«Я не буду перепрошувати». Меркель вперше пояснила «потурання» Путіну та блокаду курсу України в НАТО, але її викрили у нових суперечностях

8 червня, 15:07
Сюжет
Ангела Меркель дала перше публічне інтерв'ю на сцені берлінського театру (Фото:REUTERS/Annegret Hilse)

Ангела Меркель дала перше публічне інтерв'ю на сцені берлінського театру (Фото:REUTERS/Annegret Hilse)

Ангела Меркель, яка рівно пів року тому поступилася посадою канцлера Німеччини Олафу Шольцу, вперше за цей час дала повноцінне інтерв'ю. У ньому Меркель заявила, що не шкодує про спроби дипломатично домовитися з Росією і відповіла на критику на тлі вторгнення РФ в Україну.

Інтерв'ю з Меркель 7 червня провів кореспондент журналу Spiegel Олександр Осанг. Він поспілкувався з колишньою очільницею німецького уряду на сцені берлінського театру Berliner Ensemble у присутності повної зали глядачів. Розмову з екс-канцлеркою транслювали в прямому ефірі на громадському телеканалі Phoenix. Півторагодинне інтерв'ю стало помітною подією, оскільки за пів року життя поза політикою Меркель майже не з’являється на публіці та обмежилася лише кількома короткими заявами про війну в Україні.

Відео дня

Відразу після початку вторгнення РФ вона назвала його «поворотним моментом в історії Європи від моменту закінчення холодної війни. «Цьому кричущому порушенню міжнародного права немає жодного виправдання, я засуджую його найрішучішим чином», — наголосила Меркель у заяві 25 лютого. А на початку червня, після трьох місяців глобальної дискусії про геополітичну спадщину її спроб співпрацювати з Росією, Меркель на закритому заході коротко висловила солідарність з Україною та назвала війну «варварською».

Тепер же Україна та світ звернули особливу увагу на нове розлоге інтерв'ю з Ангелою Меркель. НВ розповідає головне, що варто знати про її позицію.

«Я не звинувачую себе»: що думає Меркель про Путіна, війну в Україні та свою стратегію відносин з РФ

Напад Росії на Україну — «жорстока атака, що порушує міжнародне право та якій немає виправдань».

Переговори з Путіним усі ці роки варто було вести, переконана Меркель: «Я почувалася б дуже погано, якби заявила: «Немає сенсу розмовляти з цією людиною [Путіним]. Велика трагедія, що це не спрацювало, але я не звинувачую себе в тому, що намагалася». «Росія — друга за величиною ядерна держава у світі. Я не можу вдавати, що її просто не існує», — зазначила екс-канцлерка. Проте вона визнала, що «продовжує ставити собі запитання» про те, «чи можна було зробити більше, щоб запобігти такій трагедії».

Рішення Німеччини блокувати курс України в НАТО у 2008 році оді обговорювалося надання ПДЧ) — вірний крок, на думку екс-канцлерки: «Тоді Україна не була тією країною, яку ми знаємо зараз. Це була дуже розколота Україна. Навіть у лавах реформаторських сил, [між Юлією] Тимошенко та [Віктором] Ющенком, були величезні розбіжності», — заявила Меркель. За її словами, тоді Україною «керували олігархи», а українська демократія була недостатньо сильною зсередини. До того ж, наголосила екс-канцлерка, Путін вважав би надання Україні ПДЧ у НАТО «оголошенням війни». «Я зовсім не поділяю його уявлення про те, що весь Захід є його ворогом, що його [Путіна] постійно принижують. Але я знала, як він думає, і що він бачить це саме так. Я не хотіла його провокувати», — наголосила Меркель. Вона також запевнила, що заблокувала шлях України до членства в Альянсі, нібито намагаючись керуватися інтересами самої України. Меркель нагадала, що стати членом НАТО неможливо за один день: «Це [тривалий] процес, і я знала, що під час цього процесу Путін зробив би щось погане для України».

Мінські угоди 2014−2015 років допомогли Україні виграти час, вважає Меркель: «Це заспокоїло ситуацію і дало Україні час, щоб розвинутись в ту країну, якою вона стала зараз». Проте вона визнала, що ще на саміті Великої двадцятки в Римі (30−31 жовтня 2021 року) усвідомила, що Путін «покінчив з Мінськими угодами». За словами Меркель, саме з того моменту вона почала серйозно ставитися до загрози можливого вторгнення.

Звинувачення в політиці «умиротворення» Росії Меркель фактично відкинула. Вона дала зрозуміти, що не поділяє таких оцінок посла України в Німеччині Андрія Мельника і заявила, що «дипломатія не є помилкою, навіть якщо зазнає невдачі». «Я не бачу необхідності говорити, що це було неправильно, і я не буду перепрошувати за це», — додала колишній канцлер.

Росія зробила велику помилку, а Захід не зміг запобігти нападу. «Те, що сталося — це велика помилка з боку Росії, об'єктивний розрив з усіма нормами міжнародного права, які дозволяють нам мирно співіснувати в Європі. Якби ми проживали сторіччя за століттям, сперечаючись про те, яка територія комусь належить, ми б воювали без зупинки, — заявила Меркель. — Щоб внести повну ясність — я не поділяю думки Путіна. Але нам [країнам Заходу] не вдалося створити архітектуру безпеки, яка могла б запобігти цьому [війні в Україні]. І про це ми теж маємо думати».

Холодна війна не завершилася з розпадом СРСР — Меркель заявила, що спровоковані цією подією геополітичні виклики переслідували її усі 16 років при владі: «Неможливо було повноцінно покласти край холодній війні. Завжди залишалося питання Росії». Вона також прокоментувала відомі слова Путіна про те, що розпад СРСР був «найбільшою катастрофою 20 століття»: Меркель заперечила, що для неї ця подія стала однією з найщасливіших, тому що дала можливість займатися тим, що їй подобалося.

Мета Путіна — знищити ЄС, визнала екс-канцлерка. Вона наголосила, що «ненависть Путіна, його ворожість» спрямовані проти самої моделі західної демократії, і вона попереджала про це інших союзників Німеччини: «Він хоче знищити Європу. Він хоче знищити Європейський Союз, тому що бачить у ньому перший щабель до НАТО», — вважає Меркель.

Газопровід Північний потік — 2 Меркель оминула мовчанням, згадавши про нього лише в одному контексті: вона визнала, що була обурена американськими санкціями проти компаній, задіяних у проекті. За її словами, адміністрація Байдена могла б так вчинити з Іраном, «але не з союзником, з яким ви, наприклад, разом воювали в Афганістані», вважає Меркель. Саме тому вона назвала «квантовим стрибком» угоду з Білим домом, згідно з якою санкції були призупинено, однак в разі використання проекту як «політичної зброї» офіційний Берлін був готовий відмовитися від нього. Екс-канцлерка визнала, що «не була наївною» і «не мала ілюзій» щодо можливості змінити наміри Путіна шляхом розвитку торговельних відносин, проте вірила, що якщо політична кооперація неможлива, то сенс можуть мати хоча б часткові економічні зв’язки з Москвою.

Мова сили та війни — «єдина, яку розуміє Путін», визнала Меркель. «Він бачив, що ми — не тільки Німеччина, але й інші країни — більше не мали ударної сили часів холодної війни», — заявив екс-канцлерка, коментуючи дискусію про необхідність великих вкладень в оборону для протистояння РФ. Вона привітала курс Шольца на розвиток армії ФРН, але відкинула критику на адресу недостатньої готовності німецької армії, додавши, що Бундесверу потрібно лише трохи «надолужити втрачене».

Уряду Шольца Меркель висловила підтримку: «Я не можу уявити, що не довіряю чинному федеральному уряду».

Після відставки Меркель провела п’ять тижнів на Балтійському морі, веде більш рухливий спосіб життя, багато читає та слухає аудіокниги. Вона констатувала, що піти з посади канцлера з власної волі є «приємним відчуттям», проте нагадала, що статус екс-канцлерки ніколи не дозволить їй бути звичайним громадянином Німеччини. Меркель також визнала, що війна в Україні затьмарила її життя після звільнення. «Час після завершення роботи я уявляла собі інакше», — зазначила вона.

Як реагують на нові заяви Меркель в Україні та світі

Радник Офісу президента України Михайло Подоляк розкритикував низку тверджень Ангели Меркель, озвучених у новому інтерв'ю.

«Якщо Меркель завжди знала, що РФ планує війну, а мета Путіна — знищити ЄС, то навіщо було будувати Північний потік-2? „Я не була наївною“, — каже екс-канцлер. То навіщо тоді було підсаджувати Європу на нафтову та газову голку Росії? І чому Німеччині сьогодні доводиться виправляти ці помилки?» — зауважив Подоляк.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі німецькій агенції dpa різко негативно оцінив нові заяви Меркель. Він дорікнув, що не побачив в інтерв'ю «ані натяку на самокритику». «Збентежують заяви екс-канцлерки про непогрішність її курсу щодо Росії і надто терпимого ставлення до диктатора Путіна», — заявив Мельник. Дипломат заперечив, що якщо політика Німеччини щодо Росії «була такою чудовою» в останні кілька десятиліть, то як могло статися, що Росія змогла розпочати «найкривавішу війну в Європі з 1945 року». Нинішні заяви Меркель «викликають великий жаль», додав український посол. «Бо без чесного, всебічного перегляду політики Німеччини щодо Росії абсолютно неможливо зробити правильні висновки про майбутні стосунки з Москвою та зупинити її агресію», — підсумував Мельник.

Британська The Guardian також зауважила, що спроба Меркель висловитися на захист своєї політики розширення економічних зв’язків з Росією, «схоже, розходилася» з іншими її словами. Особливо — «із заявою про те, що вона попереджала інших політиків, що Путін вороже налаштований щодо всієї західної моделі демократії і хоче зруйнувати Європу».

Журнал Politico розцінив інтерв'ю Меркель як прагнення «захистити свою дипломатичну спадщину» за підсумками 16 років роботи на посаді канцлера Німеччини. Вона фактично відкинула звинувачення у тому, що побічно винна у нападі Росії на Україну через власну політичну стратегію на чолі найбільшої економіки Європи, констатує видання. Водночас Меркель виявила «обережну самокритику», визнавши провал спроб створити таку архітектуру безпеки, яка могла б стримати Путіна, пишуть журналісти Politico. Хоча її визнання, що Путін розуміє лише жорстку політику «викликало запитання, чому вона дотримувалася більш обережного підходу». Без відповіді залишилося й очевидне питання, чому Меркель лише нарощувала залежність Німеччини від імпорту російського газу, якщо вірила у ворожі наміри Путіна, підкреслює видання.

Financial Times нагадує, що до вторгнення РФ «Меркель довгий час вважалася одним із найвеличніших повоєнних лідерів Німеччини». Однак її репутація суттєво постраждала після початку повномасштабної війни Росії, а чимало голосів у Києві та Берліні звинувачували Меркель у тому, що «вона підлещується до Путіна і ставить економічні зв’язки з Москвою вище за підтримку України». Тому інтерв'ю екс-канцлерки в переповненому театрі Berliner Ensemble «показало, що критика їй дошкуляла», вважає FT. «Зазвичай холоднокровна, Меркель […] була войовничою та емоційною, прагнучи виправдатися та спростувати те, що вона явно вважає несправедливими звинуваченнями», — пише видання.

Американська The Washington Post нагадує, що суперечлива зовнішня політика Німеччини за часів Меркель, включаючи поглиблення економічних відносин із Москвою, «стала об'єктом підвищеної уваги відтоді, як Путін розпочав війну». «Колишня канцлерка була однією з небагатьох жінок — світових лідерів, з якими Путін тісно спілкувався з того часу, як прийшов до влади понад два десятиліття тому. Колишній держсекретар США Хілларі Клінтон, яка безуспішно намагалася перезавантажити американсько-російські відносини, заявила на літературному фестивалі минулого тижня, що кремлівський лідер «вороже» поводився під час їхніх контактів і «не любить критиків, особливо жінок-критиків», — пише WP. Видання також звернуло увагу на контраст між новими заявами Меркель про те, що членство в НАТО могло б завдати шкоди Україні через сприйняття Путіним як «оголошення війни» — і думками інших оглядачів, «які стверджували, що зобов’язання трансатлантичного Альянсу щодо колективної оборони втримали б Путіна від нападу на країну — члена НАТО».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X