«РФ закидає трупами позиції України». Росіян з околиць Києва направлять у степи Донбасу. Плани ворога проаналізував військовий експерт

5 квітня, 16:55
Ексклюзив НВ
Маріуполь. 3 квітня 2022 року (Фото:REUTERS/Stringer)

Маріуполь. 3 квітня 2022 року (Фото:REUTERS/Stringer)

Триває 41-й день повномасштабного російського вторгнення в Україну. Ситуацію на фронтах станом натепер та плани окупантів в ефірі Радіо НВ проаналізував військовий експерт Сергій Грабський.

https://www.youtube.com/watch?v=RuOO1hGXHI0&t=173s

 — Військове командування окупантів втратило будь-яку надію на просування в бік Києва. Зараз вони будуть перегруповуватися і найскладніше стане на сході?

— Ви абсолютно праві. Тактика путінської армії залишається незмінною: масовані просування механізованих бронетанкових колон, захоплення вузлів комунікацій і закріплення на позиціях. Цього неможливо було досягти на північних напрямках, тому що це і обмежена зона для маневру; це і ліси, які невдовзі вкриються зеленню, що призвело б до тотального знищення всіх військ РФ, які там опинилися. Тому вони здійснили відвід [військ] під нашим тиском, зараз перегруповуються на більш доцільних, як їм здається, напрямках — на відкритих просторах степів Донбасу. І готуються до наступу.

Відео дня

— Там є дуже велика кількість промислової агломерації, будівель, відстані між населеними пунктами невеликі. Це дозволятиме нашим захисникам краще закріпитися?

— Так і є. У зоні щільної міської забудови противник не просунувся ні на метр. Натомість, використовуючи більш відкриті простори на південь від Волновахи, вони мали змогу маневрувати, тому там противник здійснив прорив у нашу сторону. Зараз вони намагаються обійти наші війська через Велику Новосілку, і наступати на північ. Ситуація достатньо складна, але задум противника є очевидним. І ми вживаємо всіх можливих заходів для того, щоб цей задум не здійснився.

— Генеральний Штаб неодноразово повідомляв про вкрай низький морально-психологічний дух армії РФ, про часті відмови вступати в бій, про масові заяви для розірвання контракту і виїзду на територію Росії. І тим, кого пошматували наші захисники і захисниці під Києвом, щоб перейти на Донбас, знадобиться більше часу, ніж, наприклад, нашим частинам з-під Києва чи Чернігова. Цей фактор давайте проаналізуємо.

— Фактор низького морального стану можна брати до уваги, але я, як військовий, до нього ставлюся трохи по-іншому. Ми прекрасно розуміємо, з ким маємо справу. Вивчаючи історію, військове мистецтво, ми знаємо, як в таких випадках діяла Росія. Завжди вона просто кидала це гарматне м’ясо, закидуючи трупами своїх солдатів позиції противника, намагаючись просто продавити такими великими масами військ. І сьогодні вони намагаються зробити те ж саме.

Мене не полишає переконання, що ті війська, які вирвалися з-під Києва, [керівництво РФ] може кинути в першій лінії, щоб вони спокутували свою вину за те, що не взяли [столицю]. А за ними можуть стояти загороджувальні загони, як звичайна практика російського агресора у всіх війнах.

Якщо ми говоримо про ресурси, то давайте не забувати, що в Росії дуже високий відсоток зазомбованого населення, тому вони можуть собі дозволити назбирати достатню кількість гарматного м’яса. Тому я б зважав на реальну кількість військ, яка може бути кинута проти нас, і всі розрахунки будував би, виходячи з цього положення.

— Почали відкривати персональні дані тих окупантів, які мародерили, наприклад, у передмісті Києва. Цим людям вже починають дзвонити і писати повідомлення, родичів інформують про скоєні злочини. Це може впливати на зменшення кількості охочих? Чи навпаки: помародерити — це для них військова звитяга?

— Помародерити — це військова звитяга для них. І друге: уважно прослуховуючи розмови між окупантами та їхніми родинами, я в жодній з цих розмов не почув жалю щодо того, що роблять окупанти. Тобто вони на сьогодні мають підтримку своїх родин.

Ми проводимо психологічну операцію, додзвонюємося до них, але не можемо достукатися до їхніх сердець і до їхніх мізків. Вони ще не готові сприймати біль, не готові відповідати за цей біль.

— Інститут вивчення війни пише, що вони помилилися у прогнозах щодо падіння української фортеці Маріуполя. Там тривають бої. Наскільки те, що українські оборонці міцно тримаються там, не дають ворогу просунутися, сковує ресурси Росії?

— Подвиг Маріуполя буде описаний у багатьох книжках, він однозначно увійде в історію військового мистецтва. Це є безпрецедентний випадок, коли війська у повному оточенні продовжують відчайдушний спротив, відтягуючи на себе велику кількість [військ] противника.

Саме така відчайдушна боротьба наших героїв Маріуполя врятувала Одесу, Миколаїв від подальшого загарбання. Вони врятували і Донбас зокрема, тому що противник змушений тримати серйозні сили саме біля Маріуполя. Міські бої, які завжди є найбільш виснажливими. Відтягуючи на себе сили противника, наші хлопці дають нам змогу перегрупуватися, підтягнути наші резерви.

Противник робить все, щоб дійти до центру міста, щоб пошматувати нашу оборону. Навіть слова важко підібрати, щоб описати подвиг наших хлопців там. Ми маємо тільки молитися за них. І триматися хлопцям, тільки триматися.

— На південному напрямку — Херсонщина, Миколаївщина, південь Запорізької області — теж важко. Наскільки там ситуація хитка?

— Там ситуація зараз знаходиться на піку.

Якщо наші війська наблизяться впритул до Херсона і візьмуть під вогневий контроль переправи через Дніпро, угрупування російських військ, яке тільки в цьому місті прорвалося на правий берег Дніпра, можна було би вважати приреченим. Зараз там теж точаться запеклі бої, наші війська намагаються відтіснити противника, розчленувати, знищити його. Якщо вдасться, то це буде колосальна поразка російської армії. Це убезпечить все правобережжя від подальшого просування противника, адже відновити ті втрати він вже не зможе.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X