Гудбай, Кирило! Архієпископ ПЦУ розповідає, що відбувається у православних церквах України та яке майбутнє чекає Московський патріархат

6 березня, 07:55
Ексклюзив НВ
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Архієпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря) (Фото:Євстратій Зоря/Facebook)

Архієпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря) (Фото:Євстратій Зоря/Facebook)

Автор: Наталія Роп

Після перемоги України в російсько-українській війні до ПЦУ почнуть масово переходити громади з УПЦ МП

До початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну соціологи в країні налічували близько 30% православних вірян, які відносять себе до православної церкви Московського патріархату (МП). Але нині ситуація змінюється, адже ті, хто ще вчора поминав російського патріарха Кирила, потерпають від дій загарбників.

Відео дня

Євстратій (Зоря), архієпископ Чернігівський і Ніжинський Православної церкви України (ПЦУ), в інтерв'ю НВ розповів про те, чи можливе єднання із МП та що чекає на цю церкву після завершення війни.

— Як вплинуло російське вторгнення в Україну на ситуацію із переходом священиків МП в ПЦУ? Чи є такі випадки і наскільки вони масові?

 — Такі випадки є, але не можна сказати, що вони зараз масові. У МП зараз масовим є рух за відмову поминати ім'я московського патріарха Кирила за богослужінням. Це така формальна ознака зв’язку між ними і Російською православною церквою (РПЦ). Але насправді це можна сприймати, в кращому разі, лише як перший крок. Тому що це нагадує ситуацію останніх трьох десятиліть, коли в структурі російської церкви в Україні [вони] називали себе офіційно «Українська православна церква» і не згадували про те, що належать до МП. От зараз приблизно те саме за змістом: не згадують ім'я московського патріарха за богослужіннями, залишаючись в його підпорядкуванні.

Але, безперечно, всередині самої структури МП є дуже великі зрушення. І найважливіше, що не було жодного звернення чи заяви на підтримку вторгнення Росії і тез [Володимира] Путіна, на основі яких це вторгнення відбувається. Ситуація швидко розвивається і є підстави сподіватись, що справді після перемоги вже у нових умовах відбудеться масовий перехід громад. Тому що багато з них не будуть чекати рішення свого вищого керівництва.

Також вже прозвучали думки середовища МП про повне відокремлення від цього патріархату. Наприклад, з боку львівської єпархії. Для них ще не йде мова про приєднання до ПЦУ, але вже говорять, що разом з МП не можуть бути. Тобто процес всередині цієї конфесії іде дуже швидко. Адже і духовенство, і вірні цієї церкви так само страждають від путінської навали на Україну, як і весь український народ. Можливо, до тих, у кого не закам’яніла совість, вона промовляє їм, що саме в храмах МП протягом останні трьох десятиліть наполегливо сповіщалось про те, що ми братські народи, що нам необхідно триматися разом і так далі. Тобто все те, що зараз є частиною путінського обґрунтування його війни проти України. Я думаю, що тепер вони розуміють, що це були не якісь просто духовні, чи невинні слова, а ідеї, що призвели до цієї трагедії, яку ми зараз всі переживаємо.

— Частина єпархій і священики МП просять митрополита Онуфрія скликати Собор і вийти з МП. Що у перспективі це означає для цієї церкви?

— Якщо би такий Собор відбувся, то тут є два варіанти, що можуть стати підсумком. Вони можуть просити Кирила відпустити їх, як намагались це зробити в 1991 році. А ми знаємо, що це закінчилось розділенням в самій українській церкві. Адже Москва зі своєї доброї волі, очевидно, нікому нічого не дасть і нікого нікуди не відпустить. Або будуть пропонувати оголошувати свою автокефалію самостійно. В такому випадку ситуація виглядає трошки, м’яко кажучи, дивно. Адже саме їхня церква 30 років категорично виступала проти самостійного проголошення автокефалій церкви.

Найбільш реалістичне пояснення, яке могло би бути, — і хотілось би, щоб було, — рішення Собору про відхід від Москви і визнання існуючої канонічної церкви. З точки зору Вселенського православ’я в Україні вже створена Помісна автокефальна православна церква і вона одна [ПЦУ]. І тому [приєднання можливе] чи через безпосередні рішення громад про приєднання до ПЦУ, чи через більш довгий шлях — співслужіння, діалог, через проведення Собору МП, який би колективно визначився, що вони єднаються з ПЦУ. Найбільш логічна і канонічна завершальна точка — єднання навколо київського престолу, єднання в лоні ПЦУ.

— Чому немає таких масових переходів до ПЦУ зараз?

— Перехід — це проведення юридичної процедури, зібрання релігійної громади, яке має проголосувати за зміни до статуту, щоб вони були подані до Обласної державної адміністрації (ОДА) і вона їх зареєструвала. В умовах війни такі речі можливо провести, напевно, в західних областях України, де безпосередньо не відбуваються бойові дії і немає такої великої загрози. Очевидно, що більшій частині України просто проводити ці зібрання і складати документи фізично немає можливості. Причина не в тому, що немає бажаючих, а в тому що в нинішніх стресових умовах напряму реалізувати це не так просто, як могло би здаватися. Хоча, при бажанні, парафія може просто задекларувати і виявити своє бажання до місцевого архієрея ПЦУ, і таким чином вирішити цю справу. Але, я думаю, що більшість парафій, які мають настрої до цього, хотіли б зробити це колективно (змінити юрисдикцію).

— Чи сприятиме війна тому, що в Україні більше не існуватиме московської церкви?

— Досвід історії показує: якщо немає зовнішніх тоталітарних умов, які категорично обмежують існування якоїсь релігійної організації, то завжди знайдеться якась невелика частина послідовників, які бажали би належати до російської церкви навіть після війни. Але очевидно, що МП в тому вигляді, в якому він був до 24 лютого, не зможе існувати в Україні. Тому що ані духовенство, ані віруючі не будуть сприймати такого формату існування, який був останні 30 років, — частина «русского мира», який прийшов вбивати українців. Я передбачаю, що може зберегтись якась структура під іншою назвою, яка би мала зв’язок з російською церквою. Однак вже того впливу і поширеності, такої кількості прихильників, які були у МП до початку війни, очевидно, тут не буде вже ніколи. Може існувати невеличка [церква] з десятками чи сотнями релігійних громад. Але точно вже не така, якою вона була дотепер.

Ще один важливий момент — 3 березня Верховна Рада ухвалила закон про колабораційну діяльність. Зараз в тонкощах закону навряд чи хтось буде розбиратись і проводити слідство. Але після перемоги, я думаю, що Українська держава буде уважно вивчати. Бо там, серед інших організацій, які сприяли агресору, чи могли йому сприяти, згадуються також релігійні. Тобто і релігійна організація може бути визнана такою, що була колаборантом і сприяла ворогові. Цілком можливо, що в разі дослідження достовірних фактів багато релігійних організацій, в яких виявлять сприяння ворогові, можуть бути Українською державою юридично ліквідовані.

— В якій ситуації зараз перебувають священики вашої церкви у найбільш гарячих точках? Чи вдається їм проводити богослужіння?

— У важкій дуже ситуації. Служби звершуються там, де є фізична можливість і не відбуваються обстріли територій. Там, де є окупація і може бути небезпека для священика і вірних, то люди і священик моляться вдома. Ми бачили, і президент згадував, про обстріл Успенського собору в Харкові. Це один із найбільших храмів МП у Харкові. Очевидно, якщо воїни «русского мира» так чинять з храмами МП, то що казати про ПЦУ. Тому духовенство і вірні діють відповідно до ситуації. В будь якому разі навіть на окупованих територіях духовенство ПЦУ залишається вірними своїм обов’язкам і роблять, що можуть. Вже який день я бачу, як наш священик з Волновахи отець Макарій просто вже за межею своїх фізичних і моральних сил займається евакуацією мирних мешканців міста, яке практично зруйноване від обстрілами ворога. Він займається цим вже 8 днів. І це просто неймовірний героїзм в умовах обстрілів, коли немає ніяких зелених коридорів, запевнень у безпеці, коли не вистачає ні транспорту, ні палива. Я думаю, що після перемоги український народ почує ще багато таких історій і дасть їм належну оцінку.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X