Змінити руйнівний вектор. Як проходить світова акція на захист клімату в Україні
Світова акція на захист клімату стартувала з тихоокеанських островів та Австралії, вона пройде з 20 по 27 вересня. Усього до неї долучаться 156 країн на шести континентах.
Кліматичні страйки відбуваються по всьому світу з ініціативи 16-річної шведської активістки Грети Тунберг.
Марш за клімат проходить по всьому світу з 20 по 27 вересня. У Києві він стартував о 12-й дня 20 вересня з Михайлівської площі. До нього приєдналися екоактивісти із Запоріжжя, Херсона, Полтави та Коломиї.
Активісти закликають уряди країн виконувати свої забов’язання у межах міжнародної кліматичної угоди та реалізовувати дієву кліматичну політику.
Зміна клімату буде впливати на життя цього і майбутнього поколінь — на право на життя людей, на право на житло та право на доступ до чистої води, наголосила директорка Amnesty International Україна Оксана Покальчук.
Питання клімату актуалізувалися ще з 80-х років минулого століття. Вже тоді науковці почали закликати до дій, а країни — об'єднуватися.
«Є країни, які знаходяться біля океану, і підвищення рівня світового океану буде безпосередньо впливати на їх доступ до житла. Але якщо ми говоримо про країни, які не мають доступу до океанів або морів, — ті самі землетруси, пожежі напряму впливають на життя людей і їхні права на житло. На сьогодні, відповідно до показників міжнародних організацій, більше мільярда людей не мають доступу до чистої питної води. І ці показники будуть збільшуватися», — зазначила Покальчук.
Вимоги українських активістів
Серед вимог українських активістів — перехід на 100% відновлюваної енергії до 2050 року, відмова від викопного палива та будівництво нових електростанцій на викопному паливі, розповіла Ольга Бойко, експертка кліматичного відділу ГО Екодія.
Крім того, необхідно впроваджувати заходи енергоефективності в усіх секторах і припинити дотувати з державного бюджету промислове тваринництво, яке є одним з головних джерел викидів парникових газів.
Також будуть вимагати розвивати громадський електротранспорт та велоінфраструктуру у містах, заборонити використання, імпорт та виробництво одноразового посуду й пакетів.
«В Україні було ратифіковано Паризьку кліматичну угоду. В 2015 році її ратифікували 197 країн. Цього року Україна переглядатиме внесок у цю угоду, тому що до цього він був дуже неамбітним. Ми планували підвищувати викиди парникових газів, а саме викиди від спалювання викопного палива є причиною швидкої зміни клімату, спричиненою діяльністю людини. І в Україні дійсно промисловість є причиною понад 70% викидів парникових газів», — зауважив Бойко.
Війни за ресурси
Якщо нічого не робити з кліматом, то до 2050 року з’являться 137 мільйонів біженців, що може спричинити локальні війни за продовольство, за водні ресурси, місця для проживання, зазначила в ефірі Радіо НВ виконавча директорка міжнародної організації 350.org у регіоні країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії Світлана Романко.
Вчені говорять, що у людства є всього 11 років для того, щоб змінити вектор шляху. Тому громадськість і експерти на владу покладають зобов’язання розробити певний Кліматичний кодекс та низку законів, які будуть працювати. І в Україні спостерігається певний прогрес у формуванні кліматичної політики, сказала Світалана Романко.
«Якщо нічого не робити до 2030 року і далі продовжувати спалювати нафту, вугілля і газ і не впливати ніяк на тих, хто приймає політичні рішення. Ми будемо мати збільшення кількості людей, які знаходяться у стані крайньої бідності на 122 мільйони у світі. У тому числі в Україні, оскільки наша країна загалом не є країною заможних людей. І в першу чергу це вдарить по нашому населенню», — зауважила Романко.
Нагадаємо, під час візиту до США президент Володимир Зеленський візьме участь, зокрема, і в Саміті з питань зміни клімату 23 вересня, що відбудеться в рамках Генеральної Асамблеї ООН.
