Консерватори проти лібералів: чому польська судова реформа стала причиною масових протестів

25 липня 2017, 18:27
554
Сюжет
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Протести проти судової реформи охопили не лише Варшаву, а й інші міста. На фото - протест у Познані 24 липня

24 липня президент Польщі Анджей Дуда підписав один із трьох законів про реформу судочинства, який викликав протести у частині польського суспільства

НВ розповідає, в чому полягає суть законодавчих змін, яких прагне правляча партія Право і Справедливість, і чому вони викликають масовий опір.

Що змінюють нові закони

Закони, які передбачають зміну судочинства, ухвалив польський парламент, який контролює ПіС. Перший з них надає право парламенту формувати Національну раду юстиції.

Другий закон надає міністрові юстиції повноваження призначати головних суддів окружних та апеляційних судів країни.

Третій законопроект передбачає оновлення складу Конституційного суду і надає міністрові юстиції право змінювати більшу частину членів Конституційного суду.

Причому багато поляків дійсно незадоволені польською судовою системою, однак далеко не завжди розуміють, у чому суть пропонованих реформ.

"Судова система працює не дуже добре. Але її головна проблема - не у тому, що вона занадто незалежна, а в тому, що технічно вона не завжди ефективна, рішення ухвалюються роками. Однак причина низької ефективності судової системи - не в тому, що над нею немає політичного контролю, який намагається запровадити влада", - пояснює польський політолог Пьотр Козаржевський.

Наклавши вето на два із трьох законів, Дуда підписав закон Про загальні суди, тобто дозволив міністру юстиції призначати головних суддів окружних та апеляційних судів країни.

Протести: жалобна символіка та іронія щодо Ярослава Качинського

У столиці Польщі, Варшаві, протести, які організовують переважно громадські активісти, а не політичні партії, тривають щодня.

Перший особливо численний мітинг відбувся 16 липня - поліція оцінила кількість його учасників в 4,5 тисячі, однак, за словами організаторів, у мітингу взяли участь кілька десятків тисяч людей.



Ще один мітинг, у якому взяло участь близько 100 тисяч людей, відбувся 20 липня. За даними польської опозиції, акції протесту в цей день відбулися у 80 містах. Варшавська мерія стверджує, що в цій акції взяли участь 50 тисяч протестувальників, тоді як поліція оцінює їх кількість у 14 тисяч.

Учасники протесту приносять прапори Польщі та Євросоюзу, часто співають польський гімн та виголошують лозунги "Ні самосудам", "Брехуни", "Вільний Сейм", "Геть ПіС".

Вони також приносять жалобну символіку - чорні стрічки, некрологи польській конституції, запалюють лампадки та свічки у пам'ять про Верховний суд, який перестає бути незалежним і стає політичним інструментом.

Протестувальники також іронізують над співзасновником та головою ПіС Ярославом Качинським, який має вплив на депутатів, президента і прем'єр-міністра Польщі водночас.


Протестувальники у Польщі іронізують над Ярославом Качинським, який попри формальну відсутність значної влади має серйозний вплив на президента, прем'єра та парламентПротестувальники у Польщі іронізують над Ярославом Качинським, який попри формальну відсутність значної влади має серйозний вплив на президента, прем'єра та парламент


Українська Революція Гідності та ліберали проти консерваторів

Хоча раніше ПіС підтримувала Революцію гідності в Україні, минулого тижня в головному випуску новин Суспільного мовлення показали кадри з озброєними людьми в Києві 2014-го, натякаючи, що за польськими протестами стоять ті ж сили, які "активно залучалися до подій українського Майдану".

Польські провладні ЗМІ почали використовувати український Майдан як аргумент на користь того, що протести до добра не доводять.



Проти протестів через побоювання, що вони можуть вийти з-під контролю, виступає й опозиція.

Це протест лібералів або, принаймні, ініційований лібералами, які не належать до електорату ПіС. Провладна партія орієнтується на поляків, незадоволених вступом Польщі до ЄС і з ностальгією згадують минуле. Однак багато з протестувальників не підтримує й опозицію.

Одним з індикаторів поділу на лібералів і консерваторів, які наразі при владі, є ставлення до історії стосунків України та Польщі, зокрема Волинської трагедії.

Крім того, польських націоналістів (але не ПіС - Ред.) підтримує Росія, сподіваючись використати їх у власних інтересах.

Реакція ЄС та США

Крім польських протестувальників та опозиції, яка врешті-решт до них приєдналася, накласти вето на судову реформу президента Польщі закликав також нинішній голова Європейської ради Дональд Туск.

"Я звернувся до пана президента Анджея Дуди із пропозицією термінової зустрічі з метою обговорення політичної кризи в нашій державі та її небезпечних наслідків для міжнародної позиції Польщі. Нашим спільним завданням має бути запобігання чорному сценарію, фіналом якого може стати маргіналізація Польщі в Європі", - заявив він 20 липня.



Однак ситуація ускладнюється тим, що Туск - колишній польський прем'єр, який усунув Качинського від влади.

Критикували польську судову реформу також у Єврокомісії та Держдепартаменті США.

"Ми занепокоєні діями польського уряду щодо ухвалення законів, які, як виглядає, обмежують польське судочинство і потенційно можуть обмежити верховенство права у Польщі", - заявляла речниця Держдепартаменту Хізер Ноєрт.

Водночас МЗС Польщі вже заявляло, що суди є внутрішньою справою, в яку не повинні утручатися зовнішні сили, у першу чергу Брюссель.

НВ

Головне

Футбол

Сьогодні, 00:06

article_img
Динамо вийшло до 1/8 фіналу Ліги Європи - відео
Події

Вчора, 20:35

article_img
Клиха відправили на планове лікування у Челябінськ - правозахисниця
Економіка

Вчора, 17:36

article_img
Штрафи та запчастини. Що робити власникам авто на єврономерах після закінчення пільгового періоду розмитнення

Вибір редакції

IT-індустрія

Сьогодні, 13:00

article_img
Кузькина мати. Дональд Трамп вимагає якнайшвидшого введення 6G-мереж по всій Америці
Футбол

Сьогодні, 04:08

article_img
Вони не пройшли. Реакція соцмереж на перемогу Динамо і поразку Шахтаря в Лізі Європи
Події

Вчора, 19:33

article_img
Смертність та народжуваність. Чому в Україні зростають темпи скорочення населення