Хранителі обличчя Путіна. Чому ключові європейські лідери продовжують дзвонити до Кремля й утихомирювати диктатора

9 червня, 11:54
Ексклюзив НВ
Добра міна при поганій грі: Колективний Захід в особі Еммануеля Макрона та Олафа Шольца намагається «зберегти обличчя» диктатора Путіна, щоб уникнути ескалації (Фото:Колаж НВ)

Добра міна при поганій грі: Колективний Захід в особі Еммануеля Макрона та Олафа Шольца намагається «зберегти обличчя» диктатора Путіна, щоб уникнути ескалації (Фото:Колаж НВ)

Представники найбільших країн ЄС дедалі частіше говорять про необхідність домовитись із РФ за допомогою поступок з боку України

«Деякі західні політики та медіа починають штовхати Україну до завершення війни з невигідним для України результатом», — таку заяву днями зробив президент Володимир Зеленський. За його словами, йдеться про те, що українці мають відмовитись від частини власних територій, щоб «утихомирити» лідера РФ.

Відео дня

Колективний європейський Захід завжди побоювався третьої світової та першої ядерної війн, а також важких економічних наслідків від протистояння з країною-агресором. І завжди був схильний займатися заспокоєнням Путіна. Але останніми тижнями цей процес активізувався, а потяг представників ЄС до замирення, вигідного Кремлю, став відвертішим.

Цього тижня Офіс президента був змушений вступити в публічну полеміку з ексканцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка відмовилася визнавати свої помилки у відносинах із кремлівським режимом.

Меркель продовжує наполягати, що рішення не приймати Україну до НАТО було "правильним". Крім того, вона не почувається винною в тому, що потурання російському диктатору з боку Німеччини щораз більше посилювало його рішучість та впевненість у собі. «Якщо Меркель завжди знала, що РФ планує війну, а ціль Путіна — знищити ЄС, то навіщо було будувати Північний потік-2? „Я не була наївною“, — каже ексканцлер. Навіщо тоді було підсаджувати Європу на нафтову та газову голку РФ? І чому Україні сьогодні доводиться виправляти ці помилки?», — заявив із цього приводу Михайло Подоляк, радник голови ОП.

Дивну позицію займає й нинішній уряд Німеччини. Авторитетний німецький Spiegel нещодавно присвятив діям канцлера Олафа Шольца окрему статтю, вказавши, що «Шольц та його уряд явно тягнуть час» з поставками озброєнь. Спочатку ті, мовляв, не вірили, що українці мають шанси проти Росії, і надіслали необхідний мінімум для «правдоподібного заперечення цього», починаючи з 5 тис. касок. Пізніше, як зазначив Spiegel, дії Берліна були сумішшю некомпетентності та безвольності — і бажанням прикритися своїми союзниками. «Здається ймовірним, що Шольц взагалі б ніколи не надав будь-якої зброї без масованого тиску з-за кордону і всередині його власної правлячої коаліції», — додали німецькі журналісти.

Шольц неодноразово виправдовував свою позицію, переплітаючи рішучі антипутинські заяви з відсутністю реальної допомоги Києву. Востаннє канцлер взявся захищати себе 8 червня, заявивши, що Німеччина робить більше для підтримки України, ніж Велика Британія. «Німеччина є одним з основних прихильників України у військовому відношенні, і, ймовірно, лише США надають більшу підтримку, ніж ми», — сказав він, виступаючи на пресконференції разом із лідерами Литви, Латвії та Естонії. І уточнив, що Берлін відправляє свої найсучасніші системи гаубиць та навчає українців їх використанню.

Але нещодавнє дослідження німецького Кільського інституту світової економіки показало, що Польща та Велика Британія надали Україні більше військової підтримки, ніж Німеччина. Хоча Німеччина надала більше військової допомоги, ніж Франція та Канада.

Позиція офіційного Парижа виглядає так само «миротворчою», що й у Берліна. Президент Франції Еммануель Макрон, у компанії все того ж Шольца, неодноразово дзвонив до Кремля, проводячи затяжні бесіди з російським диктатором, які не давали жодного результату. А кілька днів тому перша особа Версальського палацу заявила, що Путіну «потрібно зберегти обличчя» при виході з війни. Що означає поступки з української сторони.

Не відстає від німецьких та французьких колег уряд Італії. Нещодавно Рим підготував план припинення війни. Серед іншого в ньому міститься двостороння угода між Україною та Росією щодо Криму та Донбасу, — обидва окуповані регіони отримають, на думку італійців, повну автономію з правом самостійно гарантувати свою безпеку, але при цьому суверенітет над ними належатиме Києву. Підписати договір Зеленський та Путін, як вважають у Римі, мають ще до того, як РФ поверне свої війська на позиції 24 лютого.

А пропутінська позиція влади Угорщини вже стала притчею во язицех.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X