РФ опиниться в глибокій дірі. Як Путін знищив власну енергетичну зброю — інтерв'ю НВ

16 серпня, 13:02
Ексклюзив НВ
Ознаки краху: Доходи російського бюджету від продажу газу різко скорочуються (Фото:Колаж НВ)

Ознаки краху: Доходи російського бюджету від продажу газу різко скорочуються (Фото:Колаж НВ)

Поки Газпром шантажує Європу, скорочуються продажі російської нафти та доходи бюджету РФ падають, каже Михайло Крутіхін, експерт у сфері енергоресурсів. А наступного року справи Москви підуть ще гірше.

Що ближче до зими, то активніше російський Газпром шантажує Європу, постійно скорочуючи постачання до ЄС. У серпні таких новин стало значно більше.

Надходження до російського бюджету більш ніж на 60% залежить від нафтогазових доходів. Але Кремль використовує свої енергоресурси як політичну зброю, і рубає гілку, на якій сидить, — після введення Заходом ембарго на нафту з РФ та добровільного скорочення ЄС споживання природного газу, в Росії розпочнуться економічні потрясіння. Про це НВ поговорив із Михайлом Крутіхіним, партнером російської консалтингової компанії RusEnergy, який три десятки років досліджує світову нафтогазову галузь.

Відео дня

— Почнемо з нафтопроводу Дружби, одна з гілок якого проходить Україною. Російська Транснафта не заплатила українській стороні грошей за транзит, прокачування нафти на якийсь час зупинилося, але потім відновилося — угорці та словаки замість росіян заплатили за транзит. Як взагалі з’явився цей газопровід із такою символічною назвою?

— Перша черга Дружби відкрилася 1964 року, а друга — 1974 року. І тоді справді це все проходило під знаком дружби, оскільки метою цього нафтопроводу було забезпечення країн «народної демократії», які потім стали називатися соціалістичними країнами. Це табір, який був під контролем Радянського Союзу. І треба було якимось чином підтримувати прорадянські режими. А по-друге, необхідно було якось розплачуватись за товари, які вони постачали до СРСР, які у Союзі не вироблялися у достатньому обсязі. Тому були не просто політичні, а економічні обґрунтування для того, щоби побудувати таку трубу. І будували її не у співпраці із західними країнами, а навіть у обстановці протидії, бо на одному з етапів особисто федеральний канцлер Німеччини Конрад Аденауер втрутився і заборонив постачати труби потрібної якості до Радянського Союзу для цього проекту. І на Челябінському заводі терміново налагодили виробництво потрібних труб та викрутилися таким чином. Це частина співдружності, яка існувала під гаслами Варшавського договору та соціалістичного табору. Ми ще забуваємо, що до Дружби треба додати продуктопровід, що йшов із Самари до Угорщини. По ньому постачали дизельне паливо для радянських військ, транспортованих до країн Варшавського договору. Тож це була не зовсім політична, але економічна мета. І вона була тоді досягнута.

— Натомість постачали чехословацьке взуття?

— Не лише взуття. Багато було товарів, яких не було у Радянському Союзі. Зокрема, помідори із Болгарії.

— Повернімося до сучасної історії Транснафти: до цього вони 100% сплачували транзит, а потім раптом перестали. Це об'єктивна чи суб'єктивна причина?

Показати ще новини
Радіо НВ
X