому косовари проголосили незалежність від Сербії, проте остання, як і низка інших країн світу, не визнала суверенітету Косово. З того часу в регіоні зберігається напруження.

НВ поспілкувався з двома українками, які на момент загострення конфлікту знаходилися на Балканах, і попросив їх розповісти про те, що там відбувається.

Алевтина Кахідзе (Фото: Олександр Супрунець)
Алевтина Кахідзе / Фото: Олександр Супрунець

Українська художниця Алевтина Кахідзе приїхала до Приштини у липні, аби взяти участь у мистецькому бієнале Маніфеста. Цей фестиваль було засновано на початку 1990-х років, аби через діалог мистецтва та суспільства сприяти європейській інтеграції по завершенні Холодної війни. З того часу Маніфеста мандрує європейськими містами, і цього року її приймала столиця Косово. Кахідзе прожила там майже три тижні, а перед самим відʼїздом стала свідком нового витку конфлікту між сербами та косоварами.

Показати ще новини
Радіо НВ
X