«Це претензія на пізнє Середньовіччя». Інтерв'ю НВ з політологом Віктором Тараном про створення партії мерів в Україні
В Україні одразу кілька авторитетних видань повідомили про наміри мерів створити власну партію. Політолог Віктор Таран у інтерв'ю Радіо НВ оцінив перспективи створення такої політсили.
— Партія мерів — це лише чутки, чи можлива поява дійсно такої політичної сили?
— Станом на сьогодні передумови до її створення чи не найкращі за весь період в історії українського місцевого самоврядування. Цьому передує три фактори. В умовах децентралізації за останні роки міська влада змогла накопичити достатньо ресурсів для того, аби розпочинати публічну боротьбу за свою ідентичність. Йдеться не тільки про фінанси. Завдяки коштам, які були отримані після реформи децентралізації, мери зробили багато гарних соціальних проєктів у себе в містах. Звісно, це підвищило їхні рейтинги, впізнаваність. Дуже часто місцевим політикам довіряють більше, ніж політикам загальнонаціонального рівня.
Другий факт — це намагання «слуг народу» провести зміни до виборчого кодексу з метою так званої партикуляризації Ради. Анонсовані зміни про те, що для того, аби партія зайшла в місцеву раду, вона повинна була перейти п’ятивідсотковий бар'єр по всій Україні. Мери розуміють, або вони зараз об'єднаються, зроблять спільний бренд і зможуть перейти ці 5% по всій країні, або вони будуть вимушені «піти на поклон» до однієї із топ-чотири партій — Слуга народу, ЄС, ОПЗЖ чи Батьківщина. І третє те, що проти популярних мерів зараз центральна влада розпочала боротьбу.
Це так звані «дуже дивні кримінальні справи» проти мерів, які ведуться, відбирання фінансових ресурсів, намагання зробити з них цапів-відбувайлів в епоху коронавірусу, звичайно, це так само їх налаштовує. Але це, звичайно, красиво теоретично, бо ще більше фактів їм заважають об'єднатися.
— То це партія буде під місцеві вибори чи, можливо, із виходом на парламентські?
— Я вірю в партію мерів на місцеві вибори. Але мені важко повірити в загальнонаціональний список, тому що я не уявляю, як в одному списку буде Андрій Садовий, Геннадій Кернес, Геннадій Труханов, Борис Філатов і Сергій Моргунов. Тобто вони ідеологічно про єдиний список не можуть домовитися апріорі, тому що, умовно кажучи, якщо Садовий з’явиться з Кернесом в одному списку, то виборці Кернеса не проголосують за такий список, і виборці Садового не проголосують. І вони будуть мати більші втрати.
Це, до речі, ще одна причина, чому ідея патриції мерів на місцеві вибори може не реалізуватися через ідеологічні суперечності. Мені важко повірити, що вони можуть об'єднатися на загальнонаціональному рівні без втрати електорального поля.
— А що, мери західних міст теж будуть брати у цьому участь? Раніше уже говорили про партію мерів, йшлося лише про мера Харкова Геннадія Кернеса і мера Одеси Геннадія Труханова.
— Там ще був мер Закарпаття, тому що він теж був в колишній партії Регіонів, мав відношення. Вони теж зробили красиву акцію, коли оголосили про створення партії мерів в центрі Києва на мосту, який з'єднує лівий та правий берег. Але вони просто фізично не встигли розкрутитися. В умовах обмеженого часу, в умовах відсутності телевізора вони не встигли. Тому повторююсь, ідеологічні суперечності, на мою думку, будуть головним бар'єром, який буде перешкоджати їм об'єднатися на загальнонаціональному рівні.
Наприклад, мер Івано-Франківська, мер Мукачева, мер Дніпра, мер Черкас. Так, вони можуть спільно воювати локально, «передаючи пас» один одному, то в одному списку, повторююсь, це буде дуже складно. Тим паче, якщо врахувати, що як мінімум половина із мерів, які зараз є при владі, вони ставленики інших партій.
Той самий мер Черкас, який зараз став знаменитий на всю Україну, ставленик партії Батьківщина. А Марцинків — це ставленик партії Свобода. Це буде, по-перше, перешкоджати їм і для створення партії мерів, ну об'єктивно, а по-друге, для ідеологічних гравців це буде зробити складно. Плюс давайте не забувати, у Андрія Садового своя партія — Самопоміч. Він тоді що, буде жертвувати франшизою загальнонаціонального рівня, щоб іти, да?
— І чиї інтереси буде представляти ця партія: людей чи місцевого бізнесу, наприклад?
— У мене така візія, що це буде не просто регіональна структура, це будуть регіональні структури з претензією на пізнє середньовіччя або на пізній феодальний устрій. Це, до речі, дуже красиво показав список Дніпропетровської області, коли до мера Павлограда кинули в кабінет хабар, то Філатов й інші мери Дніпропетровської області поїхали його захищати.
Мені здається, що в цій ситуації, в цій історії ми можемо отримати історію із так званою регіональною феодалізацією, яка буде пов’язана з тим, що будуть створені такі регіональні вертикальні анклави. І ці анклави вертикальні й горизонтальні, вони будуть абсолютно кидати виклик центральній владі, і це може взагалі нести певний виклик для цілісності Української держави. І якщо я розумію, що той самий Філатов чи Садовий чи інші, тобто вони не будуть гратися в сепаратизм, то окремі мери, в першу чергу Одеської та Херсонської області, така небезпека, такий ризик є.
— Харківської області?
— І Харківської само собою, да. Тому цей так само ризик існує. І тут дуже важливо, щоб ця партія мерів не перетворилася на партію сепаратистів. Бо вони зайдуть у вертикальну глибину. Розумієте, щоб перейти 5% по Україні, їм недостатньо обласного центру, їм треба заходити і в малі міста. А мери малих міст у цьому зацікавлені, бо їм треба заводити свої фракції, свої франшизи по п’ять-шість депутатів.
У цій історії є два варіанти. Активний сценарій — це утворення партії сепаратистів, а позитивний сценарій — це створення так званої п’ятої загальнонаціональної партії на рівні ОПЗЖ, Слуг, ЄС та Батьківщини. Це буде та партія, про яку багато говорили, що чекають, що має бути створена мережева партія, партія нового типу з новими лідерами, новими обличчями. Вона може дати відповідь на запит суспільства на нові обличчя, тобто дуже багато виборців Зеленського, які розчарувалися, все одно за нього продовжують голосувати, бо не бачать альтернативи. А ця партія може стати їм реально альтернативою.
