Історія повертається. Підписавши ленд-ліз, Байден наблизив війну до «епічного протистояння з Росією» — світові ЗМІ про знаковий документ

10 травня, 11:51
Сюжет
Джо Байден підписує закон про ленд-ліз, 9 травня 2022 року (Фото:REUTERS/Kevin Lamarque)

Джо Байден підписує закон про ленд-ліз, 9 травня 2022 року (Фото:REUTERS/Kevin Lamarque)

Війна Росії проти України — головні події 3 червня

Як очікується, закон допоможе значно полегшити та прискорити постачання американського озброєння в Україну, відродивши програму ленд-лізу, яка діяла під час Другої світової війни. Законопроект дасть право адміністрації США до 2023 фінансового року включно надавати військову техніку Україні, а за потреби й іншим країнам Східної Європи.

Відео дня

У 1940-х роках політика ленд-лізу (від англійських слів lend - позичати; lease - надавати в оренду) була програмою, у межах якої США за максимально швидкою і спрощеною процедурою надавали своїм союзникам озброєння, транспорт, продовольство, нафту та інші необхідні товари для боротьби з нацистською Німеччиною. Тепер Вашингтон за аналогічною процедурою готовий допомагати Києву.

«Щодня українці розплачуються своїми життями. А звірства, які чинять росіяни, переходять усі межі, — заявив Джо Байден 9 травня, підписуючи закон в Овальному кабінеті Білого дому. — Ціна боротьби не з дешевих, але поступитися перед такою агресією ще дорожче».

В адміністрації Байдена також наголосили на символічності дати підписання документа. «Цей день має бути присвячений святкуванню миру і єдності в Європі та перемоги над нацистами у Другій світовій війні, – заявила прессекретар Білого дому Джен Псакі 9 травня. — Але натомість Путін перекручує історію, змінює чи намагається її змінити, щоб виправдати свою нічим не спровоковану та невиправдану війну».

Після затвердження закону про ленд-ліз у присутності кількох сенаторів та віцепрезидентки США Камали Харріс Байден передав ручку, якою підписував документ, члену Палати представників США Вікторії Спартц — першій конгресменці США, яка народилася в Україні (представляє Республіканську партію від штату Індіана).

НВ зібрав витяги зі свіжих матеріалів західних медіа, які коментують остаточне затвердження програми ленд-лізу для України.

https://www.youtube.com/watch?v=e1hySkThzbw

***

Агентство AP зазначає, що публічною церемонією підписання закону про ленд-ліз за участю конгресменів обох партій «Вашингтон прагнув продемонструвати єдиний фронт проти російського вторгнення в Україну».

«Новий закон значною мірою має символічний характер, але він набуває чинності саме в той час, коли Конгрес готовий вивільнити додаткові ресурси у розмірі $33 млрд доларів чи навіть більше для [підтримки України під час] цієї війни. Все це є відповіддю президенту Росії Володимиру Путіну, який скористався днем ​​Перемоги — річницею беззастережної капітуляції Німеччини та найбільшим патріотичним святом у Росії — щоб об'єднати свій народ на підтримку вторгнення», — пише АР.

Агентство нагадує, що попри розбіжності між демократами та республіканцями щодо політики Білого дому, «коли справа доходить до України, члени Палати представників та Сенату об'єднуються, демонструючи рідкісну двопартійну єдність». Раніше аналогічну широку підтримку отримали також інші заходи, зокрема заклики провести розслідування щодо причетності Володимира Путіна до воєнних злочинів в Україні, нагадує АР.

The New York Times констатує, що підписаний Джо Байденом закон про ленд-ліз «відбиває історичне відлуння та розворот [історії] у нинішній війні». «Президент Франклін Рузвельт спочатку підписав закон про ленд-ліз у 1941 році, щоб допомогти британцям відбити нацистську агресію у Другій світовій війні, а пізніше він був розширений, аби допомогти також іншим союзникам, включаючи Радянський Союз. Тепер же Москва опиниться по інший бік каналу озброєнь, оскільки сучасна версія документа, названа Законом про ленд-ліз на захист демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act), направлятиме зброю та техніку не російським солдатам, а тим, хто з ними воює». Видання також звертає увагу на символічність дати підписання документа — саме в той день, коли Росія святкувала 77-му річницю розгрому союзниками нацистської Німеччини, «чому частково сприяв початковий закон про ленд-ліз».

Окрему частину матеріалу NYT присвятила аналізу того, що ленд-ліз фактично ще глибше занурює США в «нову війну в Європі, яка все більше перетворюється на епічне протистояння з Росією» — навіть усупереч тому, що спочатку Байден намагався окреслити межі участі Вашингтона в цій війні. «Останні дні показали, наскільки США залучені у війну в Україні», — пише видання, перераховуючи такі ознаки. На додаток до програми ленд-лізу, яка прискорить поставки зброї, Байден нещодавно запропонував виділити $33 млрд військової та гуманітарної допомоги Україні, яку демократи Конгресу США сподіваються розширити ще на $7 млрд, до $40 млрд. Байден також направив свою дружину Джилл із неоголошеним візитом в Україну, а розвідка США, ймовірно, могла допомогти ЗСУ потопити крейсер Москва та ліквідувати кількох генералів РФ.

Проте позиція Байдена залишається дещо двоїстою, констатує видання. З одного боку, він показово підписав ленд-ліз перед камерами, з іншого — днями «відчитав» ( за даними NYT), керівників ЦРУ, Пентагону та директора Національної розвідки за витік у медіа даних про обсяг допомоги розвідувальної спільноти США. Бажаючи допомогти Україні, Білий дім водночас побоюється спровокувати РФ на подальшу ескалацію, а також не хоче потурати російській пропаганді у її заявах про те, що США нібито ведуть в Україні проксі-війну.

Декілька опитаних NYT аналітиків вважають, що адміністрації Байдена, ймовірно, варто зайняти чіткішу позицію. "Можливо, було б ефективніше заявити, що наша політика саме така, і ми готові мати справу та розбиратися з потенційною реакцією на ескалацію з боку Кремля", - вважає Аліна Полякова, президент Центру аналізу європейської політики та спеціаліст з РФ. А Фредерік Каган, військовий експерт з Американського інституту підприємництва, запитав: «Невже ми [США] розмовляємо про червоні лінії самі з собою? Мені здається саме так», — зазначив Каган, висловивши побоювання, що такий підхід може вплинути на швидкість надання допомоги Україні.

Інші експерти вважають, що Білий дім недаремно ретельно стежить за нерозголошенням частини інформації. Колишній посол США в Росії Майкл Макфол підкреслює різницю між таємною допомогою розвідки українським силам та виставлянням цього напоказ. «Так, Путін знає, що ми надаємо розвіддані Україні, – сказав Макфол. — Але заяви про це вголос допомагають його публічному наративу про те, що Росія нібито воює в Україні зі США та НАТО, а не з українцями».

«Путін хоче, щоб ми перетворили цю війну на проксі-боротьбу, — згодна з ним Фіона Хілл, колишня радниця двох президентів США з питань політики щодо Росії, а нині працівниця Брукінгського інституту. — Путін досі каже людям за межами Європи, що це просто повторення холодної війни, мовляв, немає на що звертати увагу. Але це не проксі-війна. Це колоніальне захоплення землі [з боку РФ]», - наголосила Хілл.

The Washington Post нагадує, що закон про ленд-ліз був проголосований у Сенаті одноголосно, а в Палаті представників його підтримали 417 конгресменів при 10 голосах проти. "Це рідкісний і переконливий вияв двопартійної підтримки в нинішньому розколотому Конгресі", - зазначає WP.

Газета нагадує, що перед тим, як документ потрапив на підпис до Байдена, спікер Палати представників США Ненсі Пелосі назвала новий закон про ленд-ліз відлунням одного з найважливіших розділів в історії ХХ століття.

"Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні відроджує цю життєво важливу програму, яка скасовує витратні за часом обмеження на відправку критично важливих оборонних ресурсів в Україну, — нагадала Пелосі. — І варто відзначити, дуже вчасно. Час дуже важливий, коли на карту поставлено життя».

Видання також прогнозує, що Палата представників та Сенат можуть ухвалити рішення про затвердження додаткової допомоги Україні у розмірі як мінімум $33 млрд вже «найближчими тижнями».

CNN звертає увагу, що під час публічного підписання документа в Овальному кабінеті Білого дому Джо Байден сам наголосив на символічності дати, оскільки 8 травня Європа відзначає закінчення бойових дій на континенті у Другій світовій війні, а 9 травня — День Європи, свято єдності, що знаменує річницю низки зусиль у сфері європейської інтеграції, внаслідок яких було створено Європейський Союз. При цьому Байден обрушився з критикою на Путіна через те, що його війна принесла Європі лише «безпричинні руйнування».

Телеканал також нагадує, що автори закону про ленд-ліз вважають його сигналом європейським та іншим союзникам США. «Цей закон дозволить нам своєчасно надавати Україні необхідне обладнання для захисту від агресії Путіна. Він також є чітким сигналом нашим союзникам щодо НАТО, що їм потрібно ще більше наростити зусилля в той момент, коли ми сподіваємося знайти можливості зробити так, щоб Україна досягла успіху в цій військовій операції, розв'язаній Путіним», — заявляв раніше сенатор-демократ Бен Кардін, один із ініціаторів закону про ленд-ліз.

Редактор: Інна Семенова

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X