Страшніше за війну. Як епідемія іспанського грипу на початку ХХ століття затьмарила Першу світову - фото
НВ Преміум

Страшніше за війну. Як епідемія іспанського грипу на початку ХХ століття затьмарила Першу світову

12 березня 2020, 16:39

Епідемія іспанки, яка забрала на початку ХХ століття до 100 млн життів, затьмарила війну

Автор: Олег Шама
Початок ХХ століття підкинув світу безліч неприємних сюрпризів. Головним з них була Перша світова. Але епідемія іспанського грипу, яка забрала до 100 млн життів, затьмарила навіть війну. Найпотужніший удар хвороби припав на осінь 1918 року.
Відео дня
Фатальна епідемія

В осени 1918 року в Нью-Йорку поліцейські заарештували понад 500 осіб лише за те, що ті, перебуваючи на вулиці, плювали на тротуар. Влада мегаполісу хвилювалася аж ніяк не за манери городян або чистоту — заборону на плювки і кашель в громадських місцях мерія запровадила через хворобу — грип.

Особлива його форма, що з’явилася на початку року, до жовтня спровокувала епідемію і посіяла паніку в усьому світі. Симптоми на початку захворювання були такими ж, як у звичайного грипу. Однак ця недуга з’являлася у здорової людини, як правило, вранці, а вже до вечора викликала кривавий кашель.

Ще через кілька годин з високою ймовірністю наставала смерть. Антибіотики в той час ще не були винайдені, і в разі масових захворювань лікарі кидали всі зусилля не на лікування, а на те, щоб хвороба не поширювалася.

Німа жертва грипу: Уславлена зірка німого кіно Російської імперії Віра Холодна, яка опинилася в 1919 році в Одесі, померла від іспанського грипу (на фото її похорон)
Німа жертва грипу: Уславлена зірка німого кіно Російської імперії Віра Холодна, яка опинилася в 1919 році в Одесі, померла від іспанського грипу (на фото її похорон) Фото:

Медики в найрозвиненіших країнах дивувалися — всупереч закономірностям попередніх епідемій, нова хвороба найбільше вражала не старих і дітей, а фізично міцних людей у віці 20−40 років.

Це обеззброювало лікарів у їхніх прогнозах, а швидкоплинність недуги не дозволяла провести нормальні спостереження за її протіканням. Влада також виявилася безсила в організації карантинних заходів, адже їх насамперед застосовували у бідних міських районах і там, де було найбільше шкіл.

Актриса Віра Холодна (Левченко) померла від грипу в 25-річному віці
Актриса Віра Холодна (Левченко) померла від грипу в 25-річному віці Фото:

Весною 1919-го епідемія відступила. До кінця року медики підбили невтішний підсумок: на грип перехворіли 550 млн осіб — трохи менше третини населення планети.

Грип забрав до 100 млн життів — у десять разів більше, ніж Перша світова війна, що недавно відгриміла.

Вакцину від хвороби знайти так і не вдалося.

Іспанський американець Форт-Райлі, Канзас, 1918
Іспанський американець Форт-Райлі, Канзас, 1918 Фото:

Грип 1918−1919 років називають «іспанкою» не зовсім справедливо. Коли стало зрозуміло, що це не зовсім звичайна застуда, яка набуває масового характеру, в більшості розвинених країн було заборонено зайвий раз згадувати про неї в пресі. У Європі ще йшла велика війна, і цензура супротивників, що воювали, не пропускала в маси точну інформацію про втрати або захворювання.

Винятком стала Іспанія. Вона підтримувала нейтралітет, і їй нічого було приховувати свої проблеми. До того ж грипом заразилися 39% підданих іспанського короля Альфонса XIII, який і сам перехворів на цю недугу.

У Мадриді захворів кожен третій житель, а в Барселоні протягом двох тижнів від грипу помирали по 1,2 тис. осіб щодня.

В Наприкінці травня 1918-го іспанське інформагентство Fabra відправило американським колегам з Reuters повідомлення про таємничу хворобу, яка «починається раптом, триває коротко і зникає безслідно». Тому журналісти відразу охрестили грип «іспанським».

Але іспанського в ньому було мало — для європейців він, швидше, став заокеанським.

На початок 1918-го російські більшовики, згідно з німецьким планом, зі змінним успіхом вивели свою країну з війни. У підсумку Німеччина перекинула зі сходу на північний фронт понад 1 млн солдатів і 3 тис. гармат. Здавалося, що до Парижа німцям було вже рукою подати.

Всі надії французи покладали на американські дивізії після того, як США до кінця 1917-го вступили у війну.

Бадьорі заокеанські солдати, ймовірно, і привезли до Європи наднебезпечну хворобу.

Документи тих часів свідчать про виразний американський слід. У лютому 1918-го лікар Лорінг Майнер з Гаскелл-Каунті в штаті Канзас послав до державної служби охорони здоров’я повідомлення про епідемію — в аптеках міста попит на протигрипозні засоби виріс в рази.

Ніхто не надав значення панічній депеші провінційного лікаря. Однак новобранці, які прибули з Гаскелл-Каунті в підготовчий військовий табір Кемп-Фанстон, заразили 1,1 тис. осіб, 38 з яких померли. У таборі Форт-Райлі, розташованому неподалік, випадок повторився.

Там на грип захворів кухонний працівник — і після сніданку в лазареті вже лежали 100 хворих, а до кінця тижня їх стало 500. До відправки на фронт не дожив 41 солдат.

Загальна мобілізація: На вулицях американських міст у той час звичайним явищем були люди в масках
Загальна мобілізація: На вулицях американських міст у той час звичайним явищем були люди в масках Фото:

Зі Сполучених Штатів грип успішно перекочував у окопи Франції, потім атакував мирних громадян, а через порти перебрався в Африку та Азію. У Замбії від «іспанки» загинуло 21% населення.

Рекорд же грип встановив на островах Самоа, тихоокеанських німецьких колоніях, — там від нього помер кожен четвертий.

У Франції німці мали намір розправитися з супротивником якомога швидше, поки основні сили американців не прийдуть на допомогу військам Антанти. Тому вони рухалися настільки швидко, що навіть обози не встигали.

Однак грип зупинив їх. Заступник начальника німецького генштабу Еріх Людендорф повідомляв керівництву, що в 37 дивізіях через хворобу не боєздатний кожен десятий.

Через це наступ німців відкладався. Вирішальну битву на річці Марна в липні-серпні 1918 року вони програли.

Нікого не шкодуючи

Вважається, що в Україну іспанський грип принесли німці. У березні 1918-го вони підписали з більшовиками Брестський мирний договір, згідно з яким південно-західні губернії опинялися в зоні окупації Німеччини. У квітні війська кайзера були вже в Харкові.

Хоча населення Києва до війни не становило й 400 тис., медичні записи вказують, що на грип перехворіло 700 тис. осіб.

Мабуть, в їх число увійшли військові, що переповнювали тоді місто, і жителі навколишніх сіл. Смертність від «іспанки», згідно з тими ж записами, перевищила 10 тис.

Епідемія грипу жахала ще й тим, що вона не обійшла стороною жоден регіон і жодну соціальну групу. Якщо в колишні часи хвороби вражали насамперед бідняків, то «іспанка» косила всіх без розбору.

Зрозуміла була смерть від грипу, наприклад, семи норвезьких шахтарів, які вирушили на Шпіцберген в пошуках роботи. Зокрема, за їхніми останками в 1996-му канадська дослідниця Крісті Данкен спробувала розгадати таємницю хвороби.

Небойові втрати: У 1918 році на фронтах Першої світової війни з’явилися окремі лазарети для солдатів, які заразилися грипом (на фото — лазарет в Люксембурзі)
Небойові втрати: У 1918 році на фронтах Першої світової війни з’явилися окремі лазарети для солдатів, які заразилися грипом (на фото — лазарет в Люксембурзі) Фото:

Але тодішній грип не щадив і заможних людей. У лютому 1919-го в Одесі від нього померла зірка театру і кіно Віра Холодна (Левченко). Повертаючись зі спектаклю в готель Брістоль, вона випала з саней, що перекинулися, в замет.

На наступний день у неї вже була гарячка, а пізніше проявилися всі симптоми «іспанки».

«В Одесі була справжня епідемія, і перебіг хвороби був дуже складним, а у Віри якимось особливо важким, — згадувала сестра актриси Соф’я. — Професори Коровицький і Усков говорили, що „іспанка“ протікає у неї як легенева чума… Все було зроблено для її порятунку. Як їй хотілося жити!». Акторка померла у 25-річному віці.

У Петрограді від «іспанки» померла практично вся родина фізика Петра Капіци — батько і дружина з двома дітьми.

В Європі недуга не пошкодувала австрійського художника Еґона Шіле з його вагітною дружиною. Моралісти тих часів бурчали, що це була кара згори за розпусництво живописця — його навіть судили за картини непристойного змісту.

Світова хвороба: Епідемія дісталася навіть до Японських островів, неабияк налякавши місцеве населення і змусивши жінок додати новий елемент до традиційного костюма
Світова хвороба: Епідемія дісталася навіть до Японських островів, неабияк налякавши місцеве населення і змусивши жінок додати новий елемент до традиційного костюма Фото:

Цю ж причину вбачали містично налаштовані сучасники й у смерті французького поета Гійома Аполлінера.

Однак «іспанка» не пощадила і двох португальських дітей Франсишку і Жасінту Марту, яким у 1916 році біля села Фатіма нібито тричі являлася Діва Марія і повідомляла якісь пророцтва.

Безпорадність лікарів перед епідемією вводила в депресію населення країн з добре розвиненою медициною.

А в листопаді 1918-го у Варшаві Рада з громадської охорони здоров’я прямо заявила: «Ліків від грипу немає, сироватка не дає результатів. Крім запобіжних заходів, інших засобів від хвороби ми не знаємо і, напевно, скоро й не дізнаємося».

Таємничий грип пішов так само несподівано, як і з’явився. Однак ще деякий час лікарі, приховуючи свій непрофесіоналізм, ставили померлим цей діагноз.

Так було зі смертю в червні 1920 року німецького соціолога Макса Вебера. А роком раніше, в березні 1919-го, більшовики оголосили, що від «іспанки» помер голова Всеросійського центрального виконавчого комітету, тодішнього законодавчого органу країни, Яків Свердлов.

Однак історик Юрій Фельштинський на підставі архівних даних пише про те, що червоного лідера перед його смертю смертельно побили в Орлі робітники нібито через його єврейське походження.

Графік смертності. Єдиним населеним місцем, яке не зазнало пандемії, був острів Маражо в гирлі Амазонки в Бразилії
Графік смертності. Єдиним населеним місцем, яке не зазнало пандемії, був острів Маражо в гирлі Амазонки в Бразилії Фото:

Єдиним населеним місцем, яке не зазнало пандемії, був острів Маражо в гирлі Амазонки в Бразилії

У 2007 році американські вчені з університету штату Вісконсин припустили, що відповідь потрібно шукати не в самому вірусі, а в загальному стані хворих.

У випадку «іспанки» міцні організми опиралися хворобі настільки сильно, що це давало побічний ефект на легені.

Саме вони зазвичай були уражені у молодих людей, які загинули від кривавого кашлю. Однак перевірити цю гіпотезу через відсутність «іспанки» вченим не вдалося.

Автор: Олег Шама

Реалізація: Леся Владзіевська

Матеріал опубліковано у № 22 журналу Новое Время від 10 жовтня 2014 року

У тексті використані фото Office of the Public Health Service Historian, Nicholls H, PLoS Biology

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X