Про удар по Кримському мосту та кінець всього російського в Україні. Інтерв'ю НВ з Олексієм Даніловим, яке викликало паніку у Кремлі

21 квітня, 17:02
Ексклюзив НВ
Олексій Данілов (Фото:Офіс президента України)

Олексій Данілов (Фото:Офіс президента України)

Вперше Україна запідозрила, що Росія розпочне повномасштабну війну, 6 вересня 2021 року, згадує секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов. Тоді, зазначає він, у виданні РБК з’явився матеріал, де поміж рядків йшлося про небезпеку.

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

До цього часу, запевняє секретар РНБО, плани диктатора Володимира Путіна залишаються незмінними — знищення української держави та нації, повна окупація країни.

Відео дня

В інтерв'ю Радіо НВ Данілов розповів, як довго Росія зможе стягувати ресурси на війну і яких найманців вже завербувала; чи інтенсивно надходить до України зброя від західних партнерів; коли Путін погодив з лідером Чечні Рамзаном Кадировим вбивство політичного керівництва у Києві та чому тотальна дерусифікація — неминуча.

Вихід інтерв'ю моментально викликав у Москві бурхливу реакцію, що межує з панікою. Так, речник Кремля Дмитро Пєсков вважає слова Данілова про Кримський міст «анонсуванням можливого теракту», а експрезидент Дмитро Медведєв пригрозив зробити секретаря РНБО України «наступною ціллю».

— Окупанти почали масований наступ, про який йшлося впродовж останніх тижнів? Чи вони ще готуються?

— [20 квітня] зранку почалися бої на всій лінії фронту, який є на території Донецької, Луганської та Харківської областей. Але це була їх спроба [випробувати] на міцність наші Збройні сили. Спроба була невдала. На сьогодні вони будуть продовжувати ці спроби. Коли почнеться так званий великий наступ — це питання часу.

Я хотів би зауважити, коли хтось каже, що це остання і вирішальна битва, я б не був таким оптимістичним. Попереду ще може бути багато різних речей. Це не є, як раніше казали, останній і рішучий бій. Це один з боїв, який є на території нашої країни, починаючи з 2014 року.

— Як довго Росія ще матиме можливість кидати в «пічку» нову ресурси та резерви?

— Ті дані розвідок, які ми на сьогодні отримуємо від наших партнерів і аналізуємо, це ще може бути два-чотири тижні. Але я ще раз наголошую, що ми в жодному разі не маємо применшувати міцність нашого ворога: велика країна, людей багато, розуму — не зовсім. Те, що їх набирають в Бурятії, Туві, відправляють на навчання, а потім вони з’являються на наших територіях, [свідчить про те, що] вони там ще є. Крім того, останнім часом ми помітили, що з’являються лівійці і сирійці на фронті - так звані найманці. Тому казати, коли вони у них закінчаться, доволі складно.

Те, що відчувається напруга у Російської Федерації у цьому напрямку, — це відома річ.

— Щодо лівійців та сирійців. Як ви оціните їхю бойову здатність?

— Мені складно казати про бойову здатність. Ми маємо на сьогодні світлини саме цих людей, які були знищені в місті Попасна Луганської області.

Складно сказати, які вони вояки. У нас інші кліматичні умови. І війна, мабуть, інша. Думаю, що вони не зовсім очікували те, що тут побачили.

— Про якусь кількість можна говорити?

— Загін був знищений повністю. Він був невеликим — приблизно 20−25 осіб. А скільки їх бродить по території Донецької, Луганської областей, які були частково окуповані з 2014 року, сказати складно. Але я не думаю, що їх тисячі. Це може бути 300−500 [осіб]: вони фізично більше завезти не можуть, тому що у них там так само йде війна, бойові дії.

— Маріуполь. Чи існує, на вашу думку, можливість допомогти місту, українським воїнам, місцевим громадянам?

— Якщо була б хоча б одна сота можливості це зробити, наша країна це б давно зробила б. На превеликий жаль, не можемо сказати, що ми знайшли рішення цього питання.

Це болюча точка, яка майже кожен день проговорюється, але, на превеликий жаль, на сьогодні рішення, яке б дозволило звідти забрати поранених, вбитих, цивільне населення, поки що остаточного немає. Ми пропонували вже десятки варіантів, але маємо розуміння, з ким ми маємо справу.

Ситуація у Маріуполі — болить, вона не проста. Рішення поки що простого і складного ми знайти не можемо. Якщо б була хоч одна можливість — ми б це обов’язково зробили. Нам потрібна потужна зброя, бронетехніка. На жаль, до цього часу в достатній кількості ми її не отримали, щоб наші військові могли б робити ті чи інші речі для [того, щоб дати] прохід на місто Маріуполь.

— Ми маємо надію, що зброя від західних партнерів буде надходити швидко в умовах підготовки наступу ворогів на сході?

— Зброя надходить майже кожен день. Інша справа, що ми її чекали набагато раніше.

Я не відкрию таємницю, що в те, що ми будемо стояти і виборювати свою незалежність не вірила жодна країна світу. Вони давали нам обмаль часу для того, щоб ми капітулювали. Ба більше, вони усвідомлювали всі плани, які були у Російської Федерації. Для нас вони так само не були великою таємницею. Але вони не вірили, що наша країна, наші громадяни, наш президент, наші Збройні сили будуть боротися.

— Франція готова надати Україні гарантії безпеки. Чи існує, на вашу думку, формула взаємодопомоги, крім Вашингтонської угоди. Ми в Україні вже скептично ставимося до цього словосполучення «гарантії безпеки».

— Гарантії нашої безпеки — це три складові. Перша — це наші свідомі громадяни. Друга — це наше військо, весь сектор безпеки і оборони. Третя — наша зброя. Це три компоненти, в які я вірю.

Решта — всі ці цяцянки-обіцянки, які нам кажуть люди, які знаходяться при владі, [не тривалі]: влада змінилася і вони кажуть: «Це ж не ми підписували, був інший президент». Крім того, кожна країна [гарантії безпеки] потім читає по-своєму.

Я вірю тільки в наш народ, в Збройні сили і в нашу зброю, яка сьогодні довела на полі бою, що вона є однією з найкращих в світі. Багато засумували, коли ми прибрали Москву (крейсер, флагман Чорноморського флоту РФ — ред.) саме нашими українськими ракетами.

— Чи може Україна вдарити по Кримському мосту? Вони перекидають підмогу цим шляхом. Чи є розуміння, що цей момент колись настане?

— Якщо б у нас була спроможність це зробити, ми б це вже зробили. Якщо буде можливість це зробити, ми це обов’язково зробимо.

— Ви раніше говорили і про загрозу, яка існує для політичного керівництва країни, що окупанти не полишають цих спроб. Йшлося, наскільки я розумію, про те, що реалізовувати задум будуть найманці ПВК Вагнера. Я отримав інформацію, що сьогодні Збройні сили вдарили по «вагнерівцях» на сході України. Можете підтвердити або спростувати це?

— Почнемо з того, що коли починають цих «вагнерівців» якось підносити, що це якась спецеліта, [скажу, що] це звичайний зброд, найманці, яких наймають вбивати людей. Ніякої еліти там немає і бути не може, тому що будь-яка поважна людина, яка відноситься до еліти, ніколи не піде у ці «вагнерівські» загони.

Вони не мають жодного відношення до процесу [реалізації] того плану, який був у Путіна. Він, до речі, не змінюється. Не знаю, хто вирішив, що у Путіна змінилися плани.

Плани доволі прості: знищення нашої держави, нації і повна окупація нашої країни. Але наше військо, наш народ, наш президент йому ці плани поламали. Це по-перше.

По-друге, щодо ліквідації нашого вищого керівництва. План отримав 3 лютого Кадиров при відвідуванні Путіна. На цій зустрічі був узгоджений план ліквідації нашого президента і Кадиров брав на себе зобов’язання, що його угрупування це зробить. Наша розвідка відслідковувала ці процеси.

Було три групи, які заходили 26 лютого на територію нашої країни. Не 24 [лютого], тому що вони чекали два дні, що їм дадуть зелений коридор на центральний квартал столиці. Ми відслідковували всі ці три групи. Одна з них була знищена нашими військовими. Дві після цього забралися з території нашої країни. Одна сьогодні знаходиться на території Донецької області, інша — на території міста Маріуполь, але вони не в перших рядах йдуть, а в третьому-четвертому ешелоні, де повністю безпечно.

— Де сам Кадиров відомо? Чи це не цікаво?

— Я не знаю, де ця людина. Точно можу сказати, що його тут ніколи і близько не було. Всі ці світлини, постановочні кадри, що він був на війні - повна нісенітниця. У себе, мабуть, десь сидить.

— Як ви оціните зусилля з документації воєнних злочинів? Важливий міжнародний аспект, щоб не було питань у західних політиків, хто це скоїв.

— Ми з свого боку робимо все можливе і неможливе для того, щоб залучити світову спільноту до цього процесу. Як довго цей процес буде відбуватися, складно сказати, тому що у них є певні свої правила. Єдине, хочу нагадати. Пам’ятаєте, в якому році влітку був збитий MH17?

— У 2014 році.

— А зараз вже 2022 рік. До цього часу спільнота, яка дбає про все і вся, була неспроможна поставити крапку у цьому питанні і за вісім років сказати, це російська ракета, це російське командування, російський Бук вбили 298 громадян інших країн. У цьому літаку перебували громадяни країн — членів НАТО, [його] було збито бойовою ракетою Російської Федерації і жодного засідання щодо цього, на превеликий жаль, не відбулося [в Альянсі]. Ці речі є неприємними.

Якщо ви не даєте відсіч вбивці, то він буде повторювати свої злочини більше і більше.

Якщо б свого часу у 2008 році Путіну дали б по руках за Грузію 08.08.2008 року… Тоді весь світ промовчав, французи почали виконувати якусь там місію по домовленостям. Французький президент був кілька разів з Путіним на зустрічах. Чим закінчилося? До цього часу Грузія не може повернути свої землі.

Потім почався процес у нас, на території Донецької, Луганської областей. Теж німці з французами були перемовниками. Доперемовлялися до того, що [президент Німеччини Франк-Вальтер] Штайнмаєр пропонував нам втратити нашу незалежність через свої формули, а зараз ображається, чого його не запросили до Києва. Замість того, щоб сказати, що це суверенна територія, яка нами зафіксована з 1991 роки і «що ви тут робите, пан Путін?», вони з ним залицяються, будують газогони, бізнес. У них гроші на першому місці. Це є велика проблема в так званих демократичних країнах, коли гроші превалюють над життям людини.

Кожна країна в цій війні має свої інтереси.

— У Ватикані провели Хресну ходу, де українка і росіянка несли спільний хрест, як символ примирення. А тепер Папа Римський Франциск поїде до Москви?

Про Хресну ходу на Великдень. Нащо ви нас братаєте? Ми розберемося самостійно.

У кожного свій інтерес. Доволі неприємна річ, коли церква починає свої церковні інтереси ставити вище за життя дитини. Вони б помолилися з тих 205 діточок, яких вбив Путін.

[Папа Римський збирається] до Кирила відправлятися для того, щоб про щось з ним говорити. Про що ти можеш говорити з людиною, яка каже: «Йдіть і вбивайте». [Найближчим] часом він буде у Москві.

— Зустрічатиметься з російським ієрархом, який освятив цю війну.

— Російські попи закликають вбивати наших громадян на чолі з Кирилом.

— Що ми в Україні робимо з цією п’ятою колоною?

— Повірте, її не буде. Мало хто розуміє, що буде відбуватися після нашої перемоги. У нас буде тотальна дерусифікація бізнесу, політики і і багатьох сфер нашого життя. Нічого росiйського у нас тут вже не лишиться.

— Вам не здається, що ми не можемо чекати до перемоги? Це треба робити зараз.

— Наше населення, наші громадяни все зроблять без нас. Просто зараз свідомих громадян багато на фронті.

— Але ж ми хочемо, щоб це відбувалося законно, а не стихійно.

— Звичайно, в законному порядку. Будуть закони, якими ми будемо це все забороняти, накладати санкції на такі інституції і все. Росія — велика країна. Вам подобається Росія? Будь ласка, відправляйтеся туди і там мешкайте.

Щоб ви розуміли, вперше, коли ми звернули увагу, що у нас є велика небезпека. 6 вересня 2021 року [Сергій] Шойгу, який є міністром оборони РФ дав велику статтю на РБК. Вона мала назву Як ми будемо розбудовувати Сибір. Якщо між рядків читати, то вони б її розбудовували через тих людей, яких би вони туди в концтабори відправляли, як свого часу відправляли НКВД-сти наших громадян після і під час Другої світової війни. Нічого не змінилося.

Пам’ятаєте, вони багато подорожували з Путіним по Сибіру? То рибу ловили, то по горам ходили. У них там ця мрія була — будувати міста за рахунок наших громадян, яких вони мали туди депортувати після війни.

— Чи можливий обмін Віктора Медведчука?

— Наскільки я розумію, він там (в Росії - ред.) зараз нікому не потрібен.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X