Чи існують хороші росіяни. В’ятрович — про колективну відповідальність країни-окупанта й знесення монумента Батьківщині-матері у Києві

26 липня, 16:17
Ексклюзив НВ
Володимир В’ятрович: хотілося б вірити, що ці люди, які 30 років просували тут російські наративи, вже вилетіли з політики (Фото:НВ)

Володимир В’ятрович: хотілося б вірити, що ці люди, які 30 років просували тут російські наративи, вже вилетіли з політики (Фото:НВ)

Володимир В’ятрович розповів НВ, чому слід знести монумент Батьківщина-мати у Києві, кого вважає хорошими росіянами та про найбільш влучну назву для війни з РФ.

З ким із сучасних вітчизняних фахівців і слід говорити про історичне підґрунтя повномасштабної війни з РФ, так це, безумовно, з Володимиром В’ятровичем. Цей народний депутат фракції Євросолідарність та колишній керівник Інституту Національної пам’яті на початку вторгнення росіян служив у теробороні Києва. А тепер він повернувся до більш звичної роботи — знімає просвітницькі відео на Youtube. Адже В’ятрович, як історик, раніше видав біля десяти книг, в яких на основі архівів КГБ розповів невідомі епізоди української історії ХХ століття.

Відео дня

НВ поговорив з істориком про зміни в українському суспільстві на тлі війни, про те, чому не варто цікавитися російським порядком денним і чи існують «хороші росіяни».

ЗМІНИ У РОСІЙСЬКОМОВНИХ УКРАЇНЦІВ

— Після повномасштабної агресії багато російськомовних українців активніше вживають українську мову. Чи відбулися тектонічні зсуви у їхній свідомості і чи не матиме це зворотного ефекту після завершення війни?

— Зміни відбулися достатньо глибокі серед російськомовних українців. Цифрами, очевидно, я не володію. Частина, котра почала відмовлятися від російської мови та ідентичності, — можливо, хтось з них повернеться до російською. Але переконаний, що зміни залишаться.

Багато українців усвідомили загрозу від використання Путіним російської мови та культури, як спільності між громадянами України та Росії. Таку спільність Путін використовує для обґрунтування своєї агресії. І саме ця агресія виступала каталізатором цих змін. Українська держава мали би сприяти цим змінам, надаючи їм законодавчі рамки. Це ми вже зробили через заборону виступів російським виконавцям в Україні та лунання російської музики [ВР ухвалила Закон, яким заборонила програвання російської музики в українських медіа та громадському просторі, а також Закон, яким заборонений розповсюдження книг з Росії, тимчасово окупованих нею територій України та з білорусі, — наразі останній очікує підпису президента].

— Чи можуть проросійські партії повернутися до української політики після війни? Адже після 2014 року мало хто вірив, що Партія регіонів здатна до реінкарнації.

— Просто зараз такої нагоди не бачу. Однак у перспективі, перефарбувавшись, замаскувавшись, якась така політична сила може з’явитися. Інша справа, що її впливи будуть значно менші, ніж мала ОПЗЖ до початку повномасштабної війни. Процеси, які відбуваються в Україні протягом 30 років незалежності — це українська національна реконкіста: коли усе російське і проросійське відступає, а вплив Росії на Україну зменшується.

До речі, це одна з причин, чому Путін перейшов до військових засобів проти України, розуміючи, що попередні інструменти, які він використовував три десятиліття, перестали працювати. Колосальний ресурс, який він кидав на підтримку проросійських партій та організацій, себе не виправдав. Проросійська позиція в українському суспільстві з кожним роком слабшала. Ці військові дії мали на меті замінити ці невдалі політичні проекти. Однак, спрацювали у зворотному напрямку — ще дужче зменшили шанси для проростання будь-яких проросійських настроїв.

ПАТРІОТИЧНІ РЕГІОНАЛИ

— Олександр Вілкул і Михайло Добкін, відомі своєю москвофільською позицією до 24 лютого, зараз демонструють свої проукраїнські погляди. Чи щирі вони у цьому патріотичному пориві?

— Мені важко повірити в докорінні зміни в цих людях, які роками дуже активно працювали на антиукраїнському фронті. Однак, це для мене показник того, що вони зрозуміли, що саме цього від них очікує суспільство. Це не показник особистих змін у цих людях, а змін в самому суспільстві, — вони настільки колосальні, що навіть ці люди це відчувають і зобов’язані до них пристосовуватися. У мене таке ж ставлення до мого колеги по парламенту Нестора Шуфрича, який зараз став дуже проєвропейським політиком, хоч навряд чи це буде йому виправданням після тої шкідливої роботи, яку вони своїм проросійським табором тут проводили. Це призвело до війни і послаблення України.

Саме тому зміни кольорів на їхніх кепках є абсолютно недостатнім вчинком. Не знаю, що вони мусять зробити, щоб виправдати себе в очах українців після 30 років системної роботи проти України.


— У цих політиків є майбутнє?

— Хотілося б вірити, що ці люди вилетять з політики або ще краще, матимуть жорсткішу відповідальність за свої чисельні антиукраїнські дії.

«ХОРОШІ» РОСІЯНИ

— До дискусії про хороших росіян: письменниця Оксана Забужко сказала, що такі росіяни існують, але наразі не на часі про них говорити. Наша емпатія та увага має бути прикута до нас самих, до українців. Є ще дві точки зору. Перша — хороших росіян варто радо приймати. Друга — з усіма росіянами варто обрізати будь-яку комунікацію. Що вам ближче?

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X