Ніхто навіть не глянув у небо. У 1940-му вже через місяць від початку повітряних атак на Лондон його жителі мало на них зважали

28 липня, 09:23
Ексклюзив НВ
Лондонський молочар розносить замовлення зранку після чергового нічного нальоту німецької авіації на британську столицю. Жовтень 1940 року. (Фото:CBW / Alamy via Reuters)

Лондонський молочар розносить замовлення зранку після чергового нічного нальоту німецької авіації на британську столицю. Жовтень 1940 року. (Фото:CBW / Alamy via Reuters)

Автор: Олег Шама

Всупереч прогнозам фахівців бомбардування Лондона під час Другої світової війни не паралізували місто масовою панікою: через місяць після початку атак лондонці спокійно реагували на вибухи.

«Я лежала, відчуваючи неймовірне щастя та торжество. „Мене бомбили!“ Я продовжувала повторювати ці слова щоразу, намагаючись приміряти фразу, немов нову сукню. „Мене бомбили! Мене бомбили! Мене!“ Жахливо так говорити, коли стільки людей загинуло і постраждало, але за все своє життя я не відчувала такого безмежного та абсолютного щастя».

Відео дня

Це спогад жительки Лондона, яка перенесла в рідному місті найжахливіші бомбардування осені 1940 року. Їх наводить сучасний канадійський соціолог Малкольм Гладуелл як приклад найбільш типової реакції на смертельну загрозу від німецьких літаків.

Лондонський молочар розносить замовлення зранку після чергового нічного нальоту німецької авіації на британську столицю. Жовтень 1940 року. (Фото: CBW / Alamy via Reuters)
Лондонський молочар розносить замовлення зранку після чергового нічного нальоту німецької авіації на британську столицю. Жовтень 1940 року. / Фото: CBW / Alamy via Reuters

Прогнози щодо втрат серед цивільного населення Туманного Альбіону складалися ще задовго до Другої світової війни. І виглядали вони жахливо. Британський урядовий Комітет імперської оборони (CID), пропорційно збільшивши статистику втрат від німецьких повітряних нальотів на Лондон у 1917−1918 роках, підрахував у 1937 році: за 60 днів активних авіарейдів загине щонайменше 600 тис. мешканців, а ще 1,2 млн будуть поранені. Ці страшні цифри набули ще більш зловісного відтінку, коли їх пов’язали з прогнозами психологічних наслідків для мирних жителів.

Ще 1924 року CID заявив, що «моральний ефект повітряного нападу непропорційний матеріальним збиткам», і полягатиме він у тому, що матиме глибокий і стійкий вплив на населення. Моріс Хенкі, секретар Комітету, переконував: «У будь-якій майбутній війні переможе та країна, народ якої довше терпітиме бомбардування з більшим стоїцизмом».

Нам сильно достается каждый день, но Николаевщина никогда не примет Россию – Виталий Ким

youtube.com/watch?v=r3y8AfviMOM&t=571s
Показати ще новини
Радіо НВ
X