У Євросоюзі обговорять нові правила тимчасового захисту українців: ЗМІ дізнались, про що йдеться

Про це повідомляє видання Euractiv.

Журналісти зазначають, що директива про тимчасовий захист (ДТЗ), уведена в дію у березні 2022 року, надала мільйонам українців можливість жити і працювати в Європі, не перевантажуючи систему надання притулку. Спочатку задумана як короткостроковий надзвичайний захід, її дію неодноразово продовжували.

Згідно з запискою Євроради від 17 березня, з якою ознайомилося видання, європейські дипломати та посадовці зустрінуться наступного тижня на засіданні технічного рівня, щоб розглянути можливість повторного продовження директиви про тимчасовий захист.

Euractiv нагадує, що минулого року столиці ухвалили рекомендацію щодо поступового скасування програми через «скоординований перехід» до стабільнішого правового статусу для українців: з дозволами на проживання, пов’язаними з роботою, навчанням або довгостроковим перебуванням, та допомогою у добровільному поверненні додому, коли дозволять умови.

Втім, як зазначає видання, прогрес у переході до більш стабільного статусу для біженців був повільним і нерівномірним. Це починають усвідомлювати багато країн ЄС.

Згідно з дискусійним документом, «на цьому етапі кількість переходів до інших статусів залишається дуже низькою», а «варіанти інших правових статусів для бенефіціарів залишаються нерівномірними в межах ЄС».

«Хоча кілька держав-членів почали розробляти механізми переходу від тимчасового захисту, багато інших ще не встановили чітких процедур або рекомендацій щодо проживання після тимчасового захисту», — йдеться в документі.

Журналісти зауважують, що ця прогалина зараз поглиблюється ширшим політичним питанням щодо того, чи слід продовжувати захист і як саме може виглядати будь-яке потенційне продовження.

Як вказано в документі, одним із варіантів є скорочення програми та перетворення її на більш обмежений «залишковий статус» — фактично систему соціального захисту, призначену для найвразливіших осіб або тих, хто ще не може претендувати на інший правовий статус.

Крім того, там порушується питання, чи слід розв’язувати цю проблему на рівні Євросоюзу шляхом продовження дії ДТЗ, чи ж національним органам влади слід надати можливість розрізняти осіб, які можуть претендувати на легальне проживання.

Ілва Йоханссон, спеціальна посланниця Єврокомісії з питань українців в ЄС, заявила на початку цього місяця, що «п'яти років достатньо для тимчасового захисту» і що потрібен новий підхід, навіть якщо війна триватиме.

«[Країни Європейського Союзу] чітко розуміють, що якщо й буде якесь продовження, то воно має обмежувати сферу застосування та тривалість інакше, ніж просто продовжувати її в тому вигляді, в якому вона є», — сказала вона.

У листопаді 2025 року видання Bild писало, що уряд Німеччини досяг попередньої домовленості про зміну системи соціальної підтримки українців. Тих, хто прибув до країни після 1 квітня 2025 року, пропонують вважати прохачами притулку, а не тимчасово захищеними особами, що змінить їхній правовий статус та виплати у країні.

2 грудня міністерка житлового господарства Нідерландів Мона Кейзер повідомила, що Амстердам планує запровадити для українських біженців трирічні дозволи на проживання. Зокрема, вони стануть чинними у 2027 році, коли закінчиться тимчасовий захист в Європейському союзі.

Починаючи з лютого 2026 року Польща також запроваджує низку змін умов проживання та отримання допомоги для близько мільйона українців з тимчасовим захистом, які проживають на її території.

У лютому посланниця Євросоюзу із питань українців Ілва Йоганссон в інтерв'ю Радіо Свобода заявила, що роки перебування українців в ЄС під тимчасовим захистом не зараховуються автоматично для отримання загальноєвропейського довгострокового дозволу на проживання. Втім, держави-члени вже розпочали перехід на національні дозволи, використовуючи чинне або оновлюючи власне законодавство.