«Популістський пшик» замість смертельного удару? Чому в Україні сперечаються про деталі нового законопроекту про олігархів, який готують в ОП
Через тиждень після того, як президент Володимир Зеленський пообіцяв публічно представити законопроект про олігархів, у ЗМІ з’явилися лише фрагменти його неофіційної версії. Вони спровокували дискусію, що змусило Банкову заявити про продовження роботи над документом.
НВ розповідає, що стало відомо про деталі нового законопроекту про олігархів і чому він виявився таким резонансним.
Що це за законопроект і що про нього відомо?
Підбиваючи підсумки двох років при владі на великій пресконференції 20 травня, президент Володимир Зеленський висловив упевненість у своїй здатності покласти край епосі олігархів в Україні. Успіх цього процесу він прямо пов’язав із втіленням в життя законопроекту про олігархів, який розробляють за участю ОП. А бажання «побудувати країну без олігархів» на цій пресконференції назвав першим у своєму списку пріоритетів.
«Ми чистимо вертикалі, збудовані великим бізнесом, назвемо їх так, тому що поки вони не олігархи, оскільки немає нашого закону», — пояснив Зеленський. Він також додав, що законопроект «готовий на 100%» і ознайомитися з ним можна буде наступного тижня.
Ворог чи друг: які відносини Зеленського з олігархами — питання Михайла Ткача
«Закон [законопроект], у принципі, він готовий — написаний. На 100% готовий. Але ми вважаємо, що є кілька деталей. Я думаю, що він з’явиться на наступному тижні. Ми не хочемо вбити великий бізнес, але ми точно вбиваємо поняття, суть і вплив олігархічної системи в нашій країні», — повідомив президент. Водночас він заявив, що «заганяти в глухий кут» великий бізнес ніхто не буде.
У відповідь на запитання про критерії визначення олігархів Зеленський дав зрозуміти, що законопроект враховуватиме три фактори: розмір активів, вплив на медіа та політичне життя України. Раніше секретар РНБО Олексій Данілов, анонсуючи роботу над таким законопроектом, заявляв, що під його критерії можуть потрапити щонайменше «13 персон, яких можна з упевненістю віднести до середовища олігархів». Ані Данілов, ані Зеленський не озвучували їхніх прізвищ публічно.
27 травня портал ZN.ua, редакції якого вдалося ознайомитися із законопроектом, опублікував перші фрагменти з тексту документа. Як і пояснював Зеленський, олігархів у ньому пропонується визначати за трьома критеріями — це люди, які одночасно:
- «беруть участь у політичному житті»;
- мають «значний вплив на засоби масової інформації»;
- «здійснюють контроль над значною за обсягом господарською діяльністю».
Кожен з цих факторів, за інформацією ZN.ua, деталізований в законопроекті окремо.
Свідченням участі у політичному житті може бути:
- обіймання високої посади в держапараті (від президента до керівника будь-якого центрального органу виконавчої влади),
- пов’язаність з високопосадовцем,
- фінансування або безпосереднє керівництво партією,
- контроль над ЗМІ, «які поширюють інформацію політичного характеру».
З урахуванням критерію «бізнес» олігархами можуть вважати:
- кінцевих бенефіціарів природних монополій,
- монополістів (50% протягом року) товарних ринків,
- власників або бенефіціарів активів вартістю понад мільйон прожиткових мінімумів (зараз це 2,27 млрд грн, або $84 млн) — причому «вартість визначатиметься сукупно за розмірами всіх активів, до яких причетний потенційний олігарх, а не часток, що належать саме йому», уточнює ZN.ua.
Вплив на медіа, наскільки можна судити з оприлюдненої виданням інформації, буде визначатися тим, що приналежні потенційному олігархові ЗМІ «поширюють інформацію політичного характеру». Такою інформацією запропоновано вважати «висвітлення, аналіз або обговорення діяльності органів державної влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, політичних партій, народних депутатів та інших членів колегіальних органів державної влади».
Людей, офіційно визнаних олігархами, пропонується включати до Реєстру осіб, які мають значну економічну і політичну вагу в суспільному житті (олігархів).
Їх можуть зобов’язати подавати декларації, а також заборонити їм:
- робити внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій;
- бути бенефіціаром (зокрема мати у власності) або контролером засобу масової інформації, який поширює інформацію політичного характеру;
- бути покупцем (бенефіціаром покупця) в процесі приватизації об'єктів великої приватизації.
«Є за що критикувати»: що говорять про можливу версію законопроекту
Ймовірні деталі документа вже прокоментували та частково спростували на Банковій. Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що опублікована в ЗМІ версія законопроекту про олігархів не відповідає оригіналу, який зараз перебуває на етапі підготовки.
Витяги з документа Подоляк назвав «незрозумілим варіантом». За його словами, початком законодавчої роботи можна буде вважати реєстрацію законопроекту в парламенті або його офіційну презентацію. «Це точно не відбувається в формі публікації чиїхось фантазій про можливий законопроект або у формі „зливу“ в якийсь із засобів масової інформації якихось ніким не підтверджених і взагалі незрозумілих варіантів. Те, що опубліковано сьогодні в ЗМІ, не є текстом підготовленого законопроекту», — зазначив Подоляк 27 травня.
Він закликав дочекатися розгляду законопроекту в Раді і його другого читання, перш ніж дискутувати про деталі. «Зараз не можна говорити беззастережно про те, яким буде закон про деолігархізацію, ініційований президентом Володимиром Зеленським, після його прийняття парламентом. […]. Його конкретні норми ще будуть доповнюватися, деталізувати, шліфуватися. Це відбувається зокрема і зараз — на етапі підготовки», — резюмував Подоляк. Окремо він відзначив, що «раціональні пропозиції до законопроекту будуть розглянуті та проаналізовані депутатами і в рамках парламентських процедур».
Він також прокоментував дискусію навколо законопроекту у своєму Facebook, звинувативши олігархів у нагнітанні ситуації. «Ще самого закону з конкретними поняттями, визначеннями, юридичними формулюваннями немає, однак чимало з тих, хто потенційно (або обов’язково) туди потрапляє, побігли в медійку жалісливо доводити, що вони зовсім не олігархи», — зазначив радник голови ОП.
Такі заяви радника Михайла Подоляка з’явилися після того, як оприлюднені в ЗМІ деталі документа викликали чимало запитань у представників громадських організацій та в медіаспільноті.
Юлія Самаєва, редакторка відділу економіки ZN.UA, якій вдалося ознайомитися з імовірним текстом документа, у своєму матеріалі припускає, що головний його удар припаде саме на ЗМІ і «наступним кроком після ухвалення цього законопроєкту має стати великий розпродаж українських медіа». «Умовний Томаш Фіала, компанія якого є власницею купи активів і двох впливових медіа [зокрема проектів НВ і УП — прим. ред.], які власне тим і зайняті, що „поширюють інформацію політичного характеру“, цілком під прицілом», — пише Самаєва.
Найбільшою ж проблемою журналістка вважає той факт, що норми законопроекту прописані так, що «інші активи, які власне і приносять основний грошовий потік, олігархи можуть лишити собі».
«Чи зменшить втрата медіаресурсу ринковий вплив олігархів? Ні, Коломойський залишиться співвласником „Укрнафти“ і реальним контролером „Укртатнафти“. Монополія Ахметова в енергетиці не здригнеться. Облгази Фірташа продовжать постачати газ більшості українців. Щоб це змінити, потрібні інші механізми, обмеження, зміни в регуляціях, розслідування, контроль над роботою держкомпаній — все те, чого в законопроєкті немає і близько», — робить висновок Самаєва.
У своїй публікації журналістка прогнозувала, що в ОП спробують спростувати оприлюднені деталі законопроекту. Пізніше вона окремо прокоментувала цей факт, висловивши надію на те, що документ перепишуть: «Перший пункт про „фейк“ виконали. Чекаємо на другий — принципово новий і нормальний проект».
Портал Детектор медіа після публікації ZN.ua припустив, що в разі прийняття законопроекту на Україну може очікувати «великий перерозподіл медіа». Шеф-редактор Детектора медіа Наталія Лігачова написала: «Поки немає офіційно зареєстрованого проекту, ми не можемо аналізувати його. Але якщо в реальному законопроекті все так, як пише ДТ, то це жесть. Кумедно буде опинитися в ролі „захисника“ олігархів людині, яка майже 25 років витратила на викриття згубності олігархічних медіа :) Щоправда, і прийняття такого законопроекту Радою майже дорівнює нулю. Почався великий торг».
Журналіст Валерій Калниш критично прокоментував основні положення ймовірного законопроекту, хоча і додав, що хотів би дочекатися його повної версії.
«Сльози криваві з очей. […] Я і до цього не дуже вірив у правовій геній чинної влади, а тут і зовсім вже розчарувався. Вибачте, але вносити в список олігархів того, у кого менше ніж 100 млн доларів і у власності якого є ЗМІ, що подає політичні новини, — це якось знизити планку. Влада ж начебто за великою рибою вирішила полювати, а тут прямо якась дискредитація за майновим принципом. Пацани зі списку Форбс не зрозуміють)», — з іронією зазначив Калниш.
Журналістка Тетяна Ніколаєнко після публікації витягів із законопроекту нагадала про анекдот: «Хочете кризу з туалетним папером, зробіть міністерство туалетного паперу».
«Хочете більше олігархів, напишіть про них закон. Не 5 буде, а 25, 35 … […] Треба не закон про олігархів, а ефективні антимонопольні органи, треба не плодити міністрів від олігархів і не голосувати чи провалювати їм на догоду законопроєкти. І не писати закони так, щоб з них ще виросли земельні та ігорні олігархи», — вважає Ніколаєнко.
Агія Загребельська, засновниця громадської організації Ліга антитрасту і колишня державна уповноважена Антимонопольного комітету України, називає «розмови про реєстр олігархів» політтехнологією, «до цілей якої деолігархізація не входить». Свою думку Загребельська пояснила в серії постів у Facebook, навівший низку прикладів монополізації олігархами різних сфер в Україні.
«Примусово поділити монополії олігархів може вже сьогодні сформований та підконтрольний Зеленському АМКУ. Натомість він або взагалі відмовляється проводити розслідування, або застосовує „лояльні“ санкції», — підкреслює Загребельська.
Керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін назвав оприлюднені в ЗМІ фрагменти законопроекту «популістським пшиком», який міг би стати «смертельним ударом по олігархах» тільки в парі з ефективною судовою реформою.
«Якщо коротко — пшик. Що не дивно. Бо як можна чекати серйозної війни з олігархами, якщо президентська Венедіктова їх постійно відмазує, — констатує Шабунін. — Шкода, аж до сліз. Я до останнього сподівався, що там буде, наприклад, посилення повноважень та незалежності АМК [Антимонопольного комітету]», — зазначив Шабунін.
Політтехнолог Віктор Таран припустив, що «замість закону проти олігархів отримаємо закон про медійне рейдерство».
«Ну і ще одна» плюшка «— суттєве зменшення майнового цензу для входження в список „олігархів“. Нещасні 100 млн доларів, — пише Таран. — На жаль, про посилення роботи Антимонопольного [комітету], переформатування роботи держкомпаній та інших реальних інструментів протидії олігархам у законопроекті - нічого!»
Політолог Володимир Фесенко висловив припущення, що над текстом законопроекту працювало декілька окремих груп («від РНБО, Офісу президента, від [заступника голови ВР Руслана] Стефанчука і Слуг народу, можливо, хтось ще на умовах аутсорсингу»). І саме розбіжностями між цими групами може бути обумовлений витік інформації в ЗМІ про спірні деталі законопроекту, вважає політолог.
«Зводити [текст документу] мали б в Офісі Президента, чому наприкінці матеріалу [ZN.ua] і згадується група на чолі із [заступником голови ОП] Андрієм Смирновим. А злили цю інформацію, швидше за все, незадоволені (обійдені) в процесі фіналізації роботи над законопроектом. Деякі джерела вважають, що не задоволені розробники з РНБО. Вочевидь, законопроект ще сирий. Тому є за що критикувати», — констатує Володимир Фесенко.
Згідно з другою його версію, попередній текст законопроекту «могли злити і зацікавлені олігархи, які, судячи з інформації в ДТ, також мали текст законопроекту на руках». «Загальний інтерес всіх незадоволених [олігархів] - дискредитувати сам законопроект, а, по максимуму, і саму ідею боротьби з олігархами», — вважає він.
В окремому відеоблозі про спробу Зеленського розгорнути деолігархізацію в Україні Фесенко закликав дочекатися, коли автори законопроекту підготують його офіційну версію, представлять її громадськості, зареєструють у Верховній Раді.
«Тоді будемо його обговорювати вже більш конкретно, за окремими пунктами. […] Сам же цей законопроект і спроба його затвердження у Верховній Раді стануть новим важливим етапом ось у цій політиці деолігархізації. Тому тема надовго, я думаю, ми ще до неї будемо повертатися неодноразово», — зазначає Фесенко.
