Рекордна чисельність Бундестагу, перші депутати-трансгендери і непередбачувана постать канцлера: 10 головних підсумків виборів у Німеччині
Проведені 26 вересня парламентські вибори в Німеччині — найочікуваніша політична подія року в ЄС — залишили відкритим питання про те, хто змінить Ангелу Меркель на чолі уряду країни.
За підсумками виборів у Бундестаг проходять шість політсил, а формально на виборах перемогли соціал-демократи.
Місця розподіляться так:
- Соціал-демократична партія Німеччини — 206 депутатів (+53 мандати);
- ХДС / ХСС — 196 депутатів (-50 мандатів);
- Партія зелених — 118 депутатів (+51 мандат);
- Вільна демократична партія Німеччини — 92 депутати (+12 мандатів);
- Альтернатива для Німеччини — 83 депутати (-11 мандатів);
- Ліва партія — 39 депутатів (-30 мандатів).
Однак такий результат не дає жодній із партій можливості самостійно сформувати коаліцію чи автоматично претендувати на місце канцлера. На Німеччину чекає затяжна «коаліціада».
НВ розповідає, чому так вийшло і що ще важливо знати про підсумки цих виборів.
1. Ім'я канцлера ще не відомо — і буде відомо нескоро
Ангела Меркель зберігає всі повноваження і залишається канцлеркою Німеччини доти, поки не буде сформовано нову правлячу коаліцію, після чого Бундестагу належить обрати нового очільника уряду.
В історії післявоєнної Німеччини рекорд тривалості коаліційних переговорів було встановлено 2017 року: вибори відбулися 27 вересня, але новий уряд Меркель прийняв присягу лише в березні 2018 року.
Як очікується, переговори затягнуться і цього разу — через мінімальну різницю в підтримці соціал-демократів (25,7%) і блоку ХДС/ХСС (24,1%), чиї кандидати реально претендують на крісло канцлера. Відсутність очевидного фаворита, як правило, ускладнює «коаліціаду», оскільки кожна з партій-лідерів прагне домовитися з меншими політсилами, що пройшли в парламент, на своїх умовах.
Унаслідок цього переговорний процес може тривати не лише тижнями, але й місяцями.
2. Коаліцію вперше сформують щонайменше три, а не дві партії
Можливих форматів коаліції — у теорії — налічують чимало, однак найбільш імовірними вважають дві з них:
- «ямайська» коаліція (у складі ХДС/ХСС, Зелених і ліберальних «вільних демократів» — чорний, зелений і жовтий кольори, звідки вона й отримала свою назву) — імовірний канцлер Армін Лашет, у такому випадку партія-переможець СДПН сенсаційно опиниться «за бортом уряду);
- «світлофорна» коаліція (у складі соціал-демократів, «вільних демократів» і зелених — червоний, жовтий і зелений кольори символіки) — імовірний канцлер Олаф Шольц, кандидат від переможців виборів — Соціал-демократичної партії Німеччини.
У будь-якому з цих випадків уперше за десятиліття в Німеччині буде створено коаліцію, яка включатиме більш ніж дві партії. Крім того, як випливає з розкладів вище, власниками «золотої акції» на цих виборах стали Зелені та ліберальна Вільна демократична партія Німеччини — украй малоймовірно, що коаліція буде сформована без когось із них.
«Імовірно, це буде перший раз, коли ми матимемо уряд із трьома партнерами», — визнав після виборів Армін Лашет, кандидат у канцлери від блоку ХДС/ХСС і лідер партії Меркель.
Причому серед таких «партнерів» навряд чи опиняться аутсайдери Бундестагу. «Можна вже зараз сказати, що правопопулістська Альтернатива для Німеччини, імовірно, не буде частиною такого уряду», — сказав у коментарі Радіо НВ Андреас Умланд, експерт Українського інституту майбутнього. Тоді як Зелені й ліберальні демократи, на його думку, майже напевно увійдуть до складу кабінету.
3. Партія Меркель та союз ХДС/ХСС фінішували з історично низьким результатом
Християнсько-демократичний союз (ХДС) — консервативна правоцентристська партія Ангели Меркель — отримала на нинішніх виборах найгірший результат у післявоєнній історії Німеччини.
Політсила, яка традиційно бере участь у виборах разом зі своїм баварським союзником — партією Християнсько-соціальний союз, ХСС, — набрала 24,1% (результат усього блоку) і посіла друге місце після соціал-демократів. Для союзу двох партій це найгірший результат за його сімдесятирічну історію — хоча й очікуваний, оскільки передвиборні опитування показували аналогічні цифри. Кандидат у канцлери від ХДС Армін Лашет, якого підтримала на виборах Меркель, у ніч після виборів визнав, що партія розчарована таким підсумком голосування. Проте він дав зрозуміти, що боротиметься за посаду канцлера в розрахунку на коаліцію ХДС/ХСС із Зеленими та Вільною демократичною партією (ВДП).
ХСС, своєю чергою, показала найгірший результат у Баварії з 1949 року, набравши 31,7% голосів. Її лідер Маркус Зьодер також заявив, що «незадоволений» цими цифрами, але все ж підкреслив плюси: по-перше, результат ХСС виявився вищим, аніж ХДС у решті Німеччині, а по-друге, партія Зьодера фінішувала в Баварії першою, а не другою.
Як свідчить інфографіка журналу Spiegel нижче, поразка партії Меркель багато в чому пов’язана з її провалом у колишніх землях Східної Німеччини, де виросла чинна канцлерка.
4. Соціал-демократи отримали шанс повернути собі посаду канцлера вперше після Шредера
Формальний переможець виборів, Соціал-демократична партія Німеччини (25,7%), посіла перше місце з мінімальним відривом, який склав трохи більше півтора відсотка.
Однак Олаф Шольц, кандидат у канцлери від цієї політсили і чинний віцеканцлер ФРН, розцінив такий результат однозначно: «Громадяни хочуть, щоб канцлера звали Олаф Шольц», — заявив він у першому публічному виступі в ніч після виборів.
Теоретичний варіант формування коаліції без участі СДПН існує, однак більш імовірним німецькі оглядачі вважають створення парламентської більшості саме навколо соціал-демократів — причому без участі ХДС/ХСС. У такому випадку Шольц дійсно має шанси очолити німецький уряд і може стати першим канцлером від СДПН з 2005 року, коли цю посаду залишив соціал-демократ Герхард Шредер.
5. Партія Зелених домоглася рекордної підтримки і майже гарантованої участі в коаліції
Третє місце Партії зелених (14,8% голосів) стало найкращим результатом цієї партії на загальнонімецькому рівні з моменту її створення. І хоча на ранніх етапах виборчої кампанії Зелені показували навіть вищі цифри в опитуваннях, епізодично виходячи на 1−2 місце, підсумковий результат партії все одно порадував її лідерів. Тепер правляча коаліція навряд чи буде сформована без їхньої участі — для цього доведеться задіяти одіозні ультраправі чи ультраліві політсили, проти чого виступають усі великі партії.
«Ми хотіли більшого, але не змогли досягти цього через наші власні помилки на початку виборчої кампанії, через мої помилки. Цього разу наших зусиль виявилося недостатньо, але ми отримали мандат на майбутнє!» — широко посміхаючись, заявила після виборів співголова Зелених Анналена Бербок, яка висувала свою кандидатуру в канцлери.
6. Чисельність депутатів Бундестагу теж буде рекордною
Через особливості виборчої системи Німеччини чисельність депутатів у парламенті непостійна і варіюється в залежності від підсумків виборів, нагадує DW.
У Бундестаг обирають щонайменше 598 депутатів (299 обираються в округах і стільки ж — за партійними списками). Однак це число може істотно зрости, якщо дрібні партії отримають більше прямих мандатів в округах, аніж їм належить за партійними списками. У такому випадку іншим партіям надають так звані «зрівняльні мандати», покликані зберегти пропорційний розподіл місць за підсумками підрахунку решти голосів.
Тому в Бундестазі минулого скликання було 709 депутатів, а тепер їх буде вже 735 — абсолютний рекорд в історії німецького парламенту.
Таку ситуацію давно критикують і в німецькому суспільстві, і в уряді ФРН. Опитування інституту YouGov, проведене на замовлення dpa, показало, що 71% німців уважають кількість депутатів занадто великою (ще коли їх було 709). А голова Бундестагу Вольфганг Шойбле, колишній міністр фінансів Німеччини, ще у 2018 році заявляв, що утримання німецького парламенту обходиться платникам податків занадто дорого.
7. Ультраправі потрапили до парламенту вдруге, ультраліві — попри те, що не дотягли до 5%
Обидві найодіозніших партії у Бундестазі, які навряд чи увійдуть до складу майбутньої коаліції, погіршили свій результат на виборах.
Ультраправа партія Альтернатива для Німеччини, яка відома своєю євроскептичною, антимігрантською і популістською риторикою, показала найвищі результати в низці регіонів Східної Німеччини (зайнявши в кількох округах перші-другі місця). Однак якщо у 2017 році вона отримала третє місце (хоча вперше пройшла в Бундестаг), то тепер фінішувала лише п’ятою і буде позбавлена 11 мандатів. Андреас Умланд уважає, що партія досягла своєї «стелі» і в коментарі Радіо НВ пояснив, що зменшення її підтримки частково пов’язане з відтоком голосів іншим новоствореним правим партіям, які з’явилися в Німеччині.
А ультраліва партія Ліві втратила ще більше (близько 30 мандатів). Щобільше, за партійними списками вона не змогла подолати 5%-й бар'єр (набравши 4,9%) й отримає місця в парламенті лише завдяки особливостям виборчого законодавства в Німеччині. Партія звільняється від цієї вимоги, якщо набирає певну кількість персональних мандатів в окремих округах — що і вдалося Лівим.
8. Невизначеність після виборів може допомогти Меркель побити рекорд Гельмута Коля
Через те, що головні конкуренти на виборах — соціал-демократи і блок ХДС/ХСС — фінішували з мінімальним відривом, політологи обіцяють Німеччині затяжні коаліційні переговори.
В обох партіях сподіваються завершити їх до Різдва (25 грудня у ФРН).
У такому випадку Ангела Меркель має шанси перевершити рекорд Гельмута Коля за тривалістю перебування на чолі уряду ФРН у повоєнний період. Цей термін закінчиться 17 грудня 2021 року — Коль, колишній політичний покровитель самої Меркель, провів на посаді 16 років і 26 днів.
В усій історії Німеччини довше на посту канцлера залишався лише Отто фон Бісмарк (22 роки 262 дні).
9. У Бундестазі вперше з’явиться депутатка-трансгендер — а точніше, відразу дві
За підсумками виборів до загальнонімецького парламенту вперше проходять два політики-трансгендери, обидві вони представляють Партію зелених.
Більш відома Тесса Ганзерер — представниця парламенту Баварії, яка раніше була відома як депутат Маркус Ганзерер та зробила камінг-аут у 2019-му в 41 рік.
Другим депутатом-трансгендером у Бундестазі стане Ніке Славік, обрана від Зелених у виборчому окрузі Леверкузен — Кельн IV. Вона вже назвала підсумок голосування «історичним» і зазначила, що все ще не може повірити у своє обрання в Бундестаг.
10. Мером Берліна вперше обрано жінку
Нею стане 43-річна представниця соціал-демократів Франциска Гіффай, міністр у справах сім'ї, людей похилого віку, жінок та молоді в останньому уряді Меркель. Вона перемогла на виборах мера Берліна — одночасно з парламентськими в низці регіонів пройшли також місцеві вибори.
У Берліні Гіффай відома тим, що три роки (2015−2018) керувала округом Нойкьольн — найпроблемнішим районом німецької столиці, що відомий як «округ проблем» (Problembezirk), «округ пригод» (Szenebezirk) і «гетто Великого міста» (Großstadtgetto). Тут Гіффай довелося вирішувати такі питання, як інтеграція мігрантів, зростання злочинності та популярності ультраправої партії Альтернатива для Німеччини — з чим вона справлялася досить успішно.
