14 серпня 2018, вівторок

Вожді народів. Хто зі світових лідерів претендує на довічну владу

2 коментувати
 Нурсултан Назарбаєв (ліворуч) і Олександр Лукашенко (праворуч) – правителі-рекордсмени пострадянського світу

Нурсултан Назарбаєв (ліворуч) і Олександр Лукашенко (праворуч) – правителі-рекордсмени пострадянського світу

Екс-президент Вірменії Серж Саргсян у вівторок, 17 квітня, став прем'єр-міністром країни всупереч масовим протестам проти його кандидатури в Єревані.

Голосування проходило в парламенті: Саргсяна підтримала парламентська коаліція в складі Республіканської партії Вірменії, яку очолює колишній президент, і партії Дашнакцутюн (Вірменська революційна співдружність).

Дивіться також

Саргсян управляє країною останні 10 років (з 2008-го до квітня 2018 року), займаючи пост президента Вірменії, а до цього рік працював прем'єром. Тепер він знову отримав всю повноту влади: після конституційної реформи 2015 року Вірменія стала парламентською республікою – саме голова уряду тепер буде володіти найбільш широкими повноваженнями.

Незмінюваність першої особи Вірменії викликала масові протести в Єревані під гаслом Зроби крок – скинь Сержа! Протестувальники вимагають від Саргсяна відмовитися від претензій на владу і нагадують, що він давав обіцянку не балотуватися в прем'єри, коли ініціював реформу Конституції.

Дивіться також

НВ розповідає про інших державних лідерів, які прагнуть безмежно продовжити свою владу.

Ільхам Алієв, Азербайджан

За підсумками недавніх виборів, що відбулися 11 квітня 2018 року, Ільхам Алієв в четвертий раз поспіль став президентом Азербайджану. 18 квітня відбулася його інавгурація.

Ільхам Алієв (ліворуч) має всі шанси залишитися при владі назавжди, як його китайський колега Сі Цзіньпін (праворуч)/Фото EPA

56-річний політик перебуває при владі вже 15 років – у 2003 році він змінив на посту глави держави свого батька Гейдара Алієва, який зняв кандидатуру на виборах на користь сина.

За цей час законодавство країни істотно змінилося з тим, щоб дати можливість Алієву беззмінно керувати Азербайджаном. Так, у 2009 році за підсумками референдуму з Конституції виключили норму про заборону бути президентом більше двох термінів поспіль. Крім того, термін президентських повноважень продовжили з 5 до 7 років – також в результаті референдуму в 2016 році.

Ця ж реформа Конституції ввела посаду першого віце-президента – зараз його займає дружина президента Мехрібан Алієва. Саме їй в разі дострокового відходу глави держави перейдуть його повноваження до наступних виборів.

При цьому порогу явки на виборах президента в Азербайджані немає – вони вважаються такими, що відбулися, не залежно від кількості виборців, що прийшли на дільниці.

Олександр Лукашенко, Білорусь

На сьогодні 63-річний президент Білорусі Олександр Лукашенко – рекордсмен серед усіх голів держав Європи за термінами перебування при владі, за винятком монархів. Він керує країною майже 24 роки – з липня 1994-го – і неодноразово ініціював законодавчі зміни для продовження свого президентства.

Лукашенко – рекордсмен серед усіх голів держав Європи за термінами перебування при владі, за винятком монархів

Зокрема, в 1996 році в Білорусі було проведено референдум (його не визнали в Європі і США), який почав новий відлік президентського терміну Лукашенка і розширив його повноваження. Наприклад, президент отримав право розпускати парламент, чим скористався в тому ж році.

А в 2004 році новий конституційний референдум, ініційований Лукашенком, дозволив президенту обіймати посаду більше двох термінів поспіль.

Останній раз Лукашенка переобрали у 2015 році – зараз триває його п'ятий президентський термін.

Гурбангули Бердимухамедов, Туркменістан

Лідер Туркменістану, 60-річний Гурбангули Бердимухамедов, забезпечив собі можливість довгострокового правління в 2016 році, коли затвердив нову редакцію Конституції країни. Вона скасувала 70-річний віковий ценз для кандидатів у президенти і збільшила термін президентських повноважень з п'яти до семи років.

Гурбангули Бердимухамедов може повторити шлях свого попередника Сапармурата Ніязова, який носив титул "довічного президента"/Фото ЕРА

При цьому в Конституції країни немає норми про обмеження за кількістю термінів перебування при владі.

На недавніх виборах в 2017 році Бердимухамедов, згідно з офіційними даними, отримав близько 97% підтримки. Він є президентом країни з 2007 року – на цій посаді Бердимухамедов змінив померлого Сапармурат Ніязова, який за рішенням парламенту носив титул "довічного президента".

Дивіться також

Нурсултан Назарбаєв, Казахстан

Казахський "лідер нації" – так офіційно називається титул Нурсултана Назарбаєва – є рекордсменом за тривалістю правління на пострадянському просторі. Він керує країною вже 28 років і є беззмінним головою Казахстану з 1990 року.

У 2015 році був переобраний на п'ятий термін поспіль, за офіційними даними набравши 97,75% голосів виборців.

Конституція Казахстану забороняє займати президентський пост більше двох термінів поспіль, однак для 77-річного Назарбаєва зробили виняток – в законодавстві офіційно закріплено, що це правило не поширюється на першого президента Республіки Казахстан.

Емомалі Рахмон, Таджикистан

65-річний Емомалі Рахмон керує Таджикистаном з 1994 року. Він носить офіційний титул "засновника світу і національної єдності – лідера нації" і має всі шанси зберегти його до кінця життя.

Емомалі Рахмон носить офіційний титул "лідера нації"/Фото EPA

У 1999 році термін президентських повноважень в країні збільшили з 4 до 7 років. А в 2016 році за підсумками референдуму в Конституцію Таджикистану внесли поправки, які зняли обмеження для Рахмона в праві балотуватися на пост президента. Крім того, ця ж реформа знизила віковий ценз для кандидатів у президенти з 35 до 30 років.

Оглядачі вважають, що таким чином Рахмон готується передати пост глави держави своєму синові Рустаму Емомалі, який зараз є мером Душанбе.

Сі Цзіньпін, Китай

Голова Китайської Народної республіки Сі Цзіньпін отримав офіційне право навічно залишитися керівником Китаю в 2018 році.

Правляча компартія КНР прибрала з конституції країни положення, що обмежує повноваження глави держави двома п'ятирічними термінами. Сі Цзіньпін управляє КНР з 2013 року. Раніше існувала заборона на перебування на чолі КНР більш ніж два терміни підряд.

Дивіться також

Кім Чен Ин, Північна Корея

Керівник Північної Кореї Кім Чен Ин очолює Трудову партію Кореї і є верховним лідером КНДР з 2011 року.

Династія Кімів перебуває при владі з моменту заснування КНДР в 1948 році. На посаді керівника держави Кім Чен Ин змінив свого померлого батька Кім Чен Іра, а той, у свою чергу – засновника і "вічного президента" КНДР Кім Ір Сена.

Законодавство КНДР не передбачає можливості обирати лідера країни всенародно.

Крім того, згідно з повідомленнями ЗМІ, Кім Чен Ин має намір вимагати від США гарантії збереження свого режиму в обмін на денуклеаризацію Північної Кореї.

Теодоро Обіанг Нгема Мбасого, Екваторіальна Гвінея

Президент Екваторіальної Гвінеї – рекордсмен серед африканських політичних лідерів: він зберігає посаду майже чотири десятки років, з 1979 року.

В державі панує культ особи Мбасого: Конституція країни не обмежує його в термінах правління і дозволяє керувати країною за допомогою персональних указів і декретів.

Теодоро Мбасого – рекордсмен Африки. Він є президентом Екваторіальної Гвінеї з 1979 року/Фото ЕРА

Дені Сассу-Нгессо, Республіка Конго

Колишній військовий Дені Сассу-Нгессо формально керує Республікою Конго більше 20 років, з 1997 року, проте де-факто – ще довше, хоча й з перервою.

У 1979-1992 роках саме він займав посаду президента соціалістичної Народної Республіки Конго – так називалася держава до 1991 року.

У 2015 році в країні за підсумками референдуму скасували конституційне обмеження президентських термінів, що відкриває політику дорогу до довічного правління.

Йовері Кагута Мусевені, Уганда

Президент Уганди займає свою посаду з 1986 року. Колишній лідер повстанської Армії національного опору, Йовері Кагута Мусевені прийшов до влади в результаті громадянської війни в Уганді 1981-1986 років.

Спочатку Мусевені пообіцяв, що його влада обмежиться одним чотирирічним терміном/Фото ЕРА

Отримавши повноваження президента, в своєму першому офіційному виступі Мусевені пообіцяв, що його уряд залишиться при владі протягом чотирирічного перехідного періоду, поки не буде розроблена нова конституція і не пройдуть вибори.

Однак цей термін затягнувся і триває досі: в 2005 році в Уганді були затверджені конституційні поправки, що скасували ліміти президентських термінів, а в 2017 році – і президентський віковий ліміт. Тому 73-річний Мусевені, який придушив опозицію за роки свого правління, має всі шанси залишитися президентом до кінця життя.

Поль Бійя, Камерун

На керівних посадах в Камеруні Поль Бійя безперервно перебуває вже 43 роки – з 1975 року він займав пост прем'єра, а в 1982 став президентом країни і залишається при цій посаді досі.

У конституції країни передбачено обмеження в два семирічні президентські терміни поспіль, проте у випадку Поля Бійя воно давно не виконується.

Хун Сен, Камбоджа

Правління Хун Сена, який де-факто керує країною з 1985 року, є одним з найтриваліших як в Азії, так і в світі. Останні 20 років Хун Сен обіймає посаду прем'єр-міністра Камбоджі, а в кінці 80-х керував державою в ролі голови Радміну Народної Республіки Кампучія.

Колишній воєначальник "червоних кхмерів", Хун Сен міцно тримається за владу. Щоб встановити одноосібний авторитарний режим, в середині 90-х він здійснив державний переворот в країні і фактично відсторонив від влади першого прем'єр-міністра, члена королівської сім'ї Камбоджі Нородома Ранаріта.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Країни ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: