«Пам'ятаю день, коли я навіть злякалася». Валерія Гонтарева — про рішення Нацбанку, курс гривні та «парасольку» у $40 млрд. Інтерв'ю НВ

6 серпня, 10:05
Ексклюзив НВ
Збільшуючи пиріг: ексглава Нацбанку України Валерія Гонтарева закликає державу подбати про можливості для малого та середнього бізнесу, а також надати бізнесу право стати рівним учасником післявоєнного відновлення (Фото:REUTERS/Simon Dawson)

Збільшуючи пиріг: ексглава Нацбанку України Валерія Гонтарева закликає державу подбати про можливості для малого та середнього бізнесу, а також надати бізнесу право стати рівним учасником післявоєнного відновлення (Фото:REUTERS/Simon Dawson)

Валерія Гонтарева, ексглава Нацбанку України, яка живе в Лондоні, розглядає два сценарії майбутнього для вітчизняної економіки — якщо війна закінчиться швидко і якщо затягнеться, і підраховує, в які суми це виллється.

Напруга в українській економіці з кожним місяцем війни закономірно наростає разом із тривогами держави щодо бюджетного дефіциту. У свою чергу, громадяни стурбовані високим курсом долара щодо гривні, а бізнес — високою процентною ставкою НБУ.

Відео дня

Про те, як Україна реагує на виклики війни і на що чекати, якщо війна затягнеться, з НВ розмовляє ексглава Національного Банку України, а сьогодні викладач Лондонської школи економіки Валерія Гонтарева.

— Якими сьогодні є ефективні шляхи фінансування бюджетного дефіциту в Україні? Ми бачимо, що міжнародні гроші поки що покривають лише половину його потреб. Який шлях виходу із ситуації бачите ви?

Я розумію всю складність нинішнього становища, але пам’ятаю, здається, це було у травні, у нас співвідношення того, що вкладав Нацбанк у бюджет, а що додавали міжнародні партнери, становило навіть не 50% на 50%, а 60% на 40%, де 60% профінансував Нацбанк. Пам’ятаю один день, коли я злякалася. Тоді було викуплено цінних паперів на 70 млрд грн, при цьому на допомогу військовослужбовцям та армії пішло одразу 63 млрд грн. Мабуть, це налякало і Нацбанк, голова якого відразу ж заявив, що такі кроки підірвуть фінансову стабільність, почали бити на всі дзвони, і міжнародна допомога пішла вже рівномірнішими траншами.

Нині ми маємо фінансування бюджету 50% на 50%. Так, не 25% від Нацбанку, як я відпочатку думала, але це не так небезпечно хоча б тому, що наші західні партнери задекларували добрі обсяги допомоги. Європа заявила про 9 млрд євро фінансової допомоги Україні і півмільярда вже виплатили. Більше того, НБУ цілком правильно збільшив облікову ставку до 25%.

Єдина моя критика, не публічна, зрозуміло, що, піднявши облікову ставку до 25%, НБУ відразу ж не змінив курс. Він залишався 29,7 грн за $1. Життя з таким курсом тривало близько місяця, резерви Нацбанку витрачалися не раціонально, і це було зовсім неправильно.

В умовах війни, коли державі важливо зберегти фінансову стабільність і не скотитися в прірву, важливим є комплекс заходів — підняття ставки та одночасно корекція курсу, адже на той час уже існував курс 36,6 грн за $1, а НБУ не поспішав піднімати офіційний курс, очікуючи, що і Мінфін включиться своїми діями у вирішення ситуації, а саме поверне мито на імпорт, перейде на ринкове формування власних фінансових інструментів. Вийде з оголошенням про реструктуризацію боргів, а вони довго тягнули. Зрозуміти поведінку Мінфіну було неможливо, і це негативно впливало на всі інші процеси.

Зараз Мінфін нарешті оголосив репрофайлінг боргів, став піднімати ставки по ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), і їх потрібно доводити до ринкових ставок, щоб убити інфляцію.

Коротка відповідь: ситуація була набагато страшніша кілька місяців тому. Вона могла б зараз бути набагато кращою, якби не було багатьох нераціональних витоків резервів, а також, якби НБУ та Мінфін працювали в одній зв’язці і розумно планували спільну політику. Тим більше, всі інструменти, ще з часів моєї роботи та Наталії Яресько, для такої співпраці створені.

— Давайте поговоримо й про облікову ставку у 25%, бізнес її критикує, говорячи про заморожування економіки. Чи згодні ви з такою оцінкою?

— Бізнес абсолютно правий, коли питає — а як нам вижити? Найбільше кредитування для малого та середнього бізнесу йшло за програмою пільгових кредитів 5−7−9%. Нині не йде. Банки не хочуть брати на себе ризики війни, маючи при цьому близько 230 млрд грн вільної ліквідності. Як вирішити ситуацію?

Наприкінці травня, коли у нас у Лондоні була конференція щодо плану Маршалла, я подивилася, які можливості за нинішніх умов створюються в Україні для малого та середнього бізнесу, і побачила, що ніхто нічого не робив. Більше того, навіть ЄБРР, а це найбільший кредитор для приватного бізнесу в Україні, сказав, що виділив додатковий $1 млрд Україні, але пообіцяв його головним чином Укрзалізниці, Укренерго та НАК Нафтогазу. Була дуже невелика програма для малого та середнього бізнесу, всього через два банки, здається, через ПроКредит банк та OTP.

Очевидно, що тут треба було щось робити, тому ми зробили робочу групу для підтримки бізнесу Business support program, результати її роботи надсилаємо як українському уряду, так і донорам, міжнародним бізнес-інституціям. Тому що спільна мета, не лише для нас, а й для української держави, бізнесу — напрацьовувати нові інструменти, яких потребує війна та дуже специфічне становище українського бізнесу.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу НВ

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Показати ще новини
Радіо НВ
X