14 серпня 2018, вівторок

Він дуже переживав про долю Горбачова. Інтерв'ю з особистим фотографом Джорджа Буша-старшого

Сьюзен Біддл фотографувала багатьох президентів США
2015.inurbino.net

Сьюзен Біддл фотографувала багатьох президентів США

Колишній фотожурналіст The Washington Post Сьюзен Біддл п'ять років пропрацювала у Білому домі. Cпочатку вона документувала президентство Рональда Рейгана, а після того стала особистим фотографом Джорджа Буша - старшого. Про те, як це - працювати із першою особою Сполучених Штатів - у неї розпитав кореспондент Радіо НВ Богдан Амосов під час Львівського медіафоруму.

- Ви бачили багато того, що відбувалося у Білому домі. Чи президенти Сполучених Штатів щирі у своїй поведінці перед публікою? Вони такі самі, як в житті, чи імідж президента та особисте життя відокремлені?

- Я гадаю, це залежить від особистості президента. Я провела величезну кількість часу із Джорджем Бушем-старшим. І він був такий самий весь час. Він не надягав на себе маску публічної особистості. Він завжди був дуже сімейним чоловіком, він був дуже "президентською" особистістю. І в нього було стільки досвіду із першими особами інших країн під час роботи в ООН чи із Центральним розвідувальним управлінням! Я не бачила якоїсь відмінності. Але я чула від жінки, яка працювала на Джорджа Буша-молодшого, коли вона і я бачили, як він виходить до преси - він був як олень перед фарами. Поза сценою - він людина із почуттям гумору і дуже розслаблений. А от батько-Буш був саме таким, як ми його бачили.

Батько-Буш був саме таким, як люди його бачили, розповіла особистий фотограф екс-президента США/ Фото Susan Biddle

- А що ваші колеги зараз кажуть про Трампа?

- Я його не фотографувала. Я його бачила один раз, але він ще тоді не був президентом. Це складно пояснити, але він дуже відрізняється від усіх президентів, яких я знаю. Я почала фотографувати Ніксона, потім були Форд, Картер, потім я працювала на Рейгана і Буша. Я фотографувала Клінтона, Буша-молодшого, Обаму. І я ніколи не бачила нічого подібного до Трампа, порівнюючи з ними усіма. Він просто інший.

- Як близько президент підпускає до себе особистого фотографа? Чи є якісь червоні лінії, які не можна перетинати?

- Це залежить від того чи ти фотограф Білого дому, чи ти просто фотограф від преси.

- Я маю на увазі фотографа Білого дому.

- Ну знову-таки, я вважаю, все залежить від особистості президента. Наприклад президент Буш - він дуже цінував твою роботу. Він міг давати невеликі поради. Одного разу, він мене побачив і сказав: "Дорога Сьюзан, я бачив, як ти фотографувала біля тієї стіни в Парижі. Там у тебе був найкращий кут зйомки. Дякую за те, що ти робиш".  І це дійсно було дуже мило. Але він був також колишній керівник Центрального розвідувального управління. Тож він переживав за зливи та витоки. Він боявся, що секрети можуть просочитися назовні. І ось чому він інколи після дуже делікатної зустрічі міг мені сказати "Окей, Сьюзан, у тебе вже є історія". Це означало "Ти маєш вийти".

Буш-старший грає у "підкову" з персоналом Білого дому / Фото Susan Biddle

- Чи були такі ситуації, коли спецслужби змушували вас видалити певні фотографії?

- Ні. Всі фотографії йдуть у архів в президентську бібліотеку. Рейгана - в бібліотеку Рейгана, яка розташована в Каліфорнії. Буша - у його бібліотеку в Колледж-Стейшн, в Техасі. І технічно - це все загальнонаціональне надбання. Це державна робота і приватні особи мають до неї доступ. Але, якщо я колись буду видавати книгу, я хотіла б бути певна, що фото, які я виберу, будуть затверджені державою. Але ніхто мені ніколи не казав, що я чогось не можу публікувати. Окрім Марліна Фітцвотера - прес-секретаря Рейгана. Коли [я зробила] фото Рейгана, який обіймає картонний макет самого себе, він сказав: "Ніколи не публікуй це". Але я показувала його багато разів.

- Білий дім - це місце, в якому президент США і живе, і працює. Чи були курйозні випадки, коли ви заставали президента зненацька, наприклад в самих трусах?

- Ні, для фотографа все ж таки намальована умовна червона лінія. Ти можеш піти у приватну резиденцію. Так, я була там багато разів. Але тебе не пустять занадто близько. Умовно кажучи, у їхню вбиральню ти не попадеш. Одного разу я зайшла у спальню тоді, як до Буша подзвонили. Якраз саме в той час [лідер СРСР Михайло] Горбачов був [заблокований] в Криму. В цей час у спальні також була місіс Буш. Я була здивована, що мені вдалося туди потрапити. Але це був історичний момент, тому звісно вони мене пустили. Тому що вони це розуміли. І те, що я чую про Трампа - це те, що він, судячи з усього, дуже сильно усвідомлює історичний хід речей [сьогодні]. Тому він стає більш розслаблений перед фотографами.

Президент Буш-старший говорить по телефону із Горбачовим, якого заблокували на дачі в Криму / Фото Susan Biddle

- У той час коли розвалювався СРСР, ви саме працювали у Білому домі. Яка там була реакція на  ці події? Ви можете щось виокремити?

- Це було тоді, коли Єльцин прийшов до влади?

- Так.

- Я не можу нічого такого особливого згадати, але пам'ятаю, що Буш дуже сильно переживав за Горбачова, тому що Горбачов йому дуже подобався.

- Він переживав особисто за Горбачова? Тобто не за те, що СРСР розпадається?

- Горбачов був на своїй дачі в Криму. Я пам'ятаю, ми приїжджали до Росії щонайменше двічі, коли Єльцин став президентом. Після того. як це сталося, ми також приїжджали в Україну. І я вже тоді помітила, що Україна не є частиною Росії. Ми відвідували Бабин Яр та інші місця...

Буш-старший був у дружніх стосунках із Горбачовим / Фото Susan Biddle

- Ви дивилися серіал Картковий будиночок?

- Ні, я дивилася Західне крило. А мій чоловік дивився Картковий будиночок.

- В серіалі зображена атмосфера інтриг і нещирості. Чи в помітили ви щось таке в Білому домі?

- Я цікавлюся, що зараз відбувається у Білому домі Трампа. Це дещо інше.

- Я маю на увазі під час своєї роботи у Білому домі...

З Бушем... я не можу сказати. Як я вже казала, не важливо, хто що думає про Буша як про політика. Про його політику. Як особистість, він дуже гарна людина. І я не можу уявити, щоб він брехав чи займався інтригами.

 Хтось з онуків влучив в обличчя президентові Бушу під час гри в сніжки / Фото Susan Biddle

- Як стати фотографом Білого дому? Це просто удача?

- Певною мірою так. Я ніколи не могла уявити, що буду цим займатися, тому що для мене це більше схоже на роботу із громадськістю. Ну знаєте, не справжня журналістика. І це не є справжньою журналістикою. І я не була впевнена, що хочу припиняти роботу журналістом. Але я була знайома з керівником фотослужби Білого дому, і один з їхніх фотографів звільнився. І мені подзвонили. Я тоді працювала у The Denver Post і любила свою роботу. І одного разу мені подзвонили і сказали - у нас тут вакансія, тобі цікаво? І це саме був останній рік Рейгана. Я думала, добре, я попрацюю рік і повернуся в The Denver Post.

- У чому завдання фотографа Білого дому? Просто популяризація президента?

- Ні, ти не популяризуєш, і ти не зовсім знімаєш репортаж... Але певною мірою ти все ж таки знімаєш репортаж про цього президента і про Білий дім в ці роки. Я цінувала той час, коли працювала в газеті. Я фотографувала усе, що виглядало для мене цікавим. Я старалася розкрити особистість цих людей, а не просто займатися ремеслом.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Країни ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: