«Зірка» Пригожина заходить, Путін знову робить ставку на армію РФ: що це означає - аналіз ISW
Оголошення ФБР про розшук Пригожина (Фото:Reuters)
Євген Пригожин починає втрачати свій вплив у РФ: після того, як його силам не вдалося швидко захопити Бахмут, а в Росії провели мобілізацію, Володимир Путін знову робить ставку на регулярну армію РФ.
Про це у своєму новому зведенні пише Інститут вивчення війни.
«Зірка» Євгена Пригожина почала заходити після кількох місяців очевидного підйому і після того, як він не виконав обіцянок захопити Бахмут силами «вагнерівців», пишуть аналітики ISW. Вони припускають, що спочатку Путін звернувся до Пригожина та генерала армії Сергія Суровікіна з проханням продовжити загарбницьку війну та зламати волю України та її західних прихильників після того, як регулярна армія РФ зазнала катастрофічних невдач, а її сили досягли кульмінації (межі наступальних можливостей) влітку 2022 року. Вочевидь, Путін вирішив дати Пригожину та Суровікіну шанс показати, що вони можуть зробити на полі бою, використовуючи мобілізованих ув’язнених, з одного боку, і жорстоку кампанію повітряних ударів по українській інфраструктурі — з іншого. Обидві спроби зазнали невдачі, оскільки спроби Пригожина захопити Бахмут досягли кульмінації, а повітряна кампанія Суровікіна не досягла нічого, крім заподіяння страждань цивільному населенню України і витрат більшої частини запасів високоточних ракет, які залишилися в Росії.
У цей період Пригожин, схоже, був переконаний, що його зірка справді «сходить» і що він може кинути Сергію Герасимову та Сергію Шойгу виклик за першість у військових справах РФ. «Тепер ці надії здаються ілюзорними», — констатує ISW. Там вважають, що голос Пригожина, швидше за все, матиме все меншу вагу, особливо якщо Путін зможе переконати провоєнну спільноту, що він, як і раніше, прихильний до свого початкового уявлення про «перемогу» і має намір домагатися її більш традиційними засобами.
Аналітики Інституту діляться кількома висновками про злет та падіння Пригожина за останні місяці:
- на даний момент Путін, схоже, вирішив не покладатися на Пригожина та його найманців, а натомість знову довіритися Герасимову, Шойгу та регулярній армії РФ;
- рішення Путіна зосередитися на регулярних російських збройних силах маргіналізує ПВК Вагнера та всю умовну фракцію «силовиків» (до них ISW раніше відносив Пригожина і Кадирова), які, проте, продовжують робити свій внесок у війну Росії проти України;
- раніше Путін, ймовірно, звернувся до найманців Пригожина, щоб пережити період після кульмінації сил армії РФ на тлі безрозсудної та вкрай витратної для неї спроби захопити Сєвєродонецьк та Лисичанськ;
- у цей період Пригожин, ймовірно, вважав, що зусилля його ПВК в Україні принесуть йому військову та політичну владу в Росії;
- недавнє очевидне падіння та зниження ролі Пригожина відображає реальну обмеженість його фактичної, а не уявної «влади»;
- Путін, ймовірно, завжди планував повернути Пригожина на його місце, як тільки регулярні війська РФ покращать свої можливості настільки (в т.ч. завдяки мобілізації), щоб і надалі нести тягар продовження війни.
Зміна ставлення Путіна до Пригожина має як позитивні, так і негативні наслідки для воєнної кампанії Росії проти України, пишуть аналітики ISW. З одного боку, Путін дистанціюється від важко контрольованої групи найманців, яка складається переважно з недисциплінованих та ув’язнених, якими командують найжорстокішим чином. Маргіналізацію таких людей, як Пригожин, у структурах якого людей забивають кувалдою, а потім відправляють такі кувалди як «подарунки», в ISW вважають позитивним фактором. Це може знижувати ймовірність того, що Путін поступиться більш шаленим вимогам ультраправих провоєнних сил у РФ — що, можливо, ще більше знизить і так низьку ймовірність ірраціонального сценарію ескалації з боку Росії, вважають в Інституті.
З іншого боку, тривогу його експертів викликає відродження ставки Кремля на професійних російських військових. Пригожин ніколи не зміг би створити потужний і стійкий національний військовий апарат. І поки Путін покладався на підхід Пригожина, він відтягував той день, коли РФ зможе відновити боєздатність своєї регулярної армії. Тепер посилення ролі Герасимова ймовірно, повертає Росію на шлях відновлення її збройних сил. «НАТО вчинило б правильно, якби взяло до уваги такий розвиток подій як питання своєї власної безпеки в майбутньому — крім того, що це могло б передвіщати Україні», — резюмують експерти ISW.
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- Голова Державної Думи РФ В’ячеслав Володін виступив із неправдоподібними погрозами ядерної ескалації. ISW продовжує вважати, що Росія навряд чи застосує ядерну зброю в Україні і вкрай малоймовірно, що застосує її проти Заходу. Тому заяви Володіна в Інституті вважають лише черговим кроком у рамках інформаційної кампанії РФ, яка спрямована на стримування подальшої західної допомоги Україні.
- 22 січня російські «воєнкори» продовжували обговорювати потенціал можливих майбутніх наступів — як РФ, так і України — або міркували про те, які райони можуть бути найбільш пріоритетними цілями.
- Російські сили продовжують обмежені контратаки у спробі відновити втрачені позиції вздовж лінії Сватово-Кремінна.
- Війська продовжують наступальні операції в районі Бахмута та Донецька-Авдіївки.
- У російських джерелах стверджують, що війська РФ продовжують наступальні операції на двох напрямках у Запорізькій області, основні зусилля нібито зосереджені в районі Гуляйполя та Оріхова. Проте начальник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського спрямування Євген Єрин заявив, що російські війська не ведуть масштабних операцій на запорізькому напрямку.
- Окупанти продовжували захоплювати цивільну інфраструктуру на окупованих територіях України на шкоду безпеці цивільного населення.
Карта бойових дій: битва за Бахмут та Соледар, бої на Донбасі, на півдні та на північному сході України
