«Демілітаризація» по-азербайджанськи. Нагірний Карабах знову спалахнув: чого домагається Баку у новому витку конфлікту з Єреваном

4 серпня, 17:16
Сюжет
Ексклюзив НВ
Липневі навчання армії Азербайджану в Ходжавендському районі - офіційний Баку отримав контроль над цією карабаською територією за підсумками війни 2020 року (Фото:Azərbaycan Respublikası Müdafiə Nazirliyi / Facebook)

Липневі навчання армії Азербайджану в Ходжавендському районі - офіційний Баку отримав контроль над цією карабаською територією за підсумками війни 2020 року (Фото:Azərbaycan Respublikası Müdafiə Nazirliyi / Facebook)

Слідом за загостренням ситуації в Косово і протистоянням навколо Тайваню новий спалах конфлікту в Нагірному Карабаху, став уже третім гарячим осередком за останні тижні, який загрожує перерости у воєнне зіткнення.

НВ узагальнив головне, що варто знати про нове зіткнення Вірменії та Азербайджану в карабаському конфлікті, де 3 серпня обидві сторони заявили про втрати через ворожі удари, а Баку розгорнув операцію Відплата під гаслом   «демілітаризації» регіону.

Відео дня

Чим завершилася остання велика війна в Нагірному Карабаху та чи працює мирна угода

Масштабний збройний конфлікт між армією Азербайджану (за часткової підтримки Туреччини) з одного боку і збройними силами Вірменії та невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки з іншого боку у вересні-листопаді 2020 року став найсерйознішим зіткненням у цьому гарячому регіоні після Карабаської війни 1994 року. Тоді Вірменія та Нагірний Карабах запровадили воєнний стан і оголосили загальну мобілізацію, азербайджанська влада — воєнний стан, комендантську годину та часткову мобілізацію.

Азербайджанські війська, активно залучаючи артилерію, авіацію, бронетехніку та ударні БПЛА ключаючи турецькі Байрактари), спромоглися досягти низки значних територіальних завоювань в Карабаху, зокрема на півдні спірного регіону. Переломним моментом стало падіння другого за величиною та значимістю карабаського міста Шуші.

10 листопада 2020 року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та російський диктатор Володимир Путін підписали угоду про припинення вогню. Згідно з нею, сторони погодилися припинити бойові дії, Азербайджан зберіг за собою території Нагірного Карабаху, завойовані за 44 дні війни, а Єреван зобов'язався передати Баку частину інших територій, які Вірменія контролювала з 1994 року (зокрема Агдамський, Кельбаджарський та Лачинський, а також частину Газахського району – див карту нижче).

Крім того, Росія отримала право розгорнути в регіоні буцімто «миротворчий контингент» терміном на п'ять років. Зокрема, російські сили розмістилися вздовж Лачинського коридору — шестикілометрового гірського коридору, що сполучає Вірменію та Нагірний Карабах. Від початку 90-х і до угоди 2020 року цей коридор контролювали карабаські сили. Азербайджанський президент Ільхам Алієв заявляв, що за три роки після підписання угоди Баку та Єреван визначать план будівництва нового маршруту руху Лачинським коридором, що забезпечує зв'язок між Нагірним Карабахом і Вірменією.

Тристороння угода, однак, не принесла стабільного миру в неспокійний регіон. У листопаді 2021 року в Нагірному Карабаху розпочався новий виток протистояння між Баку та Єреваном: сторони звинуватили один одного в нападі та повідомляли про втрати.

А в березні 2022 р. відбулося нове загострення — після того, як азербайджанські війська взяли населений пункт і стратегічну висоту в районі села Парух, яке перебувало в зоні відповідальності російських. «миротворців» (і без опору з їхнього боку).

На початку серпня 2022 року головним приводом нового спалаху конфлікту у Нагірному Карабаху став саме Лачинський коридор.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X