«Українці мають право не вірити». Як вела переговори та до чого дійшла нормандська четвірка — головне
9 грудня в Парижі відбулася зустріч лідерів країн нормандської четвірки. Вона стала майданчиком для першої зустрічі та переговорів тет-а-тет Володимира Зеленського і Володимира Путіна.
Загалом делегації Франції, Німеччини, України та РФ провели в Єлисейському палаці майже десять годин — аж до глибокої ночі. Формат переговорів змінювався: Ангела Меркель, Еммануель Макрон, Володимир Зеленський і Володимир Путін спілкувалися вчотирьох; також відбулася перша зустріч президентів РФ і України віч-на-віч та ширші російсько-українські двосторонні переговори.
За підсумками зустрічі сторони затвердили комюніке і вийшли на спільну прес-конференцію. Найголовніші домовленості — обмін полоненими та припинення вогню на Донбасі до кінця року.
НВ розповідає головне, що потрібно знати про нормандські переговори 2019, які німецький Spiegel раніше назвав однією з найважливіших політичних зустрічей року.
Як проходила зустріч
Початок нормандських переговорів 9 грудня — єдина їхня частина, яка пройшла за графіком. Згодом він неодноразово порушувався, а підсумкова прес-конференція Макрона, Меркель, Путін і Зеленського відбулася майже на 4,5 години пізніше запланованого.
Прибуття Зеленського:
Близько 16:00 за київським часом керівники чотирьох держав прибули до Єлисейського палацу, де Зеленський спочатку провів окрему зустріч з Макроном, а потім з Меркель. Так само по черзі лідери Німеччини та Франції поспілкувалися з Путіним.
Ці зустрічі затяглися і протокольна частина чотиристоронніх переговорів почалася після 18:00 за Києвом, з більш ніж годинним запізненням. У присутності камер Меркель, Макрон, Путін і Зеленський зайшли до зали переговорів і зайняли місця за круглим столом, де їх кілька хвилин знімали фотографи. Після цього пресу попросили залишити залу.
Переговори в нормандському форматі за зачиненими дверима тривали понад дві години. Українську делегацію, крім Зеленського, представляв помічник президента Андрій Єрмак, глава МЗС Вадим Пристайко, начальник Генерального штабу Збройних сил України Руслан Хомчак і радник президента Руслан Демченко.
Потім у нормандських переговорах зробили паузу на двосторонню зустріч Путіна і Зеленського. Близько 15 хвилин президенти спілкувалися віч-на-віч, потім їхні переговори проходили в розширеному форматі. Обговорювали також газове питання — до переговорів підключилися міністри енергетики України і РФ (Олексій Оржель і Олександр Новак), а також директор НАК Нафтогаз Юрій Вітренко і глава Газпрому Олексій Міллер. Загалом українсько-російські переговори, включаючи зустріч Путін-Зеленський, тривали близько півтори години.
Потім близько 22:00 за київським часом президенти України і РФ повернулися до Макрона і Меркель, щоб взяти участь у спільній робочій вечері.
Вже після опівночі чотири лідери нарешті вийшли до преси. Журналісти прочекали Путіна, Зеленського, Меркель і Макрона в конференцзалі понад дві години.
На прес-конференції керівники країн нормандської четвірки озвучили базові пункти затвердженого ними комюніке та відповіли на запитання чотирьох журналістів.
Підсумкова прес-конференція лідерів:
Про що домовилися
Обмін полоненими — його заплановано провести до кінця 2019 року. До полонених мають отримати доступ працівники Червоного Хреста — «повний і безумовний». При цьому Зеленський неодноразово згадував про формат обміну «всіх на всіх», тоді як Путін твердив про «всіх встановлених на всіх встановлених». У комюніке є обидва формулювання (обмін «до кінця року на основі принципу «всіх на всіх», починаючи з «усіх встановлених на всіх встановлених»). Пізніше Зеленський уточнив, що мова йде про повернення в Україну 72 осіб з ОРДЛО.

Перемир’я — повне припинення вогню на Донбасі має бути встановлено до кінця 2019 року.
Розведення військ — домовилися про взаємне відведення військ ще в трьох точках до кінця березня 2020 року. Де саме — визначить Генштаб. За словами Зеленського, це будуть «гуманітарні точки», а не стратегічні позиції. Путін наполягав на тому, щоб Україна відвела війська вздовж всієї лінії розмежування, Зеленський на це не погодився.
Мінські домовленості - визнані основою роботи Нормандського формату. У комюніке наголошується, що нормандська четвірка прихильна «їх повній імплементації». Однак на підсумковій прес-конференції Меркель висловила надію, що мінський формат «вдасться оживити і він буде гнучким».
Формула Штайнмайєра — її буде включено в українське законодавство «згідно з версією, узгодженої нормандською четвіркою та тристоронньою контактною групою».
Закон про особливий статус Донбасу (тимчасовий) — термін його дії буде продовжено на рік. «Нам легше зараз продовжити цей закон і потім пізніше внести формулу Штайнмайєра — бачачи певні кроки з іншого боку, що ми наближаємося до деескалації, — аніж приймати новий закон», — пояснив Зеленський на брифінгу українським ЗМІ.
Місія ОБСЄ - має отримати доступ до всієї території України та працювати в режимі 24/7, а не тільки 12 годин на добу.
Нормандський формат — буде продовжено, наступна зустріч нормандської четвірки має відбутися через чотири місяці, навесні 2020 року. До цього радникам лідерів і главам МЗС доручили знайти варіанти втілення в життя «політичних і безпекових умов», щоб в ОРДЛО можна було провести місцеві вибори.
Які теми були найбільш спірними
Контроль над кордоном — питання залишилося відкритим. Зеленський наполягав, що Україна має отримати контроль до проведення місцевих виборів, Путін — що лише після виборів, посилаючись на текст Мінських угод 2015 року. За словами Зеленського, ця дискусія зайняла найбільше часу, тему порушували на всіх рівнях — кілька разів у чотирибічному форматі, в розмові з Путіним віч-на-віч, у двосторонньому спілкуванні української та російської делегацій.
Дата місцевих виборів — її поки немає, Україна не брала на себе конкретних зобов’язань щодо їх терміну.
Повернення незаконно засуджених Українців з РФ і Криму — питання винесли «за дужки» нормандської зустрічі 9 грудня. Зеленський мав намір вести розмову про великий обмін, включно з цими категоріями, проте зробити цього не вдалося.
Закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції - українська сторона стверджує, що не погодилася на це.
Розведення військ — РФ, Франція і Німеччина, за словами Зеленського, вели мову про розведення уздовж всієї лінії розмежування. Українська сторона категорично на це не погодилася — посилаючись в тому числі на низький темп навіть на «пілотних» ділянках. Зеленський відстоює позицію, що шлях вирішення конфлікту має бути знайдено до відведення військ по всій лінії розмежування.
Брифінг Зеленського українським журналістам після завершення саміту:
Про що ще говорили
Червоні лінії - на підсумковій прес-конференції Зеленський перерахував конкретні пункти, щодо яких Україна не піде на поступки. Це збереження унітарного статусу України і неможливість її федералізації; незмінність вектора руху і розвитку України («неможливість будь-кого впливати на це питання», окрім народу України); а також відмова йти на поступки ціною територій («Донбас і Крим — це Україна»).
Крим — до цього питання на саміті «не дійшли», хоча українська сторона готувалася порушувати проблему анексії, заявив Зеленський.
Газ — тему не піднімали в переговорах лідерів нормандської четвірки, але обговорювали в двосторонніх переговорах з РФ. «Це питання ми розблокували», — заявив Зеленський. За його словами, далі радники президентів і енергокомпанії будуть вести переговори щодо деталей нового контракту. Україна вимагає його підписання на 10 років, «але буде точно не один рік», пояснив президент. «Домовилися домовлятися», — резюмував глава Нафтогазу Юрій Вітренко.
Путін прокоментував газові переговори на підсумковій прес-конференції. «А у нас в квартирі газ, а у вас? І у вас є, і буде, але може бути набагато дешевше, якщо ми домовимося про спільну чесну роботу», — заявив російський президент.
Прямі переговори Києва з ОРДЛО — президент Зеленський дав зрозуміти, що не сяде за стіл переговорів з представниками так званих «ЛНР» і «ДНР». Зеленський повідомив, що «більш справедливо» було б залучити до переговорів в рамках тристоронньої групи в Мінську не лише представників квазіреспублік, але і жителів Донбасу, які були змушені залишити свої будинки через конфлікт.
Як оцінили підсумки зустрічі учасники нормандської четвірки
Ми зібрали головні заяви чотирьох лідерів, у яких вони характеризували атмосферу проведення саміту та його підсумки.
Ангела Меркель: Я дуже задоволена підсумками зустрічі. Як кажуть в політиці, виник момент. Формула Штайнмайєра піде на користь Україні. Ми також сподіваємося, що Мінський пакет буде гнучким і що він буде оживлений.
Еммануель Макрон: Ми в багатьох сенсах досягли прогресу і відновили відносини. Заново запустили нормандський формат. Хочу привітати політичну мужність і рішучість президента України — це допомогло відновити довіру на високому рівні.
Володимир Путін: Чи є потепління якесь? Я думаю, що так. Ну аякже? По-перше, вже відбувся обмін утримуваними особами — це ж відбулося. Ми домоглися розведення сил в трьох точках — це відбулося. Ми зустрілися зараз в нормандському форматі та обговорили дуже важливе, широке коло питань, і по багатьох з них досягли прогресу.
Володимир Зеленський: Настрій сьогоднішньої зустрічі - більше позитивний, хоча дискусія була складною і довгою. Ми зобов’язані знайти вихід. Але українці мають заслужене право не вірити словам і обіцянкам. Про припинення вогню 20 разів домовлялися і 20 раз воно зривалося. Лише конкретні дії будуть доказом. Це дорога з двостороннім рухом.
З президентом Росії дуже складно домовлятися, але сьогодні були моменти, коли ми в чомусь домовилися. Я інша людина, я швидка людина. Тут інша природна біомеханіка: він все розбирає на деталі і ми починаємо погоджувати кожне слово. Можна домовитися чи ні - ми точно побачимо. Поступки були — я це відчув. Поки що нічия.