Держсекретар Обами – про американську зброю для України, випади проти Трампа і хвилювання за Європу

20 лютого, 20:30
1005
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Держсекретар Обами – про американську зброю для України, випади проти Трампа і хвилювання за Європу - фото

НВ

Джон Керрі

Держсекретар США при президенті Бараку Обамі Джон Керрі дав велике інтерв'ю журналу НВ.

Д

жон Керрі, 68-й державний секретар США, який працював в уряді Барака Обами, сидить, поклавши ногу на ногу, в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Він прийшов на Український сніданок, який на форумі вже 15 років проводить український бізнесмен Віктор Пінчук, у строгому діловому костюмі й тактичних кросівках кольору мілітарі — в туфлях крутими зледенілими вулицями Давосу далеко не втечеш.

Керрі — найвпливовіший гість сніданку і давній прихильник України. Саме на його держсекретарство припали події на Майдані та подальша анексія Криму. Її Керрі чи не першим з американського істеблішменту назвав обурливим фактом.

Ветеран війни у В'єтнамі, він відомий своїми антивоєнними поглядами. Його фраза "Пане президенте, виграти війну нескладно, важко домогтися миру", сказана президенту США Джорджу Бушу-молодшому перед введенням американських військ до Іраку, і сьогодні залишається його життєвим принципом.

Тепер Керрі заробив репутацію опонента і критика нинішнього президента США Дональда Трампа, і нерідко гнівні пости останнього у Twitter адресовані саме йому. До речі, Керрі, як і багато представників адміністрації Обами, дуже обережно ставиться до надання Україні летального зброї і різких дій обох сторін військового протистояння.

У Давосі він охоче погоджується дати інтерв'ю НВ, у якому демонструє крайню стриманість щодо оцінки українських виборів, брексіту і навіть того, що відбувається у Вашингтоні за Дональда Трампа.

— Ви, напевно, знаєте, що в Україні скоро президентські вибори, і як мінімум із двома лідерами перегонів, Петром Порошенко і Юлією Тимошенко, добре знайомі особисто. Як би ви їх охарактеризували?

— Я точно не хочу бути частиною передвиборчої кампанії будь-якого з кандидатів і щось казати про них. Скажу ширше: дуже сподіваюся, що вибори в Україні будуть вільними і чесними, що вони будуть підзвітними виборцям, і закликаю до цього всіх нинішніх кандидатів.

— Після кризи в Азовському морі чи треба, на ваш погляд, збільшити присутність військ НАТО в цьому регіоні, зокрема в Чорному морі, та Східній Європі загалом?

— Думаю, головне сьогодні — це все ж дипломатія. В цій неприємній і трагічній події ми знову бачимо, як Росія обрала шлях порушення міжнародних стандартів і норм. Тому міжнародне співтовариство має вийти і пояснити, що така поведінка Росії неприпустима. І моя надія, звісно, на те, що ситуацію вдасться розрядити, моряки і судна зможуть повернутися додому, а всі учасники конфлікту нарешті сядуть за стіл перемовин для серйозної дискусії щодо вирішення проблеми Донбасу, і це відбуватиметься без інформаційного втручання, провокацій і згідно з Мінськими угодами. От це точно першочергове завдання, додаткова мілітаризація ситуації — не вихід, це тільки наблизить ризики війни.

— Ви відомі як прихильник переговорів, а не війни, і, коли ви обіймали посаду держсекретаря в уряді Обами, США так і не надали Україні летального зброї. Зате надали за президента Дональда Трампа. Сьогодні ви вважаєте це своєю помилкою?

— Я прихильник перемовин, і повірте, ми досить серйозно оцінювали ситуацію в Україні, я бував у Києві з офіційним візитом, але ми дуже обережно ухвалюємо подібні рішення. Будь-яка гонка озброєнь провокує ескалацію конфлікту. Адміністрація Обами ініціювала головне — санкції проти Росії, які також були прийняті більшістю європейських країн і продовжуються досі. Така політика проти російської агресії результативніша. Як бачимо, Путін обмежився окупованими територіями Донбасу і не пішов далі.

Екс-держсекретар США Джон Керрі (праворуч) неодноразово робив спроби примирити Кремль і Білий дім з питань України та Сирії, але помітних результатів не добився.
Екс-держсекретар США Джон Керрі (праворуч) неодноразово робив спроби примирити Кремль і Білий дім з питань України та Сирії, але помітних результатів не добився. / Фото: Журнал НВ

— Останні дії Росії на суходолі, зокрема збільшення кількісного складу військ на кордоні з Україною, змушують багатьох військових експертів очікувати нового наступу Росії на Україну. Ви бачите ймовірність такого сценарію?

— Це стане величезною помилкою Росії — починати будь-які військові дії щодо України. Я не можу передбачити їхніх дій, але сподіваюся, що вони будуть достатньо розумними, щоб не провокувати і не створювати додаткових міжнародних інцидентів. Водночас сьогодні ніхто не застрахований від кібератак із боку Росії, й Україна цьогоріч стане їх головною метою.

— Українські моряки вже більше двох місяців перебувають у російському полоні. Які конкретні заходи могли б допомогти їх звільнити?

— Продовжувати публічний тиск та публічне обговорення проблеми на міжнародному рівні.

— Але ж цього недостатньо.

— Так, звісно, проте це не тільки тиск, але також можливість почати легітимні переговори, завдяки яким кожна зі сторін конфлікту зможе позначити свої позиції та інтереси і спробувати домовитися.

— Які країни могли б стати учасниками такого нового процесу переговорів між Україною і Росією?

— Це питання до українського уряду, а також до міжнародних посередників, залучених у Мінські перемовини.

— Як держсекретар США ви зробили багато для того, щоб Паризька угода про клімат відбулася. Ви також доклали чимало зусиль, аби Іран підписав договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Що ви відчуваєте сьогодні, коли президент Трамп спочатку вийшов з угоди з Іраном, а тепер планує порушити і Паризьку угоду?

— Я вважаю, що ця угода давало можливість зрозуміти, що Іран не перебуває на шляху виготовлення ядерної бомби, і вона мала довгострокові перспективи. Сумно, що президент Трамп вирішив вийти з угоди, тому що це значно  збільшило рівень нестабільності й зовсім не сприяє меті зробити Америку великою знову. І тепер вести перемовини з Іраном стало набагато складніше. І що ще гірше — це дозволяє думати, що переговори у принципі не можуть бути надійними, раз одна зі сторін може їх легко розривати.

— Це те, що ви думаєте. А що ви відчуваєте як людина, яка доклала чимало особистих зусиль?

— Я серйозно стурбований майбутнім Європи і регіону загалом, оскільки такий крок провокує зрушення у бік конфлікту, а не його вирішення. На жаль, США опинилися причетні до цього процесу.

— Цієї весни цілком може трапитися "дикий" вихід Великої Британії з Євросоюзу. На ваш погляд, як ця подія позначиться на світовій економіці?

— Президент Обама і я ще на початку дебатів у Великій Британії щодо брексіту казали, що значно мудріше буде залишитися. Але громадяни країни проголосували за вихід. Проголосували на підставі неправдивої інформації, і, думаю, там було втручання у цей процес. Але це відповідальність британців — вирішувати, що ж сьогодні робити далі. Знову ж таки це дуже напружений момент, особливо для прем'єр-міністра країни. Хочеться вірити, що вони впораються. Моя позиція — я за сильну Європу, і сподіваюся, вона такою залишиться у будь-якому з можливих варіантів.

— Під час однієї із зустрічей на Давоському форумі ви сказали, що, якщо б у вас була можливість зараз поговорити з президентом Трампом, ви б порадили йому піти у відставку. Навряд чи це станеться. У чому ви бачите розв'язання нинішньої політичної кризи у США?

— Це час, коли американські політичні сили повинні задуматися про серйозні переговори і передусім заспокоїтися. Я не хочу вдаватися у деталі й персоналії, але ті рішення, які ухвалює нинішня президентська адміністрація, наприклад, вихід із серйозних міжнародних угод, напруга, що виникла всередині країни — все це тривожні знаки, які, на жаль, цілком можуть перерости у неприємні наслідки і у США, і за їх межами. Ми бачимо, що робота Вашингтона припинена на тривалий час, і нічого не робити з цим дуже небезпечно.

Що до моєї фрази про Дональда Трампа, то поставтеся до неї як до жарту. Я не думаю, що президент Трамп у процесі будь-яких таких дискусій прислухається хоч до кого-небудь. Тому я б навіть не витрачав свого часу на такі діалоги.

Цей матеріал опублікований в №5 журналу НВ від 14 лютого 2019 року

Журнал НВ (№10)

Момент істини

Шість головних претендентів на президентське крісло відповіли НВ на сім запитань — політичних, світоглядних і особистих

Читати журнал українською