Бюро гучних справ. Директор НАБУ Артем Ситник розповідає про кейси Татарова, Микитася та Роттердам+ — інтерв'ю
Артем Ситник, директор НАБУ і один з головних державних антикорупціонерів країни, в інтерв'ю НВ коментує найрезонансніші справи останніх днів, обурюється медіаатаками на його відомство і багаторазово повторює - доля майже всіх гучних проваджень знаходиться в руках генпрокурора Ірини Венедіктової.
Публікуємо скорочену і відредаговану версію розмови Ситника з журналісткою Крістіною Бердинських, що була записана для її програми Запитання тут ставимо ми на Радіо НВ.
— Для НАБУ цей рік був дуже складним: ваші повноваження намагалися обмежити, оскаржували процедуру вашого призначення на посаду, скасовували електронне декларування — і це все відбувається вже за нової влади, яка обіцяла боротися з корупцією. З якого моменту і що пішло не так вже за нової влади саме для НАБУ?
— Я трохи не погоджуюсь із тим, що це щось нове відбулось 2020 року — насправді такі речі перейшли у спадок, можливо, ще від колишньої влади. Оскільки, починаючи з 2016 року, коли почалися перші гучні розслідування, постійно були спроби обмежити [наші] повноваження, якимось чином зупинити НАБУ. Тому я не сказав би, що є таке відчуття, ніби щось змінилося 2020 року.
Єдине що — цьогоріч дійсно були застосовані нові методи поряд з традиційними (медійні війни, кримінальні провадження, які реєструються щодо керівництва чи співробітників НАБУ): по-перше, це масові рішення Конституційного суду, зміни по ночах групи прокурорів, передача вночі справ від НАБУ до інших органів досудового розслідування. Або, наприклад, така нова схема — через Печерський суд намагатися передати справи, які розслідуються Антикорупційним бюро, до інших правоохоронних органів. Тому насправді тенденція, на жаль, послідовна, триває вже шостий рік, і поки що немає підстав говорити про те, що це в найближчій перспективі зупиниться.
