"Зрадники погано закінчують". За що Росія помстилася Скрипалю - розслідування The New York Times

1 коментувати
Будинок Сергія Скрипаля в Солсбері, на вхідні двері якого нанесли нервово-паралітичну отруту класу Новачок

Будинок Сергія Скрипаля в Солсбері, на вхідні двері якого нанесли нервово-паралітичну отруту класу Новачок

Американське видання The New York Times оприлюднило великий матеріал, у якому розповідає про раніше невідомі деталі біографії подвійного агента Сергія Скрипаля, його обміну на російських шпигунів у 2010 році, а також про життя росіянина в Солсбері. А ще – про те, як перетинався життєвий шлях екс-розвідника ГРУ з кар'єрою президента Росії Володимира Путіна та чому російський лідер вважав перебіжчиків, на кшталт Скрипаля, особистими ворогами.

НВ пропонує ознайомитися з повним перекладом розслідування The New York Times.


Сергій Вікторович Скрипаль був дрібною рибкою.

Так представники британської влади тепер характеризують Скрипаля, офіцера російської розвідки, якого вони завербували як шпигуна в середині 1990-х років. Коли росіяни впіймали Скрипаля, вони сприймали його так само, засудивши на скорочений тюремний термін [згодом екс-розвідник був помилуваний, відсидівши 4 роки з 13 – прим.ред.]. Саме так ставилися до нього і американці: голова розвідки США, який організував його звільнення та відправку на Захід в 2010 році, ніколи не чув про Скрипаля, коли того включили до списку шпигунів для обміну з Москвою.

Скрипаль був значущим в очах однієї людини – [президента Росії] Володимира Путіна, офіцера розвідки такого ж віку і того самого гарту

Але Скрипаль був значущим в очах однієї людини – [президента Росії] Володимира Путіна, офіцера розвідки такого ж віку і того самого гарту.

Двоє чоловіків присвятили своє життя війні розвідок між Радянським Союзом і Заходом. Коли ця війна була призупинена, обидва спробували пристосуватися.

Один з них злетів, а інший впав. Тоді як Скрипаль намагався переосмислити своє життя, Путін та його союзники, колишні співробітники розвідки, збирали воєдино ланки старої радянської системи. Отримуючи владу, Путін взявся зводити рахунки, зберігаючи особливу ненависть до тих, хто зрадив клан розвідників саме тоді, коли він був особливо вразливий.

Шість місяців тому Скрипаля разом зі своєю дочкою Юлією виявили в англійському місті – вони впали на лавку, у полоні галюцинацій та з піною біля рота. Його отруєння призвело до конфронтації в стилі холодної війни між Росією і Заходом, під час якої обидві сторони вислали дипломатів та зійшлися в суперечці про те, хто ж намагався його вбити і чому.

Минулої середи [5 вересня] британські чиновники розкрили подробиці [отруєння], звинувативши Росію в тому, що вона відправила двох найманих вбивць, аби ті намастили на ручку вхідних дверей будинку Скрипаля нервово-паралітичну отруйну речовину – звинувачення, яке категорично відкидається Москвою. Керівники британської розвідки стверджують, що вони ідентифікували чоловіків як членів тієї ж російської військової розвідувальної служби – Головного розвідувального управління (ГРУ), – де колись працював і Скрипаль.

Підозрювані виконавці отруєння Сергія та Юлії Скрипалів / Фото Metropolitan Police

Залишається незрозумілим, чи зіграв Путін певну роль в отруєнні Скрипаля, який вижив і сховався від публіки. Але десятки інтерв'ю, проведених у Великій Британії, Росії, Іспанії, Естонії, США та Чехії, а також аналіз російських судових документів, показують, як перетиналися їхні життя у головні моменти.

У 2010 році, коли Скрипаля та трьох інших засуджених шпигунів звільнили і передали на Захід, Путін спостерігав за цим осторонь із наростаючою люттю [президентом у той час був Дмитро Медведєв – прим.ред.]. У відповідь на прохання прокоментувати звільнення шпигунів Путін публічно заявив, що мріє про їхню смерть.

І те, що Скрипаль був "дрібною рибкою", не мало значення.

Дивіться також

 

"Збагачуйтеся!"

Наприкінці 1990-х років Сергій Скрипаль повернувся з Мадрида, де він працював під прикриттям в офісі російського військового аташе. У Росії панував хаос. Шахтарі, солдати та лікарі не отримували зарплати місяцями. Робочі взяли під свій контроль Санкт-Петербурзьку атомну електростанцію, погрожуючи зупинити її, якщо не отримають зарплату.

Однак у Скрипаля справи йшли як треба. Олег Іванов, який працював з ним у регіональному офісі московського губернатора, згадує його як людину, яка намагалася йти в ногу зі змінами в країні – схожого скоріше на героя Смерті комівояжера, ніж книг Джона ле Карре [британського письменника, автора шпигунських романів]. Він жив у старій блоковій багатоповерхівці, у районі з багатьма іншими такими ж "панельками", водив драндулет Нива та розповідав нескінченні історії про дні своєї служби десантником.

Вся радянська ідеологія, на яку спиралась наша влада, теж стала історією. У ті часи ходив заклик: "Збагачуйтеся!"

Не збігалася лише одна деталь: у ресторанах він завжди наполягав, щоб розплатитися за всіх. "Цим він виділявся, – каже Іванов. – Я не знав, звідки це береться". У їхньому товаристві було багато інших колишніх радянських шпигунів, які присвятили першу частину свого життя тому, щоб стати офіцерами розвідки. Тепер все це здавалося безглуздим. "Ви повинні розуміти, СРСР зазнав краху. - каже Іванов. – Уся радянська ідеологія, на яку спиралася наша влада, теж стала історією. У ті часи ходив заклик: "Збагачуйтеся!"

Це була якраз історія Скрипаля, розповідає Іванов: завжди шукати можливість заробити на стороні. "За своїм психологічним типом він був матеріалістом, – упевнений Іванов. – Він просто любив гроші".

За його словами, цим і пояснюється "зрада" його друга. У 2006 році Іванов був за кермом, коли почув ім'я Скрипаля в новинах. Прокурори заявили, що, перебуваючи в Іспанії, Скрипаль уклав ділове партнерство з іспанським агентом розвідки, який "звів" його з вербувальником з британської розвідувальної служби. Скрипаль таємно зустрічався зі своїм зв'язковим починаючи з 1996 року, повідомили прокурори, видаючи секретну інформацію за суму в $100 тис.

Cуд над Сергієм Скрипалем у 2006 році / Фото ЕРА

Це була не дуже велика сума, приблизно $12,5 тис. на рік. Прокуратура просила про покарання в 15 років в'язниці, на 5 років менше від максимуму, проте суддя скоротив цей термін до 13 років, оскільки Скрипаль співпрацював зі слідством.

Іванов визнав "зраду" Скрипаля хоча і не особливо гідною, але, щонайменше, прийнятною.

"То був період нарощування капіталу, – говорить він. – Він торкнувся всіх рівнів влади, включно з такими структурами, як ГРУ. Він [Скрипаль] також потрапив під вплив необхідності заробляти гроші. Час настав. Клятва, яку він дав Радянському Союзу – так мені здається, принаймні, – вже не потрібно було її дотримуватися".

Це були роки вільного падіння. Хто міг би визначити, що таке відданість?

Москва мовчить

Володимир Путін, ще один офіцер розвідки середньої ланки, переживав у той час аналогічну втрату статусу.
У 1990 році його достроково відправили додому з посади у штаб-квартирі КДБ у Дрездені. Йому заборгували зарплату за три місяці, і жити йому також було ніде – поверталося так багато шпигунів, що уряд не міг розселити усіх. Він приїхав додому ні з чим, окрім певної суми у твердій валюті та 20-річної пральної машинки, прощального подарунка від сусіда в Східній Німеччині.

Перебіжчики – "скоти" і "свині". Зрада, сказав Путін одному інтерв'юеру, є єдиним гріхом, який він не здатний пробачити

Розвал [системи] особисто торкнувся Путіна, який був не здатний захистити свої німецькі контакти від викриття. Одного разу Путін благав радянське військове командування захистити штаб-квартиру КДБ [у Дрездені], оточену німецькими протестувальниками, які жадали отримати секретні досьє. У паніці співробітники набивали ними піч.

"Москва мовчить", – сказав йому офіцер. У наступні роки Путін згадував цю фразу знову і знову. "У мене було відчуття, що країни більше немає", – говорив він потім.

Його друг Сергій Ролдугін зазначав, що він ніколи не бачив Путіна настільки емоційним, як коли він говорив про тих інформаторів зі Східної Німеччини, чиї особи було розкрито. "Він говорив, що це рівнозначно державній зраді, – сказав Ролдугін біографу Путіна Стівену Лі Маєрсу. – Він був дуже засмучений, надзвичайно".

У той час десятки агентів розвідки звернулися до Заходу як перебіжчики або інформатори, і Путін не міг говорити про них без відрази. Вони – "скоти" і "свині". Зрада, сказав він одному інтерв'юеру, є єдиним гріхом, який він не здатний пробачити. Зрада також може погано позначитися на вашому здоров'ї, додав він похмуро. "Зрадники завжди погано закінчують, – сказав Путін одного разу [24 липня 2010 року, незабаром після передачі Скрипаля та інших подвійних агентів Заходу – прим.ред.]. – Вони закінчують, як правило, або від п'янки, або від наркотиків".

Репортаж, у якому Путін заявляє, що перебіжчики "завжди погано закінчують" (коментар з 2:35):


Прийшовши до влади, Путін обрушився на зрадників так само, як і на інші біди хаотичних 1990-х років - олігархів та  кримінальних босів. Його перші роки на посаді були відзначені шквалом обвинувальних вироків за шпигунство, окремі з яких були явною помстою.

Такий тон було задано в той час, коли Путіна вперше обрали президентом у 2000 році - а точніше, за день до цього. Саме тоді Федеральна служба безпеки (ФСБ), яку ще недавно очолював Путін, "злила" особистість офіцера британської розвідки MI6, який був видатним вербувальником російських шпигунів. Це була ретельно спланований, педантичний витік з метою знищити кар'єру людини, навмисна особиста атака: ФСБ також розкрила ім'я дружини офіцера і той факт, що у нього було дві дочки.

Як з'ясувалося згодом, цим [британським] офіцером була особа, яка завербувала Сергія Скрипаля.

Зруйнована сім'я

Після того, як Скрипаля визнали винним у 2006 році, він став "нерукопожатним", розповідає його колишній колега Іванов. Сім'я Скрипаля, раптово опинившись на самоті, зберігала свою ганьбу потай. 76-річний Іван Федосєєв, їхній найближчий сусід, помітив, що Скрипаль зник, і припустив, що він залишив свою дружину Людмилу заради іншої жінки. "Було ніяково питати про це", - говорить він.

Людмила Скрипаль скаржилася, що багато хто з його колег по ГРУ вирішили жити на Заході після розпаду СРСР. "Чому ніхто не називав їх зрадниками?"

Людмила з гіркотою говорила про друзів, які свідчили проти її чоловіка, розповідає Вікторія Скрипаль, племінниця Сергія Скрипаля. Вона скаржилася Вікторії, що багато хто з його колег по ГРУ вирішили жити на Заході після розпаду СРСР. "Чому ніхто не називав їх зрадниками, питала вона", - згадує Вікторія.

На той час Росія під керівництвом Путіна розквітла. Він підпорядкував собі російських бізнес-магнатів, а його власні союзники, в основному колишні офіцери розвідки з Санкт-Петербурга, очолили ключові галузі Росії. Друзі Путіна зайняли своє місце і серед найбагатших людей світу, скуповуючи яхти та будинки в Мейфері [елітний район Лондона].

Однак Людмилі Скрипаль грошей не вистачало настільки, що їх доводилося просити. Вона більше не могла дозволити собі щомісяця висилати забезпечення для чоловіка у в'язниці, платити за їжу і туалетні приналежності, тому вона попросила, щоб пенсію його матері, близько $500- $600 на місяць, переправляли йому, розповідає Вікторія Скрипаль. У численних клопотаннях вона зверталася до цілого переліку російських військових чиновників - аж до самого міністра оборони, врешті-решт, - щоб відновити пенсію чоловіка.

"Я змушена звернутися до вас по допомогу через складну ситуацію, у якій я, пенсіонер, опинилася в даний час", - писала вона. За два роки подібних зусиль їй нарахували 33 тис. 148 рублів і 89 копійок, що в той час становило близько $1 тис.

Вона перестала піклуватися про себе. Квартира сім'ї розвалювалася, стіни деформувалися, а лінолеум був у плямах, каже Лілія Борисівна, яка пізніше купила квартиру. "Квартира розкладалася", - розповідає вона.

Як і тіло Людмили Скрипаль. Вона переживала симптоми раку ендометрія, і він, залишаючись без лікування, давав метастази з її матки в інші частини тіла. Було очевидно, що відбувається щось серйозне, і Вікторія Скрипаль закликала її звернутися за медичною допомогою. Але Людмила Скрипаль відмовилася йти до лікарів доти, доки, за її словами, "Сергій Вікторович [Скрипаль] не повернеться додому".

Дружина Сергія Скрипаля Людмила померла в 2012 році і похована в Британії / Фото ЕРА

Скрипаль намагався звільнитися із в'язниці достроково і подав докладну апеляцію до військового суду. На суді він зізнався у передачі секретної інформації офіцеру британської розвідки. Але у своїй апеляції, згідно із судовими документами, він стверджував, що прийняв розвідника за бізнесмена, який "просто зробив йому пропозицію приїхати на роботу в його фірму за кордон після виходу на пенсію з дипломатичної служби".

Апеляційний суд на це не купився.

Поки сім'я Скрипалів чекала, їхній син, Саша, пішов по похилій. Значна частина його життя була вибудувана навколо контактів його батька в ГРУ: його дружина, Наталя, була дочкою іншого полковника, який проживав у тому ж житловому комплексі. Його працевлаштування було також пов'язане з ГРУ. Коли зрада батька стала надбанням громадськості, все це висковзнуло від нього.

Саша кинув свою роботу відразу, каже Іванов. Його тесть розповідав російській газеті Московский комсомолец, що Саша сильно пив і тому рекомендував своій дочці розлучитися з ним. Саша лікувався від хвороби нирок і помер у 2017 році у віці 43 років.

Пропозиція про обмін

Набираючи номер свого російського колеги з власного офісу в Ленглі, штат Вірджинія, Леон Панетта, директор Центрального розвідувального управління США, не відчував особливого оптимізму.

Панетта вже зустрічав одного разу Михайла Фрадкова, голову російської розвідувальної служби. Вони обідали разом у Вашингтоні, і на завершення трапези Панетта запитав свого співрозмовника, що, на його думку, було найбільшим провалом російської розвідки. Для Америки, зізнався першим Панетта, таким стало вторгнення до Іраку.

Фрадков зробив довгу паузу, а потім відповів коротко: "Пеньковський".

Панетта був приголомшений; відповідь красномовно говорила про те, як російська система ставиться до "кротів" [подвійних агентів]. Олег Пеньковський був полковником ГРУ, який шпигував на користь ЦРУ і британської розвідки в 1950-60-х роках, надаючи інформацію, якою керувалася адміністрація Кеннеді під час Кубинської ракетної кризи. Він був затриманий радянською владою і, як вважається, розстріляний.

Голова ЦРУ Леон Панетта домовлявся про видачу Скрипаля на Захід у 2010 році / Фото ЕРА

Тепер же було літо 2010 року, Панетта дзвонив Фрадкову в надії розпочати укладення угоди, яка звільнить ще одного "крота" ГРУ. Днем раніше ФБР здійснило операцію Примарні історії, заарештувавши 10 російських "сплячих агентів", які працювали в Сполучених Штатах протягом десятиліття.

"Ці люди ваші", - сказав Фрадкову Панетта, за його словами.

"Я сказав: "Послухайте, ми маємо намір віддати їх під суд; це може бути дуже ганебно для вас, - згадував Панетта свої слова в одному з інтерв'ю. - У вас є 3-4 людини, видачі яких ми б хотіли, і я пропоную вам угоду".

Зазвичай така пропозиція, за словами Панетти, була б зустрінута відмовою і туманом невизначеності. Але на дворі було літо 2010 року, і двоє супротивників холодної війни насолоджувалися короткочасної відлигою [ "перезавантаження" відносин США і Росії за президентів Барака Обами та Дмитра Медведєва - прим. ред.].

Путін залишив президентський пост, посадивши в крісло свого вірного заступника Дмитра Медведєва. Це була схема, яка дозволила Путіну, що став прем'єр-міністром, утримувати владу без порушення конституційних термінів, але також і випробувати можливість співпраці із Заходом. Медведєв встановив довірливий контакт з Бараком Обамою під час поїздки до Вашингтона, покуштувавши чізбургери в дешевій закусочній під назвою Ray's Hell Burger.

У спекотний липневий день охоронці виправної колонії №5 у російській Республіці Мордовія прийшли в камеру Скрипаля та сказали йому зібрати речі

Після телефонної розмови з Панетою росіяни погодилися на обмін. Панетта передав Росії чотири імені, включаючи Сергія Скрипаля.

"Я думаю, його ім'я підняли наші російські люди в ЦРУ - сказав Панетта. - І він був доданий до списку".

У спекотний липневий день охоронці виправної колонії №5 у російській Республіці Мордовія прийшли в камеру Скрипаля та сказали йому зібрати речі. Його відвезли в московську в'язницю Лефортово, де він ненадовго зустрівся з родиною, а потім його посадили в невеликий літак Як, який належить МНС Росії. З ним було ще троє колишніх ув'язнених. Усі вони зберігали мовчання протягом тригодинного перельоту до Відня.

Зовсім інший настрій панував на борту літака Vision Airlines 737, заброньованого американським урядом для повернення в Росію чотирьох осіб. Після зльоту федеральні агенти відкоркували пляшки з шампанським і налили віскі, щоб випити за звільнення, розповів один з присутніх на борту. Один колишній майор КДБ виголосив емоційну промову. Вони були вільні. 

"Їм доведеться ховатися все життя"

Утім, одна людина була розлючена.

"Людина все своє життя віддала служінню батьківщині, і знайшлася якась скотина, яка таких людей зраджує, - заявив Путін під час прямої лінії на телебаченні, коли його попросили прокоментувати обмін шпигунами. - Як він буде жити з цим все своє життя?! Як він буде дивитися в очі своїм дітям, свиня?! Ось що б там не було і які б 30 срібняків ці люди не отримували, вони колом встануть у них в горлі, запевняю вас", - сказав він.

"Як він буде дивитися в очі своїм дітям, свиня?! [...] Людина, яка вибирає таку долю, тисячу разів ще пошкодує", - Володимир Путін про подвійних агентів

Навіть якщо вони не помруть, додав Путін, то постраждають. "Їм доведеться ховатися все життя, - сказав він. - Не маючи можливості спілкуватися з іншими людьми, з близькими". Потім він випрямив спину, розправив плечі і заговорив прямо на камеру. "Ви знаєте, - сказав він, - людина, яка вибирає таку долю, тисячу разів ще пошкодує".

Чи знав він імена зрадників, які зрадили своїх товаришів, запитали Путіна журналісти незабаром після обміну. "Звичайно", - відповів Путін. Чи будуть вони покарані? "Я думаю, що це некоректне запитання, - загадково сказав Путін. - Це не вирішується в процесі прес-конференції. Але спецслужби - вони живуть за своїми законами. І ці закони всім співробітникам спецслужб добре відомі".

Путін про перебіжчиків, про покарання для них і про те, що спецслужби "живуть за своїми законами", 2010 рік:

Путіна все більше дратувала співпраця Медведєва з Обамою.

У 2011 році він вибухнув критикою щодо очолюваної Францією кампанії повітряних атак у Лівії, звинувативши Медведєва в тому, що він поступився американському тиску і не скористався російським правом вето в Раді Безпеки ООН, щоб зупинити США. Його затята критика цієї кампанії, яку він порівняв із "середньовічним закликом до хрестового походу", віщувала те, що сталося згодом: Путін повернув владу в 2012 році і приступив знищення всіх ознаки невеличкої "відлиги" часів Медведєва.

Але Скрипаль та інші зрадники, передані в руки західних спецслужб, вже розсіялися по світу.

Самотність в еміграції

Важко було не зустріти Скрипаля в Солсбері. Метью Дін, голова міської ради Солсбері, згадує, що одного разу помітив його в Railway Social Club, скромному закладі з ігровими автоматами для гри в покер і гравюрами кінських скачок. Дін є також власником паба і добре знає категорії тих, хто в Солсбері п'є регулярно. Людина, на яку він звернув увагу, до них не належала.

Скрипаль намагався обходити стороною питання про своє минуле, принаймні, спочатку

"Це був недільний день, і він пив чисту горілку, - згадує Дін. - Він дуже голосно розмовляв, на ньому був білий спортивний костюм. Я пам'ятаю, що сказав: "Боже мій, хто ця людина? І мені відповіли, що він їхній єдиний російський клієнт".

Скрипаль намагався обходити стороною питання про своє минуле, принаймні, спочатку. На курсах англійської мови у Вілтширському коледжі він представив себе як голову будівельної компанії, який нещодавно прибув з Іспанії. Іван Бомбара, болгарський водій таксі, у якого були друзі в тій же групі на курсах, каже, що всі вони посміхнулися у відповідь на його історію про себе.

"У нас в Болгарії ми бачили багато хлопців з мафії, - каже він. - Ми подумали: "Ну добре, хай буде що завгодно".

Самотність Скрипаля погіршилася після того, як Людмила померла від раку в 2012 році, через два роки і три місяці після обміну шпигунами. У 2017-му помер і [син] Саша - його не стало під час короткої поїздки на вихідні в Санкт-Петербург. Останній член сім'ї Скрипаля, дочка Юлія, повернулася в Москву зі своїм хлопцем.

Сергій Скрипаль у магазині в Солсбері, приблизно за місяць до замаху / Фото ЕРА

У минулому році він зав'язав розмову з парою емігрантів з Росії в продуктовому магазині в Лондоні і вразив, прохаючи їх - абсолютно незнайомих йому людей - приїхати до нього в Солсбері. Коли він описав смерть своїх дружини і сина, його очі наповнилися сльозами, каже бізнесмен Валерій Морозов.

"Він сумував за Росією, - розповідає Росс Кессіді, колишній підводник міцної статури, який став одним з найближчих друзів Скрипаля. Ліза Кері, ще одна його сусідка, спостерігала за щоденними прогулянками росіянина - одягнений у спортивний костюм, він йшов у магазинчик Bargain Stop, щоб купити лотерейні квитки.

"Він іноді хвалився тим, що був шпигуном, а ми всі посміювалися над ним, - каже вона, - Ми думали, у нього проблеми з психікою".

Однак у нього були секрети. Скрипаль регулярно виїжджав за секретним дорученням, організованим [британською розвідкою] MI6 і проводив брифінги по ГРУ

Однак у нього були секрети. Скрипаль регулярно виїжджав за секретними дорученнями, організованим [британською розвідкою] MI6 і проводив брифінги щодо ГРУ для європейських і американських розвідувальних служб. Такі завдання могли бути розроблені, щоб зайняти чимось колишнього шпигуна, говорить Найджел Уест, історик британської розвідки. За його словами, перебіжчики нерідко відчувають нудьгу і недооціненість - так званий "синдром пост-корисності".

"Куратори кожної справи прекрасно знають про таке, - говорить Уест. - Коли приходить час, вони кажуть: "Не дзвоніть мені, я сам вам подзвоню ", або, скажімо "У мене дуже цікаве доручення". Ось що зазвичай відбувається. Їхній статус [колишніх шпигунів] дещо перебільшують і посилюють, і вони починають вірити в це".

Контакти зі співробітниками розвідки повернули його до колишніх часів. Він неодноразово їздив до Іспанії, де контактував з місцевою службою розвідки CNI, а також подорожував у Естонію та Чехію, серед інших країн.

"В основному це були зустрічі з людьми того ж кола, які колись перебували по різні боки", - розповів на умовах анонімності представник європейської розвідки про візит Скрипаля до Праги в 2012 році. "Вони обідали разом. Говорили годинами. [Для них] це було величезним задоволенням", - відзначило джерело.

Британський уряд, який допомагав організувати завдання для Скрипаля, нічого не розповідав про них, і британські експерти у сфері шпигунства відмахуються від них, називаючи непримітними лекціями. Але залишається незрозумілим, яку інформацію передавав Скрипаль. І російські чиновники, можливо, судять суворіше, ніж підозрюють їхні британські колеги, вважає головний редактор московської радіостанції Ехо Москви Олексій Венедиктов, яка детально висвітлювала цю справу.

"Коли ви там [на Заході], то не працюєте проти нас [Росії], це правило, - говорить Венедиктов. - Воно неписане, але добре відоме. Ви були помилувані за своє минуле, а в майбутньому - живіть на свою пенсію, вирощуйте квіти, тихо і спокійно. Такі умови. Ви не використовуєте свої військові навички проти Росії, проти Радянського Союзу. Що зробив Скрипаль? Як підтверджується тепер, він порушив це правило".

Два рейси з Москви

У Юлії Скрипаль була важливу справа в Англії.

Вона продала стару квартиру свого батька разом зі старими меблями та двоголовим орлом, символом Росії, який висів на стіні. Купила собі невелике житло на заході Москви. Але нещодавно вона з'їхала звідти, щоб звільнити місце робочим для ремонту.

Ключовою зміною мала бути маленька кімната, яку Юлія хотіла переобладнати в дитячу, каже Діана Петик - Скрипаль найняла її, щоб доглядати за ремонтом. Юлія, за її словами, збиралася вийти заміж за свого давнього бойфренда і стати матір'ю.

Але перш за все вона хотіла зробити ще одну річ. Скрипаль не зміг би спокійно приїхати в Росію на весілля, тому вона хотіла, щонайменше, отримати його благословення. Саме з цим наміром, за словами Петик, вона 3 березня зайняла крісло в літаку Аерофлоту, який вирушав до Лондона.

Лавка в центрі Солсбері, де 4 березня знайшли Сергія Скрипаля та його доньку Юлію / Фото ЕРА

Днем раніше, згідно з інформацією британської влади, два російських розвідники прибули до Лондона на борту іншого рейсу Аерофлоту. Непомітно одягнені, вони були схожі на російських провінціалів - у куртках-парках і тенісних туфлях.

В одній з їхних сумок була спеціально виготовлена ​​пляшка, замаскована під флакон з парфумами Nina Ricci Premier Jour, наповнена бойовою нервово-паралітичною отруйною речовиною.

Поки Юлія Скрипаль проходила митницю в аеропорту Хітроу і чекала свого багажу, двоє чоловіків уже були в Солсбері, проводячи розвідку перед атакою

І поки Юлія Скрипаль проходила митницю в аеропорту Хітроу і чекала свого багажу, двоє чоловіків, за даними британських слідчих, вже були в Солсбері, проводячи розвідку перед атакою.

На наступний день, незабаром після 16:00, жінка на ім'я Фрея Черч, йдучи з роботи в спортивному залі Snap Fitness, помітила двох людей, які напівлежали на лавці в мальовничому центрі Солсбері. Жінка притулилася до чоловіка, а він дивився в небо, ніби побачивши там щось, і роблячи дивні, судомні рухи руками, розповіла Черч у коментарі ВВС.

На той час двоє чоловіків вже сідали в потяг на вокзалі Солсбері, вчиняючи перший крок до втечі назад у Москву.

Незабаром новини про злочин просочаться назовні через розвідувальні служби десятків країн, через Раду Безпеки ООН та  Організацію із заборони хімічної зброї. Для розвідок, що контролюють армію шпигунів, які залишилися після Холодної війни, це поставить під загрозу всі встановлені правила гри.

Але на той момент справу була зроблена. Середнього віку офіцер ГРУ, що стояв перед обличчям невизначеного майбутнього, зрадив своє плем'я. Відповідно до правил, які [як сказав Путін] "добре відомі співробітникам спецслужб" Росії, в Англію прибули два вбивці і подбали про "дрібну рибку".

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Країни ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: