«Мета Путіна — розширити конфлікт». Як Косово і Сербія знову опинилися за крок від війни і чому це ще один фронт Кремля

1 серпня, 12:46
Сюжет
Ексклюзив НВ
Заблокована сербами дорога Приштина-Рашка у косовському місті Рударі (Фото:REUTERS/Fatos Bytyci)

Заблокована сербами дорога Приштина-Рашка у косовському місті Рударі (Фото:REUTERS/Fatos Bytyci)

Увечері 31 липня і в ніч на 1 серпня увага Європи знову була прикута до Балкан: з подачі Сербії частково визнана держава Косово мало не стала новим осередком "гарячого" конфлікту в регіоні.

НВ розповідає, що важливо знати про ці події та їх тимчасове хитке врегулювання.

Що сталося: чому Сербія та Косово знову нагадали світові про «порохову бочку Балкан»

Відео дня

Косово — частково визнана балканська держава, незалежність якої визнали понад 100 держав-членів ООН (України серед них немає), зокрема переважна більшість країн ЄС та НАТО. З 20 країн Великої двадцятки Косово не вважають незалежним вісім країн: Аргентина, Бразилія, Китай, Індія, Індонезія, Мексика, Росія та Південна Африка.

Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Цій події передувала війна 1998−1999 року, коли сербська влада розгорнула репресії та чистки проти косовської албанської етнічної більшості. Унаслідок війни та після втручання країн НАТО край перейшов під контроль ООН. Сербія вихід Косово зі свого складу не визнає, вважаючи його автономним краєм під назвою «Косово і Метохія» — хоч де-факто не контролює регіон.

Через 14 років після проголошення незалежності Косова близько 50 000 етнічних сербів, які живуть на півночі регіону, відмовляються визнавати владу Приштини, користуються сербськими документами і навіть номерними знаками, нагадує Reuters.

Угода між Сербією та Косовом, укладена ще у 2011 році, передбачала тимчасове (терміном до 5 років) використання мешканцями півночі Косова нейтральних документів і номерних знаків. Незважаючи на те, що перехідний період уже давно завершився, усі спроби змусити косовських сербів перейти на національні документи викликали лише масові протести.

З 1 серпня 2022 року Косово планувало остаточно припинити подібну практику: влада частково визнаної країни ще в червні оголосила, що «нейтральні» чи сербські документи й автомобільні номери втрачають чинність, а місцеві серби мають переоформити документи на косовські. Крім того, з 1 серпня всіх громадян Сербії, які відвідують Косово, планували зобов’язати отримувати на кордоні додатковий документ, який надає їм дозвіл на в'їзд. При цьому в Сербії давно діють аналогічні правила щодо тих, хто в'їжджає до країни з косовськими документами: вони також зобов’язані отримувати на кордоні в'їзно-виїзні документи для посвідчення особи.

31 липня, за день до набрання чинності новими правилами, у Косові спалахнула чергова хвиля невдоволення сербів. Вони заблокували низку ключових доріг і прикордонних переходів на півночі Косова. Так, у місті Рударі було перекрито головну дорогу Приштина-Рашка, блокаду встановили також у селі Зупчі, розташованому поблизу траси Брняк-Митровиця. Косівська поліція повідомила, що через блокування довелося закрити прикордонні пункти пропуску Яріньє та Брняк, громадян закликали використати альтернативні маршрути.

Увечері в неділю, 31 липня, напруження зростало щогодини. Поліція Косова повідомила про постріли з боку сербських протестувальників, а також їхні зіткнення з косовськими албанцями (від тілесних ушкоджень до нападів на автомобілі). Повідомлялося про сигнали повітряної тривоги у місті Косовська-Митровиця (Косово).

На цьому тлі влада Сербії озвучила низку погрозливих заяв. Один із лідерів правлячої Сербської партії Володимир Джуканович написав у Twitter, що «Сербія, можливо, буде змушена ініціювати „денацифікацію“ Балкан», використавши термін російського диктатора Володимира Путіна, яким він «пояснив» повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Показати ще новини
Радіо НВ
X