Зима, якої так боялась Європа. Як старий континент відчайдушно економить на світлі та газі, чим ризикує й чого врешті досяг
Бранденбурзькі ворота в Берліні - одна з відомих європейських споруд, які більше не освітлюються вночі з метою економії енергії (Фото:Paul Zinken / DPA via Reuters)
Країни ЄС суттєво скорочують споживання російського газу, проте ціни ростуть, а ризик енергодефіциту зберігається. NV розповідає, як європейські уряди, бізнеси й прості громадяни економлять світло та газ, аби зменшити рахунки та уникнути відключень.
Новорічні свята Європа зустрічала за незвично теплої погоди. Наприклад, у Варшаві в перший день 2023 року зафіксували +17°C. Утім, якщо європейські міста захлисне холодний фронт на кшталт того, що наприкінці грудня заморозив частину Північної Америки, місцеві мешканці відчують на собі наслідки зменшення споживання російських енергоносіїв, попереджають експерти.
Від початку вторгнення в Україну підконтрольний Кремлю Газпром скоротив постачання газу до ЄС на 80%. І це стало неабияким викликом для європейських країн, які широко використовують блакитне паливо для вироблення електроенергії та звикли 40% усього його обʼєму імпортувати з країни-агресорки.
Та все ж досі європейцям удавалося задовольняти внутрішній попит на електроенергію. Окрім теплої погоди восени та в грудні, цьому сприяли заздалегідь заповнені газосховища, посилене використання в енергогенерації вугілля, а також економія з боку споживачів. За таких умов європейські країни успішно виконують ухвалений іще влітку план щодо скорочення споживання газу до березня 2023 року на 15%.
Зокрема, із серпня по листопад країни ЄС спожили газу на 20% менше за середній показник, зафіксований у цей період із 2017-го по 2021 роки, констатують у статистичній організації Єврокомісії Eurostat. Наприклад, у Німеччині, де половина домогосподарств використовують газ для опалення, його споживання зменшилося на 20−35% залежно від тижня.
«Це значно перевищує очікування, — коментує агентству AFP Ліон Хірт, професор енергетичної політики в берлінській Школі Герті. — І це абсолютно суперечить розмовам фаталістів, мовляв, люди ніяк не реагують».
Але зміна погоди, а також низка внутрішіх факторів посилюють ризики виникнення проблем з електропостачанням у майбутньому. Так, у Франції, Швеції та Фінляндії до відключень електроенергії може призвести дефіцит ядерної енергії, а в Німеччині та Польщі — брак вугілля, що його країни можуть відчути вже наприкінці зими, пише американська газета The Washington Post. Та найуразливіші — країни Східної Європи, які найбільше залежать від імпорту енергоресурсів із Росії та мають менше енергозвʼязків із Центральною та Західною Європою.
