H&M, Nike, Burberry та уйгури. Чому Китай бойкотує продукцію відомих світових брендів
H&M, Nike, Adidas та інші світові бренди виявилися залученими в конфлікт із Китаєм через звинувачення у використанні примусової праці під час виробництва бавовни у китайському регіоні Сіньцзян, який є батьківщиною для національної меншини уйгурів.
Китай вже кілька років звинувачують у геноциді уйгурів, а 22 березня США, ЄС, Великобританія і Канада оголосили про запровадження санкцій проти чиновників Китаю, через порушення прав людини у Сіньцзяні.
У відповідь Китай запровадив санкції проти низки європейських законодавців, вчених та юридичних осіб, а також оголосив про санкції проти британських чиновників, які «зловмисно поширюють брехню та дезінформацію». Крім того, уряд Китаю 27 березня запровадив санкції проти США і Канади.
Тепер у конфлікт залучена низка світових брендів, які висловили стурбованість з приводу використання примусової праці уйгурів під час виробництва бавовни або відмовляються купувати бавовну із Сіньцзяну.
НВ розповідає, як розвивається суперечка між Китаєм і компаніями, які виробляють одяг і предмети розкоші.
H&M: бойкот і закриті магазини у відповідь на відмову купувати китайську бавовну
Шведський бренд H&M, який відмовився від поставок бавовни із Сіньцзяна через занепокоєння про використання примусової праці уйгурів під час її виробництва, зіткнувся з найважчими наслідками.
За даними Bloomberg, власники торгових площ у Китаї закрили щонайменше шість магазинів бренду H&M в містах Урумчі, Іньчуань, Чанчунь і Ляньюнган. Китайські ЗМІ повідомили про ще більшу кількість закритих магазинів і опублікували фото, на яких зображено, як вивіски H&M знімають. Деякі оператори торгових центрів заявили, що вирішили закрити магазини H&M «через неповагу» рітейлера до Китаю.
Крім того, магазини H&M зникли з карт Apple Maps і Baidu Maps у Китаї. При цьому розташування конкуруючих магазинів онлайн-карти продовжували відзначати справно. Водночас пошук у Google Maps показав більше десятка точок H&M у столиці Китаю та її околицях, пише Blоomberg. Однак цей сервіс доступний у Китаї лише через VPN.
Закриття магазинів загрожує бізнесу H&M, оскільки КНР — це четвертий за величиною ринок для рітейлера після Німеччини, США і Британії. У 2020 році на КНР припало 5,2% продажів компанії.
Представник H&M у Китаї не став коментувати ситуацію виданню. Представник рітейлера у Європі заявив, що на даний час компанія не може коментувати ситуацію. Станом на 30 листопада 2020 року у рітейлера було 505 магазинів у Китаї.
Прихильники кампанії проти H&M заявляють, що у Сіньцзяні не використовують примусову працю і стверджують, що це наклепницька політична змова, пише Euronews.
Зазначається, що H&M вже пережила важку зиму у 2020 році, коли чисті продажі знизилися на 18%, а зараз третина магазинів компанії по всьому світу закрита через пандемію коронавірусу.
H&M оголосила про плани розірвати відносини з постачальниками бавовни із Сіньцзяна ще у вересні, але цю заяву переклали китайською мовою і поширили у соцмережі Weibo лише цього тижня. Після цього тема увійшла до топ-50 найбільш обговорюваних у цій соцмережі.
У звіті про комплексну перевірку, опублікованому у жовтні, H&M посилається на заяву про використання примусової праці під час виробництва бавовни у Сіньцзяні, зроблену організацією Better Cotton Initiative (BCI).
Китайська Комуністична молодіжна ліга і пов’язані з урядом ЗМІ охарактеризували заяву H&M як «сповнену дезінформації і наклепу на Китай».
«Прагнення заробити гроші, придумуючи брехливі звинувачення, які сильно зачіпають китайських споживачів, що за спроба видати бажане за дійсне! Китайські споживачі будуть захищатися», — сказано в повідомленні CCTV на його офіційній сторінці у Weibo.
Серед хештегів, що потрапили у тренди в останні дні, фрази, які перекладаються як «я підтримую бавовну із СУАР (Сіньцзян-Уйгурський автономний район — ред.)», «робітники з бавовняного виробництва в СУАР говорять про свій досвід роботи», «сцени роботи бавовнозбиральних машин у СУАР». У повідомленнях з цими хештегами стверджується, що звинувачення H&M у примусовій праці мають наклепницький характер і є результатом політичних змов.
Ввечері 25 березня китайський підрозділ H&M заявив у Weibo: «Ми завжди прозорі для глобального ланцюжка поставок, слідуємо Керівництву ОЕСР з відповідального ведення бізнесу і не висловлюємо ніяких політичних позицій». Бренд також наголосив, що завжди шанобливо ставився до китайського ринку.
В цей самий день акції H&M на фондовому ринку впали на 2,8%.
«Я не думаю, що компанії слід політизувати свою економічну поведінку. Чи може H&M продовжувати заробляти гроші на китайському ринку? Більше ні», — сказав Сюй Гуйсян, офіційний представник уряду Сіньцзяну, на пресконференції 29 березня, передає BBC.
Сюй Гуйсян додав, що рішення деяких брендів припинити купувати бавовну із Сіньцзяну було «нерозумним», порівнявши його з «підняттям каменю, щоб впустити його на власні ноги».
Які ще бренди постраждали від китайського бойкоту
Організація Better Cotton Initiative, на заяву якої про примусову працю під час виробництва бавовни посилається H&M, є головною ціллю китайських інформаційних кампаній.
У тренди китайських соцмереж 25 березня потрапили компанії Nike та Uniqlo, які зробили аналогічні заяви про примусову працю під час виробництва бавовни у Сіньцзяні.
Зараз на Alibaba більше не доступний офіційний магазин Uniqlo. Крім того, багато власників магазинів почали позбуватися продукції Nike.
Список брендів, пов’язаних із BCI, на даний час стає вірусним у китайських соціальних мережах. Очікується, що такі компанії, як GAP, Zara, Adidas та інші, зіткнуться з аналогічним бойкотом з боку споживачів та урядових ЗМІ в Китаї найближчими днями.
Китайське видання Global Times повідомило, що понад 30 китайських селебрітіз розірвали контракти із брендами Nike, Adidas, H&M та іншими через заяви про використання примусової праці під час виробництва бавовни у Сіньцзяні.
З подібними проблемами зіткнулася і компанія Burberry, передає Reuters.
Акторка Чжоу Дун’юй, яка представляла цей бренд у Китаї, розірвала з ним контракт 25 березня, заявивши, що Burberry «чітко і публічно не заявила про свою позицію щодо бавовни із Сіньцзяну».
Burberry стала першим виробником предметів розкоші, який зіткнувся із претензіями з цього питання в Китаї.
Культовий картатий дизайн компанії був також вилучений з одягу персонажів популярної відеогри Tencent Holdings Ltd Honor of Kings, згідно з повідомленням в офіційному акаунті гри у Weibo. Джерела, які цитуються у South China Morning Post, сказали, що це рішення було пов’язане із членством Burberry у Better Cotton Initiative.
Forbes пише, що Burberry заборонила використання бавовни із Сіньцзяну і в листопаді 2020 року заявила урядовому бізнес-комітету Великої Британії: «У нас немає ніяких операцій у Сіньцзяні, і ми не працюємо з постачальниками звідти».
Видання нагадало, що, за даними міжнародної консалтингової компанії Bain, ринок предметів розкоші в Китаї зріс на 48% у 2020 році і склав 20% від світового ринку предметів розкоші.
Для компаній, які їх виробляють, роль китайського ринку особливо зросла під час пандемії, яка спричинила скорочення продажів в інших країнах.
У підсумку «люксові бренди виявилися затиснутими у протистоянні між західними урядами та Китаєм через одну з найсерйозніших проблем із правами людини за останні десятиліття», пише Forbes. Однак поки що не ясно, чи постраждають від бойкоту Китаю інші виробники предметів розкоші, які входять до BCI.
Які бренди піддалися тиску Китаю
Представник китайського уряду Елайджан Анаят вказав на заяву бренду спортивного взуття Skechers USA, Inc. про те, що йому не вдалося знайти доказів на підтримку повідомлення австралійського аналітичного центру про те, що один із його китайських постачальників може використовувати примусову працю, передає ABC News із посиланням на AP.
Постачальник, Dong Guan Lu Zhou Shoes, підтвердив, що частина його співробітників — уйгури, але, як стверджують у Skechers, вони можуть піти з цієї роботи.
Японський рітейлер MUJI та південнокорейський виробник спортивного взуття FILA заявили, що продовжать купувати бавовну у Сіньцзяні. Підрозділ FILA у Китаї повідомив минулого тижня, про початок процесу виходу з BCI.
Доповідь про примусову працю уйгурів на фабриках 83 відомих брендів
Заявам BCI та світових брендів, що входять у цю організацію, про використання примусової праці уйгурів для виробництва бавовни передувала доповідь Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI), яка була опублікована ще 1 березня 2020 року.
У ній повідомлялося, що влада Китаю змушувала уйгурів працювати на фабриках, пов’язаних із 83 всесвітньо відомими брендами, серед яких опинилися Adidas, Amazon, Apple, ASUS, BMW, Bosch, Calvin Klein, Google, H&M, Huawei, Nokia, Lenovo, Meizu, Tommy Hilfiger, Volkswagen, Xiaomi, Zara та інші.
У доповіді стверджується, що з 2017 по 2019 рік не менше 80 тисяч уйгурів вивезли із Сіньцзян-Уйгурського автономного району до дев’ятьох інших провінцій Китаю і примусили працювати за контрактами на 27 фабриках.
«Уйгурам дуже складно відмовитися від робочих контрактів, оскільки вони пов’язані з репресивним апаратом і системою політичної обробки як всередині, так і за межами Сіньцзяну», — сказано в доповіді.
Повідомлялося також, що уйгурів селили в гуртожитках, проводили з ними ідеологічну роботу і забороняли проводити релігійні обряди.
ASPI закликав компанії перевіряти, звідки вони отримують свою продукцію, і чи не порушуються під час виробництва права людини.
Уйгури — мусульмани тюркського походження, які проживають на північному заході Китаю. З 2018 року у ЗМІ почали з’являтися доповіді про переслідування цієї етнічної групи з боку китайської влади.
