Мовчання ягнят. Чому російські олігархи не здійснять «палацовий переворот» у Москві — розслідування FT

7 вересня 2022, 22:10
Сюжет
Російські олігархи та представники великого бізнесу на зустрічі з Володимиром Путіним у Кремлі у день вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року (Фото:Прес-служба Кремля)

Російські олігархи та представники великого бізнесу на зустрічі з Володимиром Путіним у Кремлі у день вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року (Фото:Прес-служба Кремля)

Багато російських олігархів, які втратили левову частку статків через санкції після вторгнення РФ в Україну, виступають проти війни, але обрушили свій гнів не на Кремль, а на країни Заходу. Вони вважають, що не можуть вплинути на рішення Володимира Путіна, і вирушили до західних судів.

Про це у своєму новому розслідуванні пише британська The Financial Times.

Її журналісти поспілкувалися із сімома російськими олігархами, які стали об'єктами персональних санкцій Заходу. Крім того, серед співрозмовників FT були високопоставлені банкіри, нинішні та колишні керівники великих компаній, колишні російські чиновники, друзі та родичі великих бізнесменів. За підсумками цих інтерв'ю «вимальовується група олігархів, які виступають проти війни Путіна й обурені тим, що вона зруйнувала їхнє становище», пише видання. «Однак одночасно вони озлоблені й на Захід, вважаючи, що їх зробили цапами-відбувайлами за події, які від них не залежать», — пише FT.

Відео дня

НВ переповідає найважливіші факти та висновки з цієї публікації.

Олігархи vs Захід

Відтоді, як 24 лютого 2022 року Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, рахунки десятків російських олігархів у західних банках були заморожені, а деяким із них довелося відмовитися від своїх часток у західних компаніях і позбутися середземноморських особняків, нагадує FT.

«Але через шість місяців [після початку великої війни] мало ознак того, що санкції спонукають олігархів до „палацового перевороту“ проти Путіна. Натомість вони мали зовсім інший вплив. Усе більше сердячись на західні уряди, російські олігархи щосили намагаються втримати те, що залишилося від їхнього багатства», — пишуть автори публікації.

Вони наводять приклад розмови, що відбулася навесні 2022 року, між російським мільярдером Михайлом Фрідманом і тимчасовою повіреною у справах США в Україні Крістіною Квін, яка на той момент була найвищим американським дипломатом в Україні. Фрідман, який виріс в українському Львові, але має російський та ізраїльський паспорти, а більшу частину свого статку в $13 млрд накопичив у Росії, зателефонував Квін із несподіваною пропозицією в перші тижні вторгнення.

Він заявив, що готовий пожертвувати частину свого статку Україні на відшкодування збитків, завданих війною, якщо натомість США допоможуть йому уникнути санкцій. Однак, як розповіли FT три джерела, розмова швидко перейшла на підвищені тони. Фрідман почав кричати і лаятися на адресу Крістіни Квін, наполягаючи на тому, що не має впливу на Путіна.

«Він говорив про свою любов до рідної України, — розповідає один із співрозмовників FT. — Але потім явно зірвався на емоції — мовляв: «Ви хочете відібрати всі мої гроші!».

У відповідь на це Квін заявила Фрідману, що їхня розмова закінчена, і поклала слухавку. Потім олігарх написав дипломатці текстове повідомлення з вибаченнями, але не отримав відповіді. Офіційно бізнесмен заперечує, що така розмова мала місце, а Держдеп США заявив, що не коментуватиме цю тему.

Однак на цьому Фрідман не зупинився. За інформацією Finacial Times, він і його діловий партнер Петро Авен мали намір домогтися послаблення санкцій через західні суди.

Щонайменше 21 російський бізнесмен розпочав судові процеси проти ЄС, намагаючись скасувати введені проти них санкції. Про це свідчать документи, подані до Європейського суду в Люксембурзі, та дані обізнаних із питанням джерел FT.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

І якщо деякі з цих олігархів приватно визнають, що подібних юридичних зусиль може бути недостатньо, щоб повернути їхні активи на Заході, то Авен і Фрідман, раніше вже «уславлені» своїми жорсткими судовими баталіями в британських судах, готові йти в цьому процесі до кінця. «Ці хлопці по-справжньому розлючені, — каже високопоставлений банкір, який добре знає обох олігархів. — Вони енергійні люди та бійці, але це дуже важкий бій».

Співрозмовники FT дають зрозуміти, що такі олігархи вважають себе непричетними до рішень Кремля та прагнення Путіна вести війну з Україною.

«Щоб здійснити палацовий переворот і повалити царя, потрібно спочатку опинитися в палаці. Нікого з цих людей там немає, — каже один із „підсанкційних“ російських бізнесменів. — Як Фрідман має впливати на рішення президента із Великої Британії? І навіть якби Фрідман перебував у своєму будинку в Москві, то однак не мав би жодних контактів із президентом. Як він міг би вплинути на його рішення?»

Олігархи vs Кремль

Усього через кілька місяців після того, як він уперше обійняв посаду президента у 2000 році, Путін зібрав найвизначніших російських олігархів у Катерининській залі Кремля. Тоді він роз’яснив їм нові правила для великого бізнесу в Путінській Росії. Головне з них — триматися «на відстані витягнутої руки» від політики, якщо вони хочуть зберегти свої статки, нагадує FT.

У цьому ж залі Путін зібрав олігархів і 24 лютого 2022 року, у день вторгнення в Україну. На цій зустрічі Авен, партнер Фрідмана, був одним із двох членів «семибанкірщини» — семи бізнесменів, які фінансували переобрання Бориса Єльцина президентом 1996 року, що залишилися в Росії. Інші, хто наважився кинути виклик Путіну, або опинилися у вигнанні, як колишній нафтовий магнат Михайло Ходорковський, або мертві, як Борис Березовський.

Тим часом багато хто з російських олігархів, які колись любили проводити час на Заході, зараз змирилися з вимушеним поверненням до Росії. Ті з них, хто живе у Москві, «покірно прийняли зниження свого статусу в країні, що воює», пише FT.

Один із російських бізнесменів, із якими поспілкувалося видання, вважає, що західні санкції змушують еліти РФ бути ще ближчими до Кремля, навіть якщо вони воліли б дистанціюватися від нього. «Деякі люди вирішують так: «А чи потрібне мені все це [протистояння санкційному режиму Заходу]? Я повернуся до Москви, де із задоволенням ходитиму до ресторанів і почуватимуся чудово», — цитує британська газета цього співрозмовника.

Надії на те, що в РФ такі мільярдери чинитимуть запеклий опір планам Кремля, найімовірніше марні, вважає колишній посол США в Москві Майкл Макфол. Він показує, що в Росії є два типи олігархів. «Є олігархи 1990-х, і ми [на Заході] всі дуже пишаємося, коли накладаємо на них санкції та вилучаємо їхні яхти. Але давайте визнаємо відкрито: ці хлопці не мають жодного впливу на Володимира Путіна», — зазначає Макфол. З іншого боку, нагадує він, є нова когорта російських мільярдерів. «Це по-справжньому багатий хлопець, і він близький до Путіна, але він по-справжньому багатий саме тому, що він близький до Путіна, — характеризує Макфол типового представника цього прошарку олігархів РФ. — Тому він не має важелів тиску, щоб змусити його зупинити війну».

При цьому олігархи відчувають, що вони опинились у пастці — між тим, аби мовчки змиритися зі своєю долею в Росії, і тим, що зіткнуться з розправою, якщо наважаться виступити проти війни.

Ті підсанкційні мільярдери, які все ще залишаються за межами РФ, «регулярно отримують дзвінки з Кремля з закликами повернутися додому», повідомляє FT із посиланням на двох осіб, які отримували такі дзвінки, і ще кількох із тих, хто знайомий із таким підходом Москви.

«Вони [олігархи] кажуть, що бояться бути отруєними, але насправді бояться втратити свої гроші та репутацію», над побудовою якої так старанно працювали, каже високопоставлений російський бізнесмен. Зараз «не знають, як діяти в такій ситуації», додає він. «Вони повністю дезорієнтовані», — робить висновок цей співрозмовник.

А у відповідь на запитання, чому вони не виступають проти війни активніше, кілька російських олігархів указали на справу банкіра Олега Тінькова. У травні ексцентричний магнат заявив, що був вимушений «за копійки» продати частку у своєму банку Тінькофф після того, як засудив «божевільну війну» Путіна в Instagram. Для деяких олігархів цей інцидент став «повчальною історією про те, як засудження війни може коштувати їм статків», пише Financial Times. Сам же Тіньков розповів інтерв'юеру Юрію Дудю: «Фрідман мені зателефонував і сказав: Ти божевільний. Він каже: „Тобі треба було спочатку продати, а потім заявити“. Я говорю: „Міш, мені [все одно], я так відчуваю“. Я не можу мовчати».

Фрідман відмовився коментувати цю розмову журналістам FT, але назвав війну трагедією і заявив, що більш відверта критика поставить під загрозу співробітників його компаній у Росії.

У результаті більшість олігархів обмежили свої публічні заяви Європейським судом у Люксембурзі, де продовжують накопичуватися їхні позови.

«Я міг би зробити щось корисне та протистояти захопленню економіки державою. Але в мене більше немає активів, — заявив FT один із магнатів, який був присутній на зустрічі з Путіним 24 лютого. — Тепер я витрачаю весь свій час на те, щоб позиватися до ЄС».

При цьому низка російських олігархів обурена тим, що в низці випадків, запроваджуючи санкції проти них, ЄС фактично викрив їх у фінансуванні військової машини Путіна через податки, сплачені великими російськими компаніями. Однак підсанкційні мільярдери заявляють, що це лише мізерна частина тих сум, які самі європейські країни витратили на російську нафту та газ із початку вторгнення.

«ЄС допомагає Путіну більше, ніж ми, — каже один із тих, хто заперечує проти включення до санкційного списку. — Нехай вони запровадять санкції проти себе».

Олігархи vs Україна

Однак, оскільки судові процеси в ЄС, ймовірно, затягнуться на роки, деякі російські олігархи розглядають ідею своєрідного «викупу» готовність відмовитися від частини свого багатства на користь України в обмін на відміну санкцій.

За словами обізнаних джерел FT, із такими пропозиціями, окрім Фрідмана, до Києва звернулося ще кілька російських бізнесменів, пропонуючи «послугу за послугу».

«Якби існувало правило, згідно з яким вони віддають 50% [свого статку] на підтримку України, а решту 50% залишають собі, то [російські олігархи] прибігли б усі до єдиного», — стверджує високопоставлений російський бізнесмен. — Проблема в тому, що вони не мають виходу. Вам потрібно задати їм якийсь напрям, якого можна прагнути".

Цей бізнесмен стверджує, що, незважаючи на загрозу репресій у РФ, більшість олігархів готові вхопитися за шанс повернути свої кошти, оскільки «Путін може запропонувати їм щось лише у [віддаленому] майбутньому». «Але все, чого вони хочуть, — це зараз повернути ті гроші, які в них були і які вони втратили».

Однак в Україні до таких побажань ставляться скептично. «Україна не використовує санкції як інструмент торгу. Це справа принципу, — каже заступник голови Офісу президента України Ростислав Шурма. — Головна мета санкцій — зупинити війну, а не знайти певні умови, щоб погодитися на їх відміну».

Наприклад, зусиль Фрідмана після 2014 року, включно з фінансуванням джазового фестивалю у Львові та меморіалу у Бабиному Яру, виявилося замало, щоб Україна підтримала зняття з нього санкцій. За словами джерела FT, Володимир Зеленський заявив, що погодиться на це лише в тому випадку, якщо Фрідман засудить Путіна, рішучіше виступить проти війни та порве свій російський паспорт.

Фрідман же заперечує, що будь-коли обговорював із владою України отримання українського громадянства.

Інші чиновники у Києві мало співчувають «тяжкому» становищу російських олігархів, пише FT. «24, 25, 26, 28 лютого — саме тоді треба було визначитися, де ти перебуваєш, — каже секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов, маючи на увазі перші дні війни. — На боці світла? Чи на боці темряви?».

Редактор: Інна Семенова
Показати ще новини
Радіо NV
X