Коли
влігся
попіл

6 і 9 серпня 1945 року США підірвали два ядерні боєприпаси над японськими містами Хіросіма та Нагасакі. Це стало першим і єдиним в історії людства бойовим застосуванням ядерної зброї.

НВ наводить головні факти про трагедію.

Більшість жертв - цивільні

Протягом двох-чотирьох місяців внаслідок атомних бомбардувань загинуло від 90 тисяч до 146 тисяч людей у Хіросімі і від 39 тисяч до 80 тисяч людей у Нагасакі. Близько половини жертв загинули в перший день. Решта вмирали поступово: від опіків, променевої хвороби і травм, погіршених хворобами та недоїданням.
Хоча в Хіросімі був значний військовий гарнізон, більшість жертв атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі - цивільні. Військових серед загиблих було близько 20 тисяч осіб. На момент атомного бомбардування — о 8:15 за місцевим часом — багато жителів Хіросіми перебували на вулиці, оскільки незадовго до нього у місті скасували попередження про авіаналіт.

Населення Хіросіми становило близько 340−350 тисяч осіб. Внаслідок вибуху і виниклого після нього вогняного шторму загинуло близько 70−80 тисяч людей — приблизно 30% населення міста. Ще близько 70 тисяч людей були поранені.
22-річній Тойоко Кугаті, яка постраждала під час атомного бомбардування Хіросіми, надають допомогу / Фото: Hiroshima Peace Media Center
У Хіросімі відразу ж були вбиті або поранені близько 90% лікарів і 93% медсестер — більшість із них на момент вибуху атомної бомби перебували в центрі міста, який постраждав найсильніше. Лікарні були зруйновані або сильно пошкоджені. У лікарні Червоного Хреста чергував лише один лікар — Теруфумі Сасакі.

До полудня 6 серпня поліція та волонтери створили центри евакуації в лікарнях, школах і на трамвайних зупинках, а в бібліотеці Асано був відкритий морг. Мер Хіросіми Сенкічі Авайя загинув у своїй резиденції під час сніданку із сином та онукою. Через це управління містом і координацію зусиль з надання допомоги взяв на себе маршал Сюнроку Хата, який був легко поранений.

У Нагасакі в день бомбардування перебувало близько 263 тисячі людей. Атомну бомбу над Нагасакі скинули об 11:02 за місцевим часом майже за 3 км від запланованого місця, тому вибух був обмежений долиною Уракамі, а більша частина міста була захищена пагорбами. Завдяки цьому, хоча атомна бомба, скинута на Нагасакі, була потужнішою, ніж скинута на Хіросіму, жертв і руйнувань тут було менше.

Оцінка кількості загиблих відразу ж після ядерного бомбардування Нагасакі варіюється між 22 і 75 тисячами людей. Щонайменше 60 тисяч людей були поранені.
Великі розбіжності в оцінках загальної кількості загиблих у Нагасакі до кінця 1945 року — від 39 до 80 тисяч — пов’язані з тим, що в місті було багато робітників без документів і через нього проїздило багато військовослужбовців.Як і в Хіросімі, внаслідок бомбардування медичні установи міста сильно постраждали. У початковій школі Шинкозен, яка служила головним медичним центром, була створена імпровізована лікарня. Завдяки тому, що залізничне сполучення з Нагасакі не перервалося, багатьох постраждалих евакуювали в лікарні у сусідніх містах.

На Хіросіму і Нагасакі скинули різні види ядерних бомб

У бомби, скинутої на Хіросіму, була кодова назва Малюк (Little Boy). Її довжина була 3 м, діаметр — 71 см, вага — 4,4 тонни.

Бомба містила 64 кг високозбагаченого урану-235, ядерного поділу зазнало менше кілограма цього урану. Потужність вибуху склала 15 кілотонн у тротиловому еквіваленті.
Атомна бомба Малюк / Фото: archives.gov
Відразу після поділу урану стався спалах інтенсивного нейтронного і гамма-випромінювання. Його смертельний радіус становив приблизно 1,3 кілометра і покривав приблизно половину площі вогняної бурі.

Згідно з оцінками, 30% людей, які загинули відразу, отримали смертельні дози цього випромінювання, але померли під час вогняної бурі до того, як ураження радіацією стало очевидним. Більше 6 тисяч людей вижили після вибуху і пожежі, але незабаром померли від радіаційних уражень. Серед тих, хто вижив після травм, 30% мали променеві ураження, від яких вони одужали, але після цього з більшою імовірністю могли захворіти на рак.

Радіоактивне забруднення від вибуху було невелике, оскільки бомба вибухнула на висоті 600 метрів над землею. За такого вибуху продукти ядерного ділення піднімаються у стратосферу, де вони розсіюються і стають частиною глобального навколишнього середовища.

На Нагасакі була скинута бомба під назвою Товстун (Fat Man). Довжина бомби становила 3,3 м, діаметр — 1,5 м, вага — 4,7 тонни.
Атомна бомба Товстун / Фото: War Department. Office of the Chief of Engineers. Manhattan Engineer District / archives.gov
У цій бомбі було плутонієве ядро масою 6 кг, оточене масивною оболонкою зі збідненого урану 238. Бомба вибухнула на висоті близько 500 м. Потужність вибуху становила 21 кілотонн у тротиловому еквіваленті.

Найсерйознішим довготривалим наслідком вибуху бомби в Нагасакі була лейкемія з ризиком 46% для тих, хто зазнав опромінення внаслідок вибуху. Частина жертв померли від опіків і променевої хвороби.

Хіросіма була основною ціллю, а Нагасакі - ні

6 серпня 1945 року Хіросіма була основною ціллю атомного бомбардування, але були і дві запасні - міста Кокура і Нагасакі.

У першу чергу бомбардування залежало від погоди — пілот атомного бомбардувальника повинен був бачити свою ціль. Перед бомбардуванням 6 серпня над Хіросімою, Нагасакі і Кокурою пролетіли літаки-розвідники. Безхмарне небо було лише над Хіросімою.

Під час другого ядерного бомбардування основною ціллю було місто Кокура, а Нагасакі - запасною. Спочатку бомбардування було заплановане на 11 серпня, але оскільки на цей час прогнозувалася хмарна погода, його перенесли на два дні раніше.

Ще до вильоту на атомному бомбардувальнику виявили неполадку з паливним насосом в одному із запасних баків з пальним, але бомбардування вирішили через це не відкладати.Літаки-розвідники доповіли, що, незважаючи на хмарність над Кокурою і Нагасакі, бомбометання все-таки можливе.

Літак з атомною бомбою попрямував до Кокури, але поки він долетів до міста, хмари згустилися. Після трьох невдалих заходів літак вирушив у Нагасакі. Тут теж було хмарно, але потім бомбардир-навідник помітив щілину у хмарах і було вирішено скинути бомбу, орієнтуючись на неї.

У підсумку бомба вибухнула майже посередині між двома основними цілями у Нагасакі, сталеливарними і гарматними виробництвами Міцубісі на півдні і торпедним заводом Міцубісі - Уракамі на півночі, і завдала меншої шкоди, ніж у Хіросімі, хоча і була потужнішою.

Трагедія і біль розбомбленої Хіросіми в одному фото

Репортер американського журналу Life Бернард Гоффман посеред згарища, на яке перетворилася Хіросіма після атомного бомбардування, 8 вересня 1945 року / Інфографіка: Стенлі Траутман / AP

«Не ми почали цю війну, а всі, кому не подобається, як ми її закінчили, нехай пригадають, хто саме її розпалив», — такою була відповідь американського генерала Леслі Гровза на закиди щодо безжальних бомбардувань Хіросіми і Нагасакі в серпні 1945 року.

Гровз з військового боку керував проєктом Мангеттен, який забезпечив Сполучені Штати першою ядерною зброєю в світі. Однак ні генерал, ні вчені-розробники під орудою Роберта Оппенгеймера, не могли реально оцінити масштаб ураження від їхнього витвору. Адже випробування атомної бомби проводилося в безлюдній пустелі штату Нью-Мексико.Коли ранком 6 серпня 1945 року ядерний гриб виріс над Хіросімою, японське командування не могло зрозуміти, що саме знищило ціле місто і 70 тис. його жителів. Чутки про надпотужну зброю ширилися постійно наприкінці війни. А лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер відкрито попереджав, що його фізики вже на крок від чогось подібного.

Однак ніхто не міг передбачити, що лише одна бомба, скинута з непоміченого літака, може миттєво спричинити таку руйнацію з масовими жертвами.


Через 16 годин після вибуху президент США Гаррі Трумен оголосив про застосування нової зброї його військо-повітряними силами: «Бомба мала потужність понад 20 000 тонн в тротиловому еквіваленті. … Це атомна бомба. Це використання основної сили всесвіту. Силу, з якої черпає свою міць сонце, було випущено проти тих, хто приніс війну на Далекий Схід».

9 серпня ВПС США здійснили повторне атомне бомбардування, яким знищило порт Нагасакі. Загинули 74 тис. японців. Через дві години після цього генерал Дуглас Макартур, головнокомандувач американських військ на Далекому Сході, випустив прес-реліз, у якому йшлося: «Руйнування, завдані атомною бомбою, були непотрібною трагедією, якої можна було уникнути».

Через п’ять днів імператор Хірохіто оголосив про капітуляцію Японії.

Генштаб США мав альтернативний план приборкання ворога на його території. Згідно з ним остаточний розгром супротивника передбачався на основних японських островах у листопаді 1947 року. Враховуючи попередні бої з підданими Хірохіто та їхню завзятість, втрати американців виносилися щонайменше у 300 тис. тільки вбитими. Військове міністерство США вже виготовило півмільйона медалей Пурпурове серце, які традиційно вручають родичам загиблих і пораненим на війні.

Ці можливі жертви стали в подальшому головним аргументом необхідності атомних бомбардувань. Через кілька днів після вибухів дослідження громадської думки, проведене інститутом Геллопа, показало, що 85% американців схвалюють атаки. А за повторним опитуванням вже після війни, майже кожен четвертий громадянин США хотів, щоб таких бомб на Японію, до її капітуляції, було скинуто якомога більше.

Перші кілька тижнів офіційний Вашингтон приховував справжні масштаби катастрофи японських міст. Наприкінці серпня інформаційна агенція United Press повідомляла, що жертви нальотів отримали травми, які можна було б очікувати від звичайного бомбардування. А газета The New York Times у редакційній колонці зазначила: «Вчені Сполучених Штатів запевняють, що атомна бомба не матиме будь-яких тривалих наслідків в зруйнованій зоні».

Однак тільки після першого вибуху з уцілілих жителів Хіросіми 50 тис. осіб невдовзі померли від променевої хвороби.На початку вересня зруйновані японські міста відвідали американські журналісти. Вважається, що першим з них був штатний автор журналу Life Бернард Гоффман (на фото). Коли справжні наслідки бомбардувань вже не можна було приховати, керівник проєкту Мангеттен назвав радіаційне забруднення «доволі приємним способом померти».

Вже ці слова генерала Гревза The New York Times у торішньому матеріалі до роковин трагедії цитувала з гіркою іронією.

Читайте також

Чорнобиль 35 років по тому. Найбільша техногенна катастрофа в історії людства в цифрах і фактах

26 квітня 1986 року, на території України сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС
Читати статтю

Як 10 норвезьких спецназівців зупинили роботу вчених Рейху над атомною бомбою

На початку 1943 року десять норвезьких спецназівців підірвали завод компанії Norsk Hydro, який виробляв важку воду
Читати статтю
© ООО «ВИДАВНИЧІЙ ДІМ «МЕДІА-ДК».
Всі права захищені.E-mail редакції: news@nv.ua, відділ реклами: sales@nv.ua