«Мобілізований росіянин живе одну атаку». Наскільки у Кремля є ще ресурси для атак та терору проти України — аналітик
Український танкіст біля Бахмута, Донецька область, 4 листопада 2022 року (Фото:REUTERS/Clodagh Kilcoyne)
Низький морально-психологічний стан сил росіян відбився на тому, що мобілізований громадянин РФ живе в середньому фактично одну атаку на фронті, розповів Радіо НВ Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій.
Запаси ракет
«Щоб сказати як надовго [вистачить запасів ракет у РФ], треба знати, які задачі ставилися [командуванням окупантів]. Можна вкласти все в один ракетний удар і залишитися без нічого, можна на день запускати три ракети і вистачить на рік», — вважає Кевлюк.
Як додає експерт, не можна точно визначити на який відрізок часу вистачить ракет у росіян, коли фактично не відомі плани окупантів.
«Це абсолютно відірвана від реальності цифра, яка нічого нікому не показує. Не знаючи план дій — говорити на скільки [вистачить ракет] не можна», — сказав аналітик.
Перспективи зібрати сили для нового нападу на Україну
«Що стосується боєздатності російських угруповань: це залежить не від того, ким воно комплектується, а від того, які заходи вживає командування для підтримання боєздатності угруповання. Відповідно, без кінця поповнювати втрати напівнавченими мобілізованими звідусіль громадянами [РФ], які не мають чіткої мотивації та не розуміють, що вони мають робити — це може тривати ще роками, маючи 17 млн мобілізаційного ресурсу», — розповідає Кевлюк.
На його думку, високі втрати серед офіцерського складу різко знизила «грамотність» російської армії, яка й так не була передовою.
«Стосовно самої боєздатності, то тут треба говорити про таке: Росія зазнала дуже важких втрат і позбулася фактично офіцерів вищої ланки. От власне за такий стан справ був знятий з посади командувач повітряно-десантних військ РФ. Формально люди є, формально техніка яка-не яка також є, але керувати цим всім та грамотно застосовувати на полі бою немає кому.
Можна призвати старших лейтенантів запасу, які закінчили [давно] військову кафедру, але вони до іншої війни готувалися. Навіть маючи спеціальні знання, які можуть бути «освіжені» — це не значить, що вони одномоментно стають на один рівень зі своїм візаві з ЗСУ, котрий практикується [на полі бою] 8 років поспіль. Це різного об'єму фігури. Втрати командарів рот та батальйонів говорять про те, що ця категорія з самого початку погано уявляла собі сучасний військовий бій", — додав аналітик.
За словами експерта ЦОС, Росія здатна здобувати якісь мінімальні «перемоги» лише за рахунок закидування фронту «гарматним м’ясом» і це не може продовжуватися вічно.
«Морально-психологічний стан тих, хто веде бойові дії постійно знижується, [коли більшість складу противника гине в атаках]. Статистика показує, що призвані по мобілізації [росіяни] - живуть одну атаку, а командири — дві атаки. Тобто на краще нічого змінюється, традиції Червоної армії часів Другої світової нікуди не поділися, вони не вміють діяти інакше. Ще нюанс, що у РФ відсутній професійний сержантський корпус. Сержант як лідер — взагалі відсутнє у росіян як явище.
Той, хто має навчити, повести за собою, організувати правильні дії солдатів, їхній побут, забезпечити його всім — він або не вміє, або робить це вкрай погано. Це все відбивається на ефективності на результатах", — резюмував Кевлюк.
