Велика помилка. Секретар РНБО Данілов назвав війну в Україні наслідком політики Заходу, який у 1990-ті робив ставку на Росію — інтерв'ю НВ

19 травня, 10:17
Ексклюзив НВ
Секретар РНБО Олексій Данілов: Зараз наше завдання — зачистити територію України до останнього окупанта (Фото:AP / Efrem Lukatsky)

Секретар РНБО Олексій Данілов: Зараз наше завдання — зачистити територію України до останнього окупанта (Фото:AP / Efrem Lukatsky)

Секретар РНБО Олексій Данілов — про долю захисників Азовсталі, якість і потужність західної зброї, перспективи Росії без Путіна та власні сльози.

Секретар РНБО Олексій Данілов на запитання НВ відповідає стримано, особливо, коли мова йде про долю захисників Маріуполя, де кожне зайве слово може виявитись зброєю. Не менш обережний Данілов і в оцінках противника.

Відео дня

В розмові з НВ на третьому місяці російсько-української війни він говорить про її довгострокові перспективи, не плекає надій на швидку перемогу й пояснює, чи може вплинути на долю війни раптова смерть Володимира Путіна.

— Почнемо з подій на Азовсталі. Чи є у вас свіжі дані про те, що там зараз відбувається, які можна оприлюднити, не завдавши шкоди перемовинам по виходу наших бійців?

— Ми отримуємо кожного дня інформацію зранку й ввечері про всі події, що відбуваються на території, де вони знаходяться, ми розуміємо всі складнощі, які у людей там сьогодні є. Можу сказати: коли була можливість передавати туди повітряним шляхом необхідні речі, наша держава це робила. На сьогодні такої можливості фізично, на жаль, вже немає.

Ми навіть не можемо собі уявити, наскільки важливо було тримати на собі Маріуполь, стримувати 20 тис. російських військових. Якщо б вони цього не зробили, наша ситуація на фронті сьогодні була б надважка. Наголошую: вони герої для нашої країни.

— Щодо людей, які евакуйовані, чи зрозумілий їхній стан? Хто надає їм допомогу, чи є на місцях представники міжнародних організацій, наприклад Червоного Хреста, які можуть засвідчити цей процес?

 — Я не можу дати відповіді на це питання на сьогоднішній день. Дуже хотіли, щоб представники ООН, Червоного хреста, інших міжнародних організацій могли бути поруч з нашими важкопораненими.

 — Чи є можливість підтримувати зв’язок з пораненими, які знаходяться як в Новоазовську, так і в Оленівці?

— Будемо сподіватися, що такий зв’язок буде обов’язково.

— Чи вже зрозумілі дати, коли можливий обмін наших військових?

— Тут багато чинників, від яких залежить ця ситуація. Ми б хотіли, щоб ті домовленості, що були досягнуті, виконувалися.

— Багато експертів сьогодні говорять про те, що українська та російська армії досягли паритету, й висока ймовірність того, що ця війна стане позиційною війною. Як ви оцінюєте таку версію? Які ризики вона для нас несе?

 — Я хочу зауважити, що відношусь до тих людей, які чітко розуміють, що Росія не така слабка, як би нам хотілося. І ті люди, які кажуть, що війна закінчиться в травні, або через тиждень — легковажні. Це дуже важкий та багатокомпонентний процес, а допомога наших партнерів зброєю є ключовим на сьогодні моментом визначення ситуації. В залежності від того, що і в які терміни буде постачатися, терези будуть хитатися то в один, то в інший бік.

Зараз дійсно досягнуто певного паритету, російській армії дуже складно просуватися далі на нашу територію, але я звертаю увагу: те, що стосується літаків, стратегічної авіації, те, що стосується бомбардування нашої території ракетами, що мають дуже потужні вражаючі здатності, все це продовжує працювати по нам майже кожного дня. Агресор діє вже не тільки авіацією, вони задіяють підводні човни, флот та багато інших військових компонентів.

— Поговоримо про постачання зброї від наших західних партнерів. Наскільки по кількості, якості та швидкості постачань цей процес такий, шо може забезпечити Україні швидкий перелом у війні на нашу користь?

 — На самому початку ніхто з наших партнерів не вірив, що ми спроможні захищати свою країну: в мене з жовтня по лютий місяць відбувалося дуже багато зустрічей, де я пояснював усім іноземним представникам, що жодного шансу в Росії перемогти Україну наскоком немає, ми будемо захищатися, і ми будемо воювати.

На превеликий жаль, на початку та перші два-три тижні війни постачання зброї було дуже обмеженим. На сьогодні ситуація кардинально змінилася, ми змінили цей світ. Чи вистачає цього озброєння? Кожного дня в президента з певним колом осіб відбувається зустріч, там присутні ті, хто відповідає за постачання зброї, наші військові, представники розвідки, апарат РНБО і Кабміну. Кожного дня президент заслуховує доповідь, а в перші дні і по два рази на день; ми рахували кожен снаряд і кожну гвинтівку, військові вирішували, куди їх потрібно направити в першу чергу. Зараз трошки стало легше, але ще раз наголошую: військові вважають, що зброї треба ще більше. Нам конче необхідні літаки та важка бронетехніка, якщо б в нас було більше важкої бронетехніки в перші тижні війни, то питання деблокування Маріуполя по-іншому б розглядалося. На жаль, на сьогодні кількість бронетехніки для того, що б можна було зробити таку військову операцію, в нас недостатня.

— Коли, на ваш погляд, Україна зможе досягнути такого рівня озброєння, що зможе робити системні наступальні операції?

— Кожного дня йде озброєння, і це не те озброєння, що ми отримувала ще місяць тому, набагато краще. Це, наприклад, М777 гаубиці, які вже зовсім іншої якості і зовсім інші калібри, це вже натівські стандарти, так званий 155 калібр, таких снарядів треба більше для досягнення мети, яку ставлять перед собою військові. Це вже зовсім інший рівень війни, і вже не та техніка, що була на початку.

 — Наскільки Росії вдається відновлювати свої вогневі резерви? Військові розповідають, що росіяни закуповують, де тільки можливо, снаряди по інших країнах для продовження війни.

— Наша дипломатія і перш за все президент кожного дня спілкується з двома-трьома лідерами інших держав з цього приводу, і, можу сказати, що в багатьох країнах ми вже взяли те, що там було. Коли Росія починає шукати, то вона вимушена шукати в тих країнах, які до неї дотичні і з якими вона співпрацює, а їх небагато.

До того ж потрібних їм радянськи калібрів — 152, 122 вже не так багато по світу, бо ще раз кажу: ця війна вже з'їла величезну кількість зброї. Літаків, які доставляють зброю Україні, багато, я не знаю точку планети, можливо, що в Арктиці їх не має, а так усюди, зі всього світу літаки везуть нам зброю.

 — Яка наша задача максимум в цій війні? Якщо ВСУ виходять на кордон з Росією, чи вже є розуміння, чи будуть вони продовжувати війну на території Росії, якщо цього вимагатимуть обставини?

—  Давайте будемо спостерігати за розвитком подій, а потім будемо приймати рішення. Коли обставини будуть дозволяти робити певні висновки, то у військових буде краще розуміння подальших кроків. Зараз наше завдання зачистити територію України до останнього окупанта, це можна зробити дуже легко, якщо Путін прийме рішення забрати всіх своїх військових з нашої території, тим менше загине їх на нашій землі.

 — Плани Кремля постійно змінюються, зараз схоже на те, що вони збираються захопити Сєвєродонецьк, Лисичанськ і повністю окупувати Луганську область. Чи можна це назвати планом, на який зробила ставку Москва?

— Ні, Москва плани по знищенню нашої країни не міняла, не міняла плани по знищенню нашого військово-політичного керівництва. Я повторюю, що ворог зовсім не слабкий. Крім того, спостерігається намагання внутрішньо дестабілізувати країну через гауляйтерів, що залишилися після Януковича, і ця внутрішня загроза не менш небезпечна за зовнішню. Зовнішній ворог, він видимий, щодо внутрішнього, ситуація завжди складніша, коли в якомусь кабінеті сидить ворог, це завжди небезпечно, на жаль, нам ще є, що розчищати.

—  Нещодавно голова Пентагону Ллойд Остін зателефонував Шойгу, і той взяв слухавку, хоча раніше постійно ігнорував такі дзвінки. Чи відомий зміст тої розмови, адже, повісивши слухавку, Остін подзвонив в Україну міністру Резнікову?

— Зміст розмови, наскільки це можливо, нам відомий: голова Пентагону пояснював міністру Шойгу, що росіянам треба забратися з України якомога швидше, і тоді кількість жертв їхнього війська не буде такою великою, як тепер. Але ми маємо розуміння, що не Шойгу там все вирішує. Є людина, яка керує тією країною останні 22 роки і завела її в нинішній стан. Знищує Росію саме Путін. Він знищує своє населення, знищує майбутнє своєї країни. На превеликий жаль, істотна частина громадян Росії при цьому вважає все, що відбувається, нормальним, це переважно хворе суспільство.

— З'являється все більше інформаційного шуму щодо стану здоров’я Путіна. Чи зміниться щось для України, якщо нинішнього президента РФ раптово не стане? Чи довга там лава запасних?

— Таких як Путін, на превеликий жаль, там до біса. Марно люди вважають, що якщо Путін піде, а прийде інший хтось, він не стане новим Путіним — там інакшого керівника бути не може. Це було великою помилкою Заходу в 90-ті роки робити ставку на Росію, як на країну, яка мала бути демократичною та відповідати за долю пострадянських країн на шляху до демократії. Згадайте, всі представництва спочатку відкривалися в Москві, і всі компанії іноземні спочатку їхали до Москви, бо мріяли там побудувати країну майбутнього. Демократії в нинішній Росії бути не може, там може бути тільки Путін. На сьогодні ті 130 етносів, які там є, їх неможливо утримувати без диктатури та тоталітарного режиму. Якщо буде демократія, то Росія розсиплеться як паперовий будинок. Біда в тому, що наслідки цієї помилки світу ми сьогодні маємо на собі нести, відчути у повній мірі.

— З ваших відповідей очевидно, що війна нас чекає довга, а позитивний її сценарій — це розпад Росії як авторитарної держави. За таких умов чи ставить Україна питання перед світом — готовий він до розпаду Росії та його наслідків?

 — Способів крім цього закінчити війну є багато. Знову ж, Путін може у будь-який момент забрати свої війська з країни, і тоді ми маємо розглядати питання, хто відповість за смерті наших людей, наших дітей, за великі руйнування. Ось ця безвідповідальність, яку раніше допускав світ, вона дуже болюче била та б'є по нам. От іноді кажуть, що чоловіки не плачуть, я без сорому можу сказати, що я іноді плачу. Були моменти у війні, коли я бував в деяких містах, і це були навіть не Буча, Гостомель та Ірпінь, а інші міста, і, побачивши їх, я, правда, не міг втримати сліз.

 — Яка ж умова, на ваш погляд, може примусити Путіна вивести війська? Ми вже півгодини говоримо про те, що наразі її не існує.

 — Зараз він виводити війська не буде, бо розуміння реальності в нього немає, там є тільки амбіції фантастичні, які не пов’язані з реальністю. Зовнішня війна росіянам потрібна, щоб утримувати внутрішню стабільність, інакше житель Татарстану, або Якутії має всі шанси забути, що сьогодні він називає себе росіянином.

- Лавров починає погрожувати колективному Заходу за підтримку України, про що, на ваш погляд, йде мова?

 — Лавров — людина доволі дивна, коли він зробив заяву відносно фашистів, євреїв та етнічного походження нашого президента, то я не знаю взагалі, як цивілізований світ може з ним після цього вітатися.

Те, що вони будуть лякати нас, наших союзників, на жаль, це та сама помилка цивілізованого світу. Не треба було робити ставок на Росію. Бо сьогодні Україну обстрілюють саме ті літаки, які Україна передала Москві в рамках програми роззброєння в 90-ті.

— Як людина, яка довгий час займала керівні посади в Луганську та Луганській області, наскільки проблемною ви бачите інтеграцію цих регіонів, коли наші війська зможуть вийти до державного кордону на сході країні? Бо чимало людей, які там живуть, зараз взяли в руки зброю та воюють проти України.

— Треба пам’ятати, що в нас є чітко зафіксовані кордони 1991 року, які міжнародні і які визнані. Ці кордони до нас повернуться. Ті люди, які не хочуть жити по законам нашої країни, вони можуть обрати будь-яку іншу країну для життя, світ вільний, або лишатися тут, поважати українські закони та Конституцію. У людей на Луганщині та Донеччині є вибір.

— Чому з початку квітня РНБО прийняло рішення відключити канали Еспресо, Прямий та 5 канал? Це було саме рішення Ради безпеки, якими були його мотиви?

 — Почалася війна, з’явилася концепція єдиного мовлення, каналам запропонували об'єднатися, всіх виключно запросили на цю платформу брати участь, всім дали можливість це зробити. Якщо хтось не хотів брати участь в тій платформі, то має розуміти, ми зараз в стані війни, це не про цензуру, а про безпеку. Закінчиться війна, все стане на свої місця, з’явиться багато бажаючих критикувати владу, розповідати, що вважають за необхідне, — будь ласка, буде вся свобода слова. Зараз, в тому стані, в якому ми знаходимося, нам треба приймати відповідальні рішення, і робити це спокійно.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X